Зеленський вимагає розробити законопроект щодо ліквідації МСЕК до кінця року

У столиці Польщі правоохоронці затримали трьох громадян України після того, як під час звичайної дорожньої перевірки в їхньому автомобілі було виявлено спеціалізовану техніку, яку можуть використовувати для шпигунства та втручання в інформаційні системи. Про інцидент повідомив польський телеканал Polsat News. Подія сталася 8 грудня на вулиці Сенаторській у Варшаві, неподалік урядового кварталу, що надало справі особливого резонансу.

Затриманим чоловікам 43, 42 та 39 років. Після зупинки транспортного засобу поліцейські провели детальний огляд салону та багажника, де виявили низку приладів, призначення яких одразу викликало підозри. Серед вилученого — детектор шпигунських пристроїв, обладнання для перехоплення сигналів, а також заздалегідь підготовлені технічні засоби, які можуть застосовуватися для злому комп’ютерних і телекомунікаційних мереж.

Чоловіки заявили, що подорожують Європою і до Польщі прибули кілька годин тому, після чого планували їхати до Литви. Втім, вони не змогли пояснити призначення знайдених пристроїв.

Прокуратура висунула українцям обвинувачення у шахрайстві, комп’ютерному шахрайстві та придбанні пристроїв і програмного забезпечення, пристосованих для скоєння злочинів, включно зі спробою пошкодження інформаційних даних, що мають значення для обороноздатності країни.

Суд погодився з клопотанням прокуратури і застосував тримісячний арешт для підозрюваних. Поліція перевіряє, з якою метою та коли чоловіки прибули до Польщі, розглядаючи різні сценарії їхньої діяльності.

Нагадаємо, Польща раніше подала запит до Інтерполу щодо розшуку та затримання двох українців — Євгенія Іванова та Олександра Кононова, підозрюваних у диверсіях на залізниці на замовлення російських спецслужб.

Щоб я міг підготувати розширений текст із заголовком у першому абзаці та у потрібному стилі, надішліть, будь ласка, повний фрагмент, що має стати основою.

Фактичні результати виявилися шокуючими: замість десятків тисяч тонн поставлено лише 1 519,4 тонни — менше 5% запланованого. Реального графіка постачання не існувало, натомість постачальник подавав формальні файли, покликані лише створити видимість виконання зобов’язань.

Аналіз «Теплосфери ЮА» свідчить про ознаки фіктивності. Компанія була створена незадовго до укладення угоди, не має зареєстрованих виробничих потужностей і персоналу. Керівник та власник фірми, Ігор Качмар, раніше контролював іншу структуру — ТОВ «Енерго Ресурс Груп», яка так само фігурувала у схемах недопостачання вугілля та отримувала від «Центренерго» сотні мільйонів гривень авансів.

Як саме схема стала можливою? У матеріалах справи йдеться про змову між колишньою міністеркою енергетики Світланою Гринчук, генеральним директором «Центренерго» Євгенієм Гаркавим та представниками «Теплосфери ЮА». За даними слідства, ексміністерка забезпечувала політичне прикриття, тоді як керівництво «Центренерго» займалося технічною реалізацією схеми, усвідомлюючи фіктивність контрагента.

Це не перший випадок, коли державне підприємство опиняється в центрі корупційного скандалу. У листопаді 2023 року «Центренерго» уклало два договори з ТОВ «Енерго Ресурс Груп» на постачання вугілля на суму до 1,55 млрд грн. На виконання цих угод компанія отримала 1 066 945 367 грн, з яких 930,4 млн грн становили авансові платежі — при тому, що фактичні поставки були далекими від умов контрактів.

Поступове розкриття цих схем демонструє системний характер корупції, що пронизує стратегічну галузь — енергетику. Поки держава змушена мобілізувати ресурси для проходження зими, сотні мільйонів відводяться через фіктивні договори та підставні компанії, що виводить проблему далеко за межі окремих посадовців і ставить під питання ефективність управління державними енергетичними активами.

У центрі уваги правоохоронних органів опинилися високопосадовці АТ «НАЕК «Енергоатом», яких джерела в слідчих структурах пов’язують із багаторічною корупційною схемою з виведення державних коштів. У матеріалах справи фігурують колишній міністр енергетики та нині відсторонений міністр юстиції Герман Галущенко, чинний міністр енергетики Світослав Гринчук, тимчасовий виконувач обов’язків голови правління компанії Петро Ковтонюк, віцепрезидент Якоб Хартмут, керівники низки ключових філій — Полович, Божко, Стоянов, а також ексгендиректор підприємства Ковальчук.

За наявною інформацією, йдеться про розгалужену фінансову схему, яка функціонувала протягом кількох років і була вибудувана через мережу підконтрольних юридичних осіб та пов’язаних між собою фізичних осіб-посередників. Саме через них, за версією слідства, здійснювалося оформлення сумнівних контрактів, фіктивних послуг та постачання товарів за значно завищеними цінами.

Системне покривання порушень на всіх рівнях контролю давало змогу виводити державні гроші під виглядом «модернізації» атомних станцій — при тому, що реальні роботи у багатьох випадках не виконувалися або виконувалися частково.

Особливу роль відігравали посадові особи, які мали вплив на рішення територіальних центрів комплектування. За даними слідства, вони допомагали працівникам підприємств-учасників схем ухилятися від мобілізації, фактично гарантувавши безперешкодну роботу тіньових потоків.

У контексті розслідування слідчий суддя Центрального райсуду Миколаєва Олена Демінська ухвалою №490/9864/25 від 1 грудня 2025 року відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР, що лише підкреслює складність та політичну чутливість справи.

Паралельно зі схемою реконструкцій діяла ще одна — фінансова. За інформацією слідства, Сердюк Олександр Іванович є фактичним засновником і контролером низки компаній:ТОВ «Єдиний гаманець»,ТОВ «ПЕЙ ПЛЕЙС Україна»,ТОВ «НЕЙШНЛ ПЕЙМЕНТ ЕНД КОЛЛЕКШН ПРОЦЕССІНГ ЦЕНТР» та інших.

Разом із групою фізичних осіб, серед яких Веремчук, Стржалківська та Рудоман, він організував злочинне угруповання для відмивання коштів і обслуговування нелегальних транзакцій — у тому числі пов’язаних із гральним бізнесом.

Для цього використовувалася мультифункціональна платіжна система Wallet One, що дозволяє проводити онлайн-перекази, здійснювати обмін валют, включно з російським рублем, і зберігати кошти. Наявність прямого доступу до фінансових потоків та транзакцій у RUB створює ризики для національної безпеки України та дає РФ можливість впливати на тіньові фінансові процеси.

Компанії-учасники схеми формально виглядали легальними, але фактично виконували роль «пральні» — обслуговували фіктивні договори, генерували підроблені дані про товари та послуги та легалізували кошти, отримані злочинним шляхом.

Слідство перевіряє зв’язки між атомною та платіжною частинами схеми, оскільки обидві — за попередніми даними — могли використовувати спільну інфраструктуру для переміщення та приховування грошей.

Легендарний телевізійний проєкт «Ревізор», який свого часу збирав мільйони переглядів і викликав бурхливі обговорення, може знову з’явитися на екранах. Протягом багатьох років глядачі неодноразово зверталися з проханнями відродити програму, і нині ці очікування отримали новий імпульс. Після коментарів редакторки Анни Жижі щодо можливого оновлення формату про ймовірне повернення заговорила і головна зірка проєкту — Ольга Фреймут.

У нещодавньому інтерв’ю телеведуча зізналася, що саме «Ревізор» залишається для неї особливим і найулюбленішим проєктом за всю кар’єру. За словами Фреймут, ця програма стала для неї не просто роботою, а важливою частиною життя, яка сформувала її як телевізійну особистість. Ведуча пригадує, що кожна перевірка була окремою історією, наповненою емоціями, конфліктами, несподіванками та справжніми людськими драмами.

«Я дуже хочу відновити “Ревізор”. У мене вже Злата — дівка на виданні, малята вже не такі крихітні й самі собі ради дають, тому вже можна зробити програму, яку я люблю», — сказала ведуча.

Фреймут також підтвердила, що у разі повернення шоу повністю зміниться його концепція. За її словами, рівень сервісу в Україні настільки виріс, що знімати лише про ресторани більше неактуально.

«Якщо я буду знімати “Ревізор”, то це буде інший “Ревізор”. Я знаю потреби суспільства. Мені здається, я буду його знімати», — заінтригувала ведуча.

Подробиці нового формату Фреймут розкривати не стала, проте натякнула: якщо оновлений «Ревізор» з’явиться, то він стане значно глибшим та сучаснішим, ніж попередні сезони.

В українській енергетичній галузі дедалі чіткіше окреслюється глибока системна криза, яка вже виходить за межі технічних проблем, дефіциту ресурсу чи зношеної інфраструктури. Ключовою причиною називають формування потужного приватного центру впливу навколо ТОВ «Газорозподільні мережі України», яке, за даними з відкритих джерел та експертних оцінок, фактично втратило незалежність і опинилося під контролем вузького кола осіб.

За наявною інформацією, управління стратегічним підприємством було поступово переформатоване під інтереси окремої групи, яка зосередила у своїх руках кадрові рішення, розподіл контрактів і контроль над фінансовими потоками. У підсумку структура, створена для забезпечення стабільного газопостачання та прозорої роботи розподільних мереж, почала виконувати функцію механізму регулярного перерозподілу коштів.

Фінансові схеми підприємства призвели до боргів у 2,5 млрд грн станом на початок 2025 року. Через адвокатське об’єднання «Квантум» філії по всій країні змушували підписувати фіктивні угоди на «послуги» з абонплатою до 300 тис. грн щомісяця. Водночас процедура підключення будівельних об’єктів до газових мереж перетворилася на платну «послугу», а всі ключові рішення контролювала спеціальна комісія, сформована Каліною.

Закупівлі також проводилися з ознаками змови та штучного завищення вартості. Придбання швидкозводимих укриттів у ТОВ «Л7» обійшлося на 160 тис. грн дорожче, а тендер на взуття на 54 млн грн був штучно скасований, щоб забезпечити перемогу компанії, що раніше співпрацювала з РФ.

Сьогодні газорозподільні мережі в Україні працюють не на державу та людей, а на вузьке коло політико-бізнесової верхівки. Це призводить до дефіциту газу, затримок з опаленням і мільярдних дір у фінансових балансах. Поки правоохоронні органи демонструють активність, група продовжує контролювати критичний сектор енергетики, ставлячи під загрозу національну безпеку країни.

Керівниця управління організації роботи Східного міжрегіонального управління ДПС з роботи з великими платниками податків Оксана Куликовська у 2024 році придбала автомобіль Suzuki SX4 2013 року випуску за 154,74 тис. грн у фізичної особи Анастасії Добриднік. Аналіз ринку вживаних автомобілів на основі даних AUTO.RIA, RST.ua, Reono.ua та Automoto.ua показав, що реальна вартість таких авто на кінець 2024 року коливалася від 262 до 498 тис. грн. Тобто придбання відбулося майже на третину, а іноді і вдвічі дешевше від середньоринкової ціни, що викликає низку питань щодо законності угоди та прозорості фінансових операцій.

Експерти з ринку вживаних автомобілів зазначають, що така значна різниця у ціні може свідчити про непрозору домовленість або можливе порушення антикорупційного законодавства. На думку фахівців, придбання державними посадовцями автотранспорту за цінами, які суттєво нижчі від ринкових, може бути ознакою конфлікту інтересів або використання службового становища для отримання особистої вигоди.

Офіційний дохід Куликовської за 2024 рік становив 621,6 тис. грн зарплати. Водночас вона задекларувала 10 тис. доларів та 323 тис. гривень готівкою, а також 38 тис. грн на банківському рахунку.

У власності посадовиці є квартира площею 55,5 м² у Дніпрі, придбана ще у 2003 році за 17 тис. грн, а також 40% в іншій квартирі площею 52,7 м², спільно з трьома особами, успадкованій з радянських часів. Членів сім’ї Куликовська у декларації не вказала, що дозволяє не декларувати їхні доходи та майно.

Міністерство фінансів України повідомило про намір розпочати системну підготовку до можливого оновлення правил оподаткування для фізичних осіб-підприємців, які працюють на спрощеній системі. Окрема увага приділяється питанню податку на додану вартість. У відомстві підкреслили: мова не йде про негайне скасування чинних податкових пільг, а про формування більш зрозумілої, справедливої та збалансованої моделі, яка відповідатиме сучасному стану економіки.

У Мінфіні зазначають, що нинішня система спрощеного оподаткування відіграла важливу роль у розвитку малого бізнесу, однак з часом у ній накопичилися дисбаланси. Частина підприємців використовує спрощенку не як інструмент підтримки малого бізнесу, а як спосіб мінімізації податкового навантаження у великих обсягах обороту. Це створює нерівні умови для сумлінних платників податків та зменшує надходження до бюджету.

посилення боротьби з тіньовими схемами;

ліквідація можливостей для агресивної оптимізації, бізнес-дроблення та «сірого» імпорту;

вирівнювання умов між різними видами платників податків;

захист сумлінних підприємців і спрощення для них адміністрування та звітності.

Таким чином Міністерство фінансів планує уникнути перекосів, коли спрощена система використовується не для розвитку малого бізнесу, а для ухилення від оподаткування великих торгових та імпортних операцій.

Уряд підкреслює, що жодних термінових рішень не буде. Потенційний перегляд правил для ФОП може відбутися не раніше 2027 року. За цей час планується:

доопрацювати відповідні законодавчі пропозиції;

провести широкі публічні консультації з бізнесом;

забезпечити адаптацію підприємців до можливих нововведень.

Відповідно до заяв Мінфіну, чинна система оподаткування спрощенців працюватиме без змін у найближчі роки. Усі обговорення відбуватимуться у відкритому форматі, а держава обіцяє врахувати позиції малого бізнесу та уникати рішень, що можуть нашкодити підприємництву в умовах війни.