Зеленський: Повернення територій потребує дипломатичних рішень

Український економіст Борис Кушнірук висловив свою різку реакцію на нещодавнє розслідування журналістів hromadske.ua, яке виявило, як онлайн-казино Favbet змогло уникнути мобілізації своїх співробітників, забронювавши їх за допомогою низки юридичних маніпуляцій. В своєму дописі під назвою «Усі тварини рівні, але деякі рівніші за інших», Кушнірук звернув увагу на одну з найбільш тривожних тенденцій в умовах війни – формування в Україні «привілейованої меншості», яка фактично може жити за іншими законами і нормами, відмінними від тих, що застосовуються до більшості громадян.

Ця ситуація стала очевидною після розслідування, в якому було з’ясовано, як компанія групи Favbet змогла отримати статус резидента спеціального економічного простору «Дія.City». Завдяки цьому статусу підприємство стало поза зоною дії мобілізаційних вимог, що дозволило йому зберегти своїх працівників від військової служби. Усе, що було потрібно для цього, – оформити одну з компаній групи як резидента «Дія.City», що дало можливість обійти державні обмеження, навіть у часи, коли країна перебуває в стані війни. Кушнірук назвав цю ситуацію «цинічною», підкреслюючи, що такий підхід свідчить про існування подвійних стандартів у державному управлінні.

Кушнірук нагадав, що ще у 2024 році тодішня міністерка економіки Юлія Свириденко обіцяла скасувати подібні накази, визнавши, що такі рішення «розколюють суспільство». Проте, за словами експерта, після спаду медійної уваги все повернулося до звичного стану — і вже з липня 2024 по серпень 2025 року 20 працівників Favbet Tek отримали бронювання.

Економіст наголосив, що ще у 2022 році пропонував створити прозору систему бронювання, де критерії стратегічної важливості визначалися б урядом, а не окремими міністерствами. За його словами, це дозволило б уникнути корупційних ризиків:“Якщо компанія хоче бронювати людей — нехай платить внески: одноразово сотні тисяч гривень і щомісячно десятки тисяч за кожного заброньованого. Це чесніше, ніж домовлятися в кабінетах.”

Кушнірук саркастично додав, що Favbet, очевидно, отримала статус критично важливої структури «виключно чесним і прозорим шляхом», а пані Свириденко, яка нині очолює уряд, «напевно, просто забула» про свою гучну заяву.

“Favbet — не виняток. Таких компаній десятки. Просто вона більш публічна через бізнес, а решта користуються тими ж схемами тихо,” — підсумував економіст.

На завершення Кушнірук провів паралель із романом Джорджа Орвелла «Колгосп тварин», наголосивши, що навіть у країні, яка воює за свободу, формується новий клас привілейованих:“Ми бачимо, як панує меншість, що маніпулює іншими задля власної вигоди. Орвелл був би вражений, наскільки його алегорія актуальна й нині.”

Російська армія почала активно застосовувати оновлені керовані авіаційні бомби (КАБ) — так звані планерні боєприпаси, оснащені додатковими реактивними двигунами. Таке технічне вдосконалення суттєво збільшує дальність їхнього польоту та ускладнює роботу українських систем протиповітряної оборони, які й без того перебувають під постійним навантаженням через інтенсивні обстріли. Про використання цих модернізованих бомб повідомили Financial Times і низка українських медіа, посилаючись на дані розвідки.

За оцінками фахівців, оновлені радянські зразки КАБ, що раніше скидалися з літаків на відстань до 80 кілометрів, тепер отримують невеликі турбореактивні двигуни, які подовжують траєкторію польоту в кілька разів. Це дозволяє російським літакам здійснювати пуски поза зоною ураження більшості українських зенітних систем, залишаючись у відносній безпеці. Фактично, такі боєприпаси перетворюються на гібрид між крилатою ракетою та керованою авіабомбою.

Експерти називають такі рішення «дешевою заміною крилатих ракет»: вони дають змогу поцілити в енергетичну інфраструктуру й військові об’єкти, але з меншим вантажем бойової частини — близько 250 кг. Одночасно виробництво й застосування таких боєприпасів значно дешевше за стандартні крилаті ракети.

Додавання двигуна дозволяє запускати планерні бомби з безпечнішої відстані — літаки-носії можуть здійснювати пуски значно далі від лінії фронту і морських районів, що ускладнює їх ураження українською ППО. За словами представників ГУР, ворог досі тестує цю зброю в бойових умовах, але вже має перші влучання по Одесі, Миколаєву та Полтавській області.

Водночас у таких рішень є й обмеження: через масу двигуна і конструкційні обмеження корисне навантаження знижується — ефективні бойові частини обмежені приблизно 250 кг. Також частину польоту можна зробити реактивною лише на етапі розгону, далі боєприпас планує до цілі. Незважаючи на це, експерти вказують на ризик масштабного застосування у разі налагодження виробництва.

Українська система ППО вже бореться з багатьма одночасними загрозами — крилаті й балістичні ракети, масовані удари безпілотниками (зокрема іранського виробництва) та тепер — реактивні планери. Рівень перехоплення російських ракет, за аналізом, знизився в останні місяці, що посилює загрозу для цивільної інфраструктури. Одночасно вартість захисту зростає: західні зенітні ракети (наприклад Patriot) набагато дорожчі за одиницю від дешевих реактивних планерів, що створює економічну дисбалансну ситуацію.

Президент України та військове керівництво наголошують на необхідності багатокомпонентної ППО та постачань із-за кордону; тимчасом ворог працює над модернізацією й баллістичних засобів, що робить перехоплення ще складнішим.

— За словами заступника голови української розвідки Вадима Скібіцького, деякі планери вже оснащені реактивними двигунами, що значно збільшило їхню дальність.— Начальник управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат зазначав, що характеристики боєприпасів можна «приблизно порівняти» з крилатими ракетами, але поки що їх застосування обмежене — РФ тестує їх «в бойових умовах». Їх, за його словами, можна уражати РЕБ- та зенітними засобами.— Військові експерти застерігають: якщо Росія вийде на масове виробництво таких планерів, це створить тривалу і дешеву загрозу, яку буде важче відбивати економічно і технологічно.

Реактивні планери — це еволюція вже відпрацьованої практики: доопрацювання радянських боєприпасів крилами, наведенням і тепер — реактивними двигунами. Це тимчасово дає Росії можливість завдавати ударів глибоко в тил без значного ризику для своїх літаків. Якщо застосування стане масовим, це поставить нові вимоги до української оборони і західної допомоги.

Британські дослідники з Університету Плімута зробили важливе відкриття, яке викликає занепокоєння щодо потенційного впливу нанопластика на харчові продукти. Їхнє дослідження показало, що нанопластик здатний проникати в їстівні частини рослин, минаючи природні бар'єри, які зазвичай захищають рослини від чужорідних частинок. У ході експерименту з редискою, вирощеною в гідропонічних умовах, було виявлено, що полістирольні наночастинки, що потрапили в розчин, через п’ять діб проникли в кореневу систему рослини. При цьому майже 5% часток були виявлені в коренях, а близько чверті з них потрапили саме в їстівну частину коренеплоду.

Ці результати мають серйозні наслідки для продовольчої безпеки. Частини нанопластика також були знайдені в надземних пагонях рослини, що підкреслює здатність цих частинок до переміщення через рослинні тканини. Науковці зазначають, що частки нанопластика успішно долають гідрофобний бар'єр — так звану смужку Каспарія, яка звичайно перешкоджає проникненню токсичних речовин в кореневу систему.

Дослід був лабораторним і не відтворював повністю аграрні умови (використано гідропоніку та мічені ^14C полістирольні наночастинки), однак, за оцінкою команди, встановлений механізм імовірно релевантний і для інших культур. Керівник напряму мікропластику професор Річард Томпсон наголошує: проблема забруднення пластиком стосується не лише моря та морепродуктів — тепер продемонстровано шлях потрапляння нанопластику й у рослинні продукти.

Університет повідомив про роботу як про «перші докази» акумуляції пластикових наночастинок у їстівній тканині овочів, вказавши на потребу в подальших дослідженнях польових сценаріїв, концентрацій у ґрунті й реальних ризиків для здоров’я людини.

Контекст: Нанопластик — це частинки розміром менше 1 мкм, що утворюються під час руйнування більшого пластику. Раніше основну увагу приділяли їхній присутності у водних екосистемах і морепродуктах; нинішня робота розширює уявлення про потрапляння цих частинок у харчовий ланцюг через рослинні продукти.

У Києві на вулиці Олеся Гончара, 43Б опинився під загрозою знищення історичний флігель садиби Біляшівських — пам’ятка кінця ХІХ століття, що є важливою частиною архітектурного ландшафту старого міста. Нещодавно частина будівлі обвалилася, і тепер на її місці може з’явитися підземний паркінг для нового житлового комплексу. У Київраді вже зареєстровано проєкт рішення щодо виділення земельної ділянки для будівництва, а також підготовлено технічну документацію із землеустрою.

Після часткового руйнування споруди комунальні служби оперативно прибрали уламки стіни, однак подальші роботи зупинили. За інформацією пам’яткоохоронця Дмитра Перова, наразі демонтаж флігеля офіційно не триває, але небезпека для історичної будівлі залишається реальною. Представники Шевченківської районної державної адміністрації запевняють, що повного знесення не планується, проте активісти побоюються, що споруда може бути «самовільно втрачена» під приводом аварійного стану.

Активісти звернули увагу на підозрілий документ, раніше внесений до Київради: земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:88:197:0031 фігурує у проєкті рішення без точної адреси, але заходить на територію флігеля. Цільове призначення ділянки — будівництво та обслуговування паркінгів та автостоянок. Пам’яткоохоронці висловлюють підозру, що обвал флігеля міг бути не випадковим, зокрема через проїзд комунальної техніки.

Ще одна проблема полягає у плутанині з адресами: флігель-пам’ятка має адресу 43Б, але статус пам’ятки присвоєно сусідній сучасній будівлі 43В. Це може свідчити про спроби обійти охоронний статус історичної споруди.

Флігель садиби Біляшівських зведений наприкінці XIX століття з неоготичними формами, архітектор — Олександр Хойнацький. Садиба має статус пам’ятки архітектури місцевого значення з охоронним номером 3285-Кв. З 2002 року будівля перебуває у приватній власності.

Перемога Олександра Усика над Тайсоном Ф'юрі в грудні 2024 року стала не лише спортивним досягненням, а й важливою віхою у його кар'єрі, яка принісла українському боксеру чималий фінансовий успіх. Ця подія, що відбулася на легендарній Kingdom Arena в Ер-Ріяді, не просто закріпила титули Усика в надважкій вазі, але й стала однією з найбільших спортивних подій року. Окрім того, український чемпіон істотно збільшив свої фінансові статки, які, за оцінками експертів, вже перевищують 214 мільйонів доларів.

Завдяки цій перемозі Усик не тільки захистив титули WBA, WBC та WBO, але й отримав рекордний гонорар, що став одним з найвищих у його професійній кар'єрі. Реванш з Ф'юрі став справжнім фінансовим вибухом, адже на арені не тільки зібрались тисячі глядачів, але й велика кількість спонсорів та медіа, що підняли престиж бою до небувалих висот. Цей бій не тільки підтвердив статус Усика як одного з найкращих боксерів світу, але й відкрив нові горизонти для його фінансової незалежності.

Аналітики GiveMeSport включили Усика до п’ятірки найбагатших боксерів усіх часів. За даними видання, лише за другу перемогу над Ф’юрі він заробив близько 100 мільйонів доларів.

Саудівська Аравія, яка останніми роками активно інвестує у світові спортивні події, кардинально змінила фінансовий ландшафт боксу. Саме завдяки саудівським контрактам бої топових боксерів приносять рекордні прибутки — і поєдинки Усика стали одним із найяскравіших прикладів цієї тенденції.

Особливо вражає, що українець зібрав свої статки, провівши у надважкому дивізіоні всього вісім поєдинків. І хоча Усик уже перетнув позначку у 38 років і, ймовірно, має попереду лише кілька великих боїв, кожен його вихід у ринг перетворюється на фінансову подію міжнародного масштабу.

Бій із Даніелем Дюбуа, завершений нокаутом, теж приніс українцю багатомільйонний чек. Завдяки поєднанню спортивної майстерності, стабільних перемог і вигідних контрактів Усик закономірно опинився серед найуспішніших і найбагатших боксерів світу.

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування щодо колишнього співробітника поліції з Сокирянського району Чернівецької області. Він став підозрюваним у виготовленні та збуті підроблених водійських посвідчень. За даними слідства, незаконний бізнес діяв щонайменше з початку 2025 року. Колишній правоохоронець, який мав доступ до різних джерел інформації та зв'язків, шукав клієнтів через інтернет і пропонував їм фальшиві документи на різні категорії транспортних засобів.

Цей «бізнес» виявився досить прибутковим для фігуранта. За весь набір водійських прав на категорії A1, A, B, C1, C, BE, C1E, CE він вимагав приблизно 500 євро. Процес виготовлення підроблених посвідчень проходив через його цивільного знайомого, який займався безпосередньо виготовленням фальшивих документів. За словами слідчих, для підготовки одного комплекту прав потребувалося близько 3–4 тижнів. Усі ці документи, незважаючи на їх «зовнішню достовірність», не мали жодної юридичної сили і могли стати підставою для серйозних правових наслідків для людей, які ними користувалися.

Схему оперативно викрили. 1 травня 2025 року експоліцейському повідомили про підозру, після чого його звільнили зі служби. За версією слідства, він діяв у змові з іншою особою. Дії підозрюваного кваліфіковано за ч. 2 ст. 199 КК України (збут незаконно одержаних голографічних елементів) та ч. 3 ст. 358 КК України (підроблення документів за попередньою змовою).

Санкції інкримінованих статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років із конфіскацією майна. Матеріали щодо ймовірного співучасника виділено в окреме провадження — досудове розслідування триває. Процесуальне керівництво здійснює Чернівецька обласна прокуратура.

Правоохоронці Сумської області повідомили про підозру заступнику начальника одного з відділів районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у отриманні неправомірної вигоди. Його знайомий також притягнутий до відповідальності за пособництво у вчиненні цього злочину, повідомляє Сумська обласна прокуратура.

За даними слідства, під час позапланового інспектування одного з закладів громадського харчування було зафіксовано порушення, пов’язані з неправильним зберіганням та використанням харчових продуктів. Виявивши порушення, службовець Держпродспоживслужби звернувся до свого знайомого, який запропонував власнику закладу «налагодити партнерські стосунки» та уникнути адміністративних наслідків шляхом передачі грошей.

Посередник повідомив підприємця, що за зменшення розміру штрафних санкцій він повинен передати службовцю 15 тисяч гривень, а також щомісяця сплачувати данину у розмірі 3 тисячі гривень. Правоохоронці задокументували факт одержання службовцем через посередника 27 тисяч гривень.

Слідство триває, і правоохоронці закликають повідомляти про будь-які факти корупції у сфері громадського харчування та контролюючих органах.

Працівники Державного бюро розслідувань спільно з оперативниками Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції викрили керівницю одного з відділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу на можливому незаконному збагаченні. Під час проведення обшуку в її помешканні правоохоронці виявили та вилучили готівку — близько 880 тисяч доларів США та понад 200 тисяч євро.

Розслідування розпочали після перевірки інформації про можливі зловживання в діяльності посадових осіб Держекоінспекції Придніпровського округу, який охоплює територію Дніпропетровської та Кіровоградської областей. За попередніми даними, окремі посадовці могли використовувати службове становище з метою особистого збагачення, прикриваючись контролюючими функціями відомства.

Жінці повідомлено про підозру за ст. 368-5 Кримінального кодексу (незаконне збагачення). Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Запобіжний захід — тримання під вартою з альтернативою застави у 30 млн грн.

У ДБР зазначають, що слідчі дії тривають: встановлюють походження коштів та можливих співучасників, а також перевіряють причетність інших працівників екоінспекції до ймовірних корупційних схем.