Зеленський прибув на саміт Європейської політичної спільноти до Будапешта: обмінявся рукостисканням з Орбаном

У Києві ресторанний бізнес стикається з критичними проблемами через тривалі відключення електроенергії, що змушує масово закриватися кафе та ресторани. Про складну ситуацію в галузі розповіла рестораторка Анастасія Завадська, учасниця фіналу телевізійного шоу «Мастер Шеф». За її словами, постачальники вже зафіксували значну хвилю закриттів закладів громадського харчування, що є серйозною проблемою для бізнесу, який і без того переживає важкі часи.

Лише за один день п’ять київських ресторанів та кафе оголосили про припинення роботи. Причиною цьому є неможливість функціонувати в умовах постійних відключень електрики. Більшість закладів не здатні забезпечити роботу кухонь, освітлення та інших критичних систем без стабільного енергопостачання. Ресторатори змушені або переривати свою діяльність, або суттєво скорочувати години роботи, що в свою чергу негативно впливає на їх прибутки і стійкість бізнесу.

Ситуація у власному ресторані Завадської, за її словами, близька до колапсу. Заклад залишився без електроенергії, водопостачання та опалення. Відсутність базових умов зробила роботу фактично неможливою, а відвідуваність різко впала — більшість киян змушені залишатися вдома.

Додатковим ударом стали проблеми з персоналом. Частина працівників захворіла, у деяких — висока температура та серйозні ускладнення, включно із запаленням легень. Через це ресторан залишився без достатньої кількості співробітників. Водночас, за словами Завадської, після роботи одного з працівників забрали до територіального центру комплектування на Печерську.

Рестораторка зазначає, що для забезпечення роботи закладу воду доводиться возити вручну — у каністрах зі свердловини в її житловому будинку. Вона підкреслює, що такі умови стали буденністю для малого бізнесу в столиці.

За словами Завадської, нинішня ситуація створює відчуття повної абсурдності та виснаження, а ресторанний бізнес опинився на межі виживання. Вона наголошує, що за відсутності стабільної електроенергії та підтримки багато закладів просто не витримують і змушені зачинятися.

Прокурор Офісу Генерального прокурора Іван Калюш опинився в епіцентрі скандалу після того, як було оприлюднено інформацію про отримання ним значного грошового подарунка від батька та придбання житлової нерухомості з використанням державної іпотечної програми «єОселя». За даними, оприлюдненими 7 січня 2026 року, Калюш отримав від свого батька подарунок у розмірі майже 947 тисяч гривень, що стало частиною фінансування покупки нового житла в селі Гатне Фастівського району Київської області.

Цей випадок викликав занепокоєння серед громадськості, адже використання державної програми, яка спрямована на допомогу громадянам з обмеженими фінансовими можливостями, для придбання житла високопосадовцем стало об'єктом жорсткої критики. Програма «єОселя» передбачає пільгові умови для молодих сімей та осіб, які не мають достатніх коштів для придбання власного житла, і зазвичай користуються нею ті, хто дійсно потребує допомоги від держави.

Йдеться про житловий будинок площею понад 100 квадратних метрів вартістю 3 мільйони гривень, а також земельну ділянку площею 195 квадратних метрів, оцінену у 579 тисяч гривень. Обидва об’єкти нерухомості оформлені у приватну власність прокурора.

Для здійснення покупки, окрім власних заощаджень і подарованих коштів, було залучено іпотечний кредит у державному банку в межах програми доступного кредитування «єОселя». Сума безготівкового кредиту склала 2,51 мільйона гривень.

Загальна вартість угоди з придбання нерухомості становила 3,59 мільйона гривень. Із цієї суми понад 1 мільйон гривень було сплачено власними коштами покупця, решта — за рахунок кредитного фінансування.

Програма «єОселя» передбачає надання пільгових іпотечних кредитів окремим категоріям громадян, зокрема працівникам бюджетної сфери, правоохоронних органів та військовослужбовцям. Участь посадовців у програмі не заборонена законодавством, однак традиційно привертає підвищену увагу з боку громадськості щодо джерел первинного внеску та відповідності витрат задекларованим доходам.

У 2024 році Григорій та Христина Решетник стали героями національних новин, коли оголосили про збір коштів на відновлення дитячої клініки «Охматдит». Заява подружжя стала важливою подією для всієї України, оскільки клініка довгий час потребувала фінансової підтримки для покращення умов лікування дітей. Завдяки активній участі громадськості та численним благодійним внескам, вдалося зібрати понад 1 мільйон гривень.

Цей збір вразив багатьох, адже він демонстрував не лише турботу про майбутнє покоління, а й висвітлював важливість об’єднання зусиль для вирішення соціальних проблем. Григорій та Христина активно просували кампанію через соціальні мережі та засоби масової інформації, підкреслюючи важливість кожної внесеної гривні. Проте, вже через кілька місяців після завершення збору, подружжя опинилося в центрі нових обговорень, коли стало відомо, що вони стали власниками котеджу в одному з найбільш елітних районів.

Згідно з відкритими ринковими пропозиціями, вартість аналогічних об’єктів нерухомості у цьому котеджному містечку стартує від 43 мільйонів гривень і в окремих випадках сягає 75 мільйонів гривень — залежно від площі, планування та земельної ділянки.

Публічної інформації про джерела фінансування купівлі елітної нерухомості подружжя Решетників наразі не оприлюднювалося. Також відсутні відкриті звіти, які б деталізували використання коштів, зібраних на відновлення «Охматдиту», зокрема щодо механізму перерахування, етапів фінансування та фактичного виконання робіт.

Обставини, за яких після благодійного збору на медичний заклад було здійснено придбання нерухомості преміумкласу, викликали обговорення у соціальних мережах і поставили питання про прозорість фінансових потоків у публічних благодійних ініціативах за участі відомих осіб.

Недостатній сон впливає на організм набагато глибше, ніж може здаватися на перший погляд. Йдеться не лише про відчуття втоми або сонливості протягом дня — хронічний недосип здатен суттєво змінювати емоційний стан, знижувати концентрацію та продуктивність, порушувати роботу імунної системи і навіть підвищувати ризик розвитку серйозних захворювань, таких як серцево-судинні проблеми, діабет або депресія.

Наукові дослідження підтверджують, що під час сну організм проходить важливі процеси відновлення: нейрони очищуються від токсинів, відновлюються м’язові та тканинні структури, стабілізується гормональний баланс. Хронічний дефіцит сну порушує ці процеси, що з часом відображається на фізичному та психічному здоров’ї. Людина стає більш роздратованою, знижується здатність до навчання та запам’ятовування, а стресові реакції організму посилюються.

Одним із перших сигналів недосипання стають зміни настрою. Людина може відчувати підвищену дратівливість, емоційну нестабільність або пригнічений стан. Недостатній сон безпосередньо впливає на зони мозку, які відповідають за контроль емоцій, через що зростає ризик тривожних і депресивних проявів.

Ще одним поширеним наслідком є набір зайвої ваги. Нестача сну порушує баланс гормонів, що регулюють апетит і рівень цукру в крові. У результаті з’являється потяг до калорійної їжі та переїдання, а контроль над харчуванням ускладнюється.

Недосипання також заважає організму повноцінно відновлюватися. Саме під час сну активується імунна система, відбувається боротьба з вірусами та запальними процесами. Коли сну бракує, людина частіше хворіє, повільніше одужує та легше підхоплює інфекції.

Серйозних змін зазнають і когнітивні функції. Під час сну мозок обробляє й закріплює отриману за день інформацію. Якщо цей процес порушений, погіршуються пам’ять, здатність до навчання та швидкість мислення.

Окремою проблемою стає зниження концентрації уваги. Виконання звичних завдань потребує більше зусиль, зростає кількість помилок, а керування транспортом у стані недосипання стає небезпечним. За рівнем ризику така ситуація може бути співставною з водінням у стані сп’яніння.

У довгостроковій перспективі хронічна нестача сну підвищує артеріальний тиск, ризик серцево-судинних захворювань, інсульту та серцевого нападу. Фахівці попереджають, що регулярний недосип може скорочувати тривалість життя.

Для покращення якості сну рекомендують починати з базових кроків: створити комфортні умови у спальні, дотримуватися сталого графіка відходу до сну, обмежити вживання алкоголю та кофеїну, а також уникати перевантаження перед сном. У разі тривалих проблем зі сном варто звернутися до лікаря для консультації та підбору безпечних рішень.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою повідомили про підозру колишньому керівнику Державної прикордонної служби України у вчиненні ряду корупційних злочинів. Це повідомлення стало важливою подією в рамках боротьби з корупцією, яка нещодавно набрала нових обертів на тлі серйозних суспільних очікувань.

Підозра була висунута на основі результатів тривалого розслідування, яке встановило численні факти зловживань службовим становищем та розкрадання державних коштів під час виконання службових обов’язків. Особа, що обіймала високу посаду, користувалася своїм статусом для організації схем, що мали на меті особисте збагачення. Одним з основних напрямків розслідування стало незаконне присвоєння коштів, які були призначені для закупівлі техніки та забезпечення діяльності прикордонників.

Детективи НАБУ зафіксували, як посадовці розподіляли ці гроші між собою та іншими учасниками схеми. У матеріалах справи є записи переговорів, де йдеться про конкретні суми відкатів та порядок їх розподілу.

Слідство кваліфікувало дії підозрюваних за ч. 4 ст. 27 та ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання службовою особою неправомірної вигоди. Санкція передбачає позбавлення волі на 8–12 років з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.

Експерти оцінюють обсяги тіньового ринку сигарет в Україні понад 5 млрд штук на рік, що призводить до щорічних втрат державного бюджету приблизно на 24,2 млрд грн. Основним джерелом контрабанди є великі тютюнові фабрики, зокрема Львівська та Закарпатська, а також менші виробники, які релокувалися на Тернопільщину.

Незаконний експорт цигарок — лише частина системи тіньових потоків на кордоні. Так, під час обшуків на Волинській митниці вилучено понад 850 тисяч доларів, які пов’язані з розмитненням вживаних автомобілів. За оцінками джерел, сіра каса на Львівській, Закарпатській та Волинській митницях може сягати 10 млн доларів на рік.

Аналітики зазначають, що справа Дейнека може бути частиною «прибирання» впливових осіб від грошових потоків, пов’язаних із топпосадовцями. Водночас експерти сумніваються, що це суттєво вплине на існуючі контрабандні схеми.

Правоохоронці розкрили детально сплановану схему вимагання грошей у столичного підприємця, яка базувалася на фабрикації фіктивного злочину під час полювання в Черкаській області. Згідно з матеріалами слідства, ніякого реального вбивства не відбувалося — вся історія була ретельно інсценізована для психологічного тиску на жертву.

За даними правоохоронців, 38-річний киянин вирушив на полювання разом зі знайомим. Після кількох пострілів його супутник повідомив, що бізнесмен нібито смертельно поранив людину, сплутавши її з твариною. Ця брехня створила ефект непереборного шоку та страху перед кримінальною відповідальністю. Далі неподалік «знайшли тіло», яке стало центральним елементом психологічного маніпулювання і ключовим інструментом для вимагання грошей.

Як встановили правоохоронці, жодної загиблої людини не існувало. Сцену було підготовлено заздалегідь з єдиною метою — залякати підприємця та змусити його заплатити значну суму грошей.

Організатором схеми виявився 51-річний мешканець Києва. Він переконував потерпілого, що має необхідні зв’язки, які дозволять «вирішити питання» і уникнути кримінальної відповідальності. За свої послуги чоловік вимагав 475 тисяч доларів США.

Упродовж тривалого часу потерпілого піддавали психологічному тиску, використовуючи страх перед можливими наслідками. Зрештою бізнесмен звернувся до правоохоронців.

Під час спеціальної операції поліцейські затримали організатора схеми в момент отримання частини коштів — 50 тисяч доларів. Затримання відбулося у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчі повідомили фігуранту про підозру у вимаганні, поєднаному з погрозами насильства щодо потерпілого та його близьких. Санкція інкримінованої статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Наразі триває слідство. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб та встановлюють, чи могли фігуранти використовувати подібну схему раніше.

У листопаді 2025 року Тетяну Мостепан було призначено директоркою департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації. Це кадрове рішення стало логічним продовженням її тривалої роботи в системі столичної медицини, де вона протягом багатьох років обіймала керівні посади та безпосередньо впливала на управління одним із міських медичних закладів.

До переходу в КМДА Мостепан працювала в Київській міській лікарні №4. Спочатку вона виконувала обов’язки головної лікарки, а після реформування системи охорони здоров’я очолила заклад уже в статусі директорки. На цій посаді вона відповідала за фінансово-господарську діяльність лікарні, організацію медичних послуг і взаємодію з міськими структурами, що дозволило їй накопичити значний управлінський досвід.

Житло розташоване у житловому комплексі «Софія Residence». Право власності оформлено за договором купівлі-продажу. Відомостей про іпотеку або кредитні зобов’язання в аналітичних системах немає.

Водночас, за даними ринку нерухомості, ціна такого житла могла бути суттєво вищою. За інформацією профільних сервісів, у січні 2021 року мінімальна вартість квадратного метра у цьому ЖК становила близько 26 тисяч гривень. Таким чином, ринкова ціна квартири площею понад 100 квадратних метрів могла складати щонайменше 2,68 млн гривень, якщо йдеться про придбання готового об’єкта, а не інвестування на етапі будівництва.

При цьому у деклараціях Тетяни Мостепан за 2016–2019 роки об’єкти незавершеного будівництва не зазначалися. Це може свідчити про те, що квартира не була придбана як інвестиція на ранній стадії, коли ціни зазвичай нижчі.

Загальний дохід родини Мостепан за 2020 рік, відповідно до декларацій, становив близько 1,5 млн гривень. На цьому тлі різниця між задекларованою вартістю квартири та ринковими цінами може викликати запитання щодо умов купівлі та формування ціни угоди.

Сам Олександр Мостепан нині працює членом військово-лікарської комісії у Вишнівській міській лікарні. Крім того, за сумісництвом він обіймає посади стоматолога-ортопеда та стоматолога-терапевта в цьому ж медзакладі.

З огляду на нову керівну посаду Тетяни Мостепан у структурі КМДА, прозорість майнового стану та відповідність вартості активів задекларованим доходам може стати предметом додаткової уваги з боку громадськості та антикорупційних органів.

Ім’я Артема Шила дедалі частіше з’являється у публічному просторі в контексті корупційних підозр у спецслужбах під час повномасштабної війни. Виходець із Харкова, він пройшов стрімкий службовий шлях — від оперативної роботи до керівних посад у Службі безпеки України, очоливши один із ключових департаментів. Саме цей кар’єрний злет і подальші події стали підґрунтям для гучної уваги з боку медіа та слідчих органів.

За матеріалами розслідувань, Шила пов’язують із справою про можливе розкрадання значних коштів під час закупівель для державної компанії «Укрзалізниця». Йдеться про суму, що наближається до 95 мільйонів гривень, які, за версією правоохоронців, могли бути виведені через непрозорі тендерні механізми та афілійовані структури. Ці обставини стали предметом окремих кримінальних проваджень і перевірок.

Паралельно зростало особисте благополуччя офіцера: квартири, дорогі ювелірні прикраси, відпочинок на Балі, угоди з елітною нерухомістю в ОАЕ. Майно дружини в Дубаї викликало питання щодо джерел фінансування, адже офіційна зарплата не пояснює такі витрати.

Департамент I СБУ, який очолював Шило, став інструментом впливу на бізнес. Зокрема, фігурували випадки з ІТ-компаніями та російським букмекером 1xBet, який отримав ліцензію через «Твою Беттингову Компанію» у 2022 році, попри зв’язки з РФ. Завдяки прямому доступу до керівництва СБУ, Шило міг ігнорувати «невідповідності» у документах і контролювати тендери.

У 2021 році Шило залишив СБУ, але швидко повернувся як позаштатний радник Офісу Президента, зберігаючи вплив на кадрові та економічні питання. У серпні 2022 року він повернувся на керівну посаду в СБУ, відповідальну за захист критичної інфраструктури, фактично контролюючи тендери та конкуренцію.

У березні 2024 року його позбавили посади, але статус офіцера з особливих доручень зберігся. Навіть під час затримання СБУ проводила закриті судові засідання, посилаючись на «чутливі зв’язки».

Історія Артема Шила є показовим прикладом того, як під час війни всередині спецслужб можна вести власну економічну гру, прикриваючись патріотизмом та гаслами про безпеку. Поки одні захищають інфраструктуру від ракетних ударів, інші опікуються тендерами та прибутками.