Зеленський вимагає розробити законопроект щодо ліквідації МСЕК до кінця року

В індійських регіонах знову зафіксовано нові випадки інфікування вірусом Ніпах — одним із найнебезпечніших зоонозних патогенів, відомих сучасній медицині. Інформація про зараження спричинила підвищену увагу з боку органів охорони здоров’я, адже цей вірус характеризується високим рівнем смертності та здатністю швидко поширюватися за відсутності своєчасних протиепідемічних заходів.

За даними місцевих медичних служб, зараження підтверджують лабораторно, після чого пацієнтів ізолюють, а коло контактних осіб ретельно відстежують. Влада окремих штатів посилює санітарний контроль, обмежує масові заходи та вводить додаткові протоколи безпеки в лікарнях. Особливу увагу приділяють медичному персоналу, який працює безпосередньо з хворими.

Що таке вірус Ніпах

Вірус Ніпах (NiV) — це зоонозна інфекція, яка передається від тварин до людини. Природними носіями є фруктові кажани роду Pteropus. Зараження може статися через контакт із зараженими тваринами або через продукти харчування, забруднені їхньою слиною чи виділеннями. Найчастіше джерелом інфекції стають фрукти або сирий сік фінікової пальми.

Випадки зараження людей трапляються нечасто, однак перебіг хвороби зазвичай тяжкий і супроводжується серйозними ускладненнями.

Симптоми і перебіг хвороби

Інкубаційний період триває від 4 до 21 дня, іноді довше. Початкові прояви легко сплутати зі звичайною вірусною інфекцією.

Серед перших симптомів: підвищена температура, головний біль, м’язовий біль, сильна слабкість.

У деяких пацієнтів виникають респіраторні проблеми — кашель, задишка, пневмонія.

Найбільшу загрозу становить ураження нервової системи. Через кілька днів або тижнів може розвинутися енцефаліт — запалення головного мозку. У таких випадках з’являються сплутаність свідомості, судоми, різкі зміни поведінки, кома. Іноді фіксують і менінгіт.

Наскільки небезпечний вірус

Рівень летальності надзвичайно високий — від 40% до 75% залежно від штаму та умов спалаху. Навіть після одужання у людей можуть залишатися серйозні наслідки: хронічні неврологічні порушення, судоми, проблеми з пам’яттю або зміни особистості.

Описані також випадки повторного розвитку енцефаліту через місяці або роки після зараження.

Як передається інфекція

Вірус поширюється кількома шляхами: від тварин до людини (через кажанів або свиней), через заражену їжу, від людини до людини — під час тісного контакту з біологічними рідинами хворого.

Найчастіше інфікування між людьми відбувається в родинах або серед медпрацівників, які доглядають за пацієнтами.

Історія спалахів

Уперше вірус виявили у 1999 році під час спалаху енцефаліту серед фермерів у Малайзії та Сінгапурі. Згодом регулярні випадки почали реєструвати в Бангладеші та Індії. У штаті Керала значний спалах стався у 2018 році.

Хоча антитіла до вірусу знаходили в кажанів і в інших регіонах світу, підтверджені спалахи серед людей поки що обмежені Південною та Південно-Східною Азією.

Чи є лікування

Специфічного лікування або вакцини проти вірусу Ніпах наразі не існує. Медики застосовують лише підтримувальну терапію для полегшення симптомів і боротьби з ускладненнями. Саме тому ВООЗ включила NiV до переліку пріоритетних патогенів, які потребують термінових досліджень.

Як знизити ризик зараження

Фахівці радять дотримуватися простих заходів профілактики: не вживати сирий сік фінікової пальми, ретельно мити та чистити фрукти, не їсти плоди зі слідами укусів тварин, використовувати рукавички під час контакту з хворими тваринами, уникати тісного контакту з інфікованими людьми та часто мити руки.

Медики наголошують: раннє виявлення та ізоляція хворих залишаються головними інструментами стримування поширення інфекції.

29 січня за новим церковним календарем православні християни вшановують пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського — затворника, подвижника та цілителя, ім’я якого міцно пов’язане з духовним і тілесним здоров’ям. У народній свідомості він відомий насамперед як покровитель зору, а сам день отримав назву Лаврентіїв і супроводжується численними звичаями, прикметами та пересторогами.

Святий Лаврентій жив у Києво-Печерській лаврі та обрав шлях затворництва — усамітненого служіння Богові через молитву, піст і духовну працю. За церковними переказами, він мав особливий дар зцілення. Люди приходили до нього з різними недугами, особливо зі хворобами очей, і отримували допомогу завдяки його молитвам та глибокій вірі. Саме тому образ святого Лаврентія з часом став символом світлого погляду — як у буквальному, так і в духовному сенсі.

Разом із Лаврентієм цього дня також згадують перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця, мучеників Романа, Якова, Філофея, Сильвана, диякона Мокія та інших святих.

За юліанським, або старим стилем, 29 січня вшановують чесні вериги апостола Петра.

У народі Лаврентіїв день вважали непростим і навіть тривожним. Існувало повір’я, що саме в цей період активізується нечиста сила, тому господарі намагалися захистити оселю. Зранку по кутах дому встромляли гілочки чортополоху або інших колючих рослин, які мали оберігати від зла.

День також називали «жіночим». Вважалося, що жінки та дівчата можуть принести в дім удачу і спокій, тому їм радили більше відпочивати й не братися за важку фізичну працю або рукоділля.

Серед добрих традицій — приготування домашньої їжі, зокрема пиріжків із капустою та рибних страв. За прикметами, це сприяє миру, злагоді та взаєморозумінню в родині.

Водночас існували й заборони. Церква закликає утримуватися від брехні, сварок, заздрості, лихослів’я та відмови в допомозі іншим. У народі вірили, що конфлікти, розпочаті цього дня, можуть затягнутися надовго. Також не радили плакати, аби «не проливати сльози весь рік».

Особливу увагу наші предки приділяли погодним прикметам. Вважалося, що дощ 29 січня віщує вологий рік, сильний вітер — часті опади, червонуватий Місяць — негоду. Якщо дрова погано розгоряються або сіно відволожніло — чекали відлиги чи снігу. А морозний день, навпаки, обіцяв спекотний серпень.

Залізничний районний суд Львова ухвалив вирок у кримінальній справі щодо 19-річної мешканки міста, яку визнали винною у вбивстві свого 27-річного хлопця. Трагедія сталася у жовтні 2024 року в орендованій квартирі, де пара тимчасово проживала разом. Подія набула широкого розголосу через вік фігурантів та обставини, що передували злочину.

Під час судового розгляду було встановлено, що між молодими людьми виник конфлікт, який швидко переріс у гостре протистояння. За матеріалами слідства, сварка мала побутовий характер, однак емоційна напруга та відсутність контролю над ситуацією призвели до фатальних наслідків. Правоохоронці з’ясували, що після інциденту обвинувачена не змогла надати допомогу потерпілому, внаслідок чого чоловік помер на місці.

Експертиза встановила, що потерпілий отримав 65 колото-різаних ран на голові, шиї, тулубі, грудній клітці та руках. Внаслідок таких травм чоловік помер на місці. Після цього нападниця ще завдала один удар ножем у живіт та намагалася приховати сліди злочину — викинула з вікна ніж, закривавлений одяг та ковдру, а також сфотографувала тіло загиблого на телефон і викликала таксі для втечі.

Тіло чоловіка знайшов орендодавець, який спав у сусідній кімнаті, та одразу викликав поліцію. Жінку затримали у Стрию, після чого її доставили до Львова для слідчих дій.

Суд визнав львів’янку винною у вбивстві з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115 ККУ) та призначив покарання у вигляді 13 років ув’язнення. Вирок був оголошений 27 січня і ще може бути оскаржений у вищих інстанціях.

Володимир Степанов нині очолює об’єднаний Регіональний сервісний центр МВС, який після проведеної реорганізації зосередив у своїх руках управління одразу двома стратегічно важливими областями — Дніпропетровською та Запорізькою. До цього він пройшов низку керівних посад у системі сервісних центрів: спочатку керував регіональним підрозділом у Донецькій області, а з початком повномасштабної війни, у 2022 році, був переведений до Хмельницької області. На папері така траєкторія виглядає як логічний кар’єрний розвиток у межах структури МВС, однак у реальності вона свідчить про системне укрупнення управлінського впливу.

Сервісні центри МВС відіграють ключову роль у державному адмініструванні, адже саме через них проходять реєстрація транспортних засобів, видача посвідчень водія, облік та перереєстрація майна. Це означає постійний рух значних фінансових потоків, а також доступ до чутливої інформації та управлінських рішень, які безпосередньо впливають на бізнес і громадян. Контроль над такими центрами в регіонах з високою економічною активністю автоматично підвищує вагу керівника в системі.

Майновий стан Степанова, відображений у декларації за 2024 рік, викликає запитання. У ній зазначено оренду квартири у Дніпрі площею 44 квадратні метри, 30 тисяч доларів готівкою та повну відсутність доходів у дружини. Водночас родина чиновника фактично проживає в Ірландії — країні з високою вартістю життя та розвиненою системою соціальних виплат. Жодних іноземних доходів, соціальної допомоги або інших джерел утримання в декларації не зафіксовано. Така фінансова «економія» не має очевидного пояснення в межах задекларованих доходів.

Паралельно із цим функціонування сервісних центрів у підконтрольних Степанову регіонах супроводжується численними питаннями. У Дніпропетровській та Запорізькій областях фіксуються масові реєстрації автомобілів преміумкласу за штучно заниженими цінами, що у рази нижчі за ринкові. Такі операції неможливі без доступу до реєстрів і участі відповідальних посадових осіб. Кадровий склад цих центрів залишається стабільним: ті самі працівники роками переміщуються разом із керівником між регіонами та займають ключові позиції.

Регіональний рівень є лише частиною ширшої моделі. Сервісні центри задіяні в загальнонаціональних схемах оформлення фіктивних послуг. Однією з ключових ланок у цій системі виступає компанія «СПЕЦЗНАК», яка формально декларує діяльність у сфері металевих виробів, а фактично виконує функції технічного оператора для тіньових операцій. Через пов’язані з нею механізми оформлювалися документи, вносилися недостовірні дані до державних реєстрів та легалізувалися результати фіктивних процедур.

Окремі епізоди свідчать, що йдеться не лише про номерні знаки чи технічні бланки. Сформувалася ціла екосистема: фіктивні медичні довідки, формальне «навчання» в автошколах без реального процесу, доступ до закритих реєстрів і подальша легалізація результатів через сервісні центри. Без участі регіонального керівництва така система не могла б функціонувати роками.

У цьому контексті роль Володимира Степанова полягає не в окремих адміністративних рішеннях, а в забезпеченні стабільності цієї моделі на місцях — через контроль кадрів, регіональну концентрацію повноважень і відсутність внутрішнього спротиву системі.

В Україні нещодавно викрили та затримали громадянку Білорусі, яка діяла на користь білоруських спецслужб і використовувала журналістську діяльність як прикриття. За даними правоохоронців, жінка намагалася отримати доступ до одного з підрозділів української військової розвідки.

Затримана є 35-річною громадянкою Білорусі, яка мала тривалий досвід співпраці з білоруським КДБ, що триває з 2015 року. Слідство встановило, що її діяльність була системною і спрямованою на отримання стратегічної інформації, що становить загрозу національній безпеці України.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Україна не розглядає можливість погодження на гарантії безпеки, які не передбачають чітких, практичних і обов’язкових механізмів стримування повторної російської агресії. Про це заявила посол України в НАТО Альона Гетманчук, підкресливши, що українське суспільство та держава зробили глибокі висновки з попереднього досвіду міжнародних домовленостей.

За словами дипломатки, після років війни та порушення взятих на себе зобов’язань з боку Росії в Україні сформувалося критичне ставлення до будь-яких декларативних або політично зручних формулювань. Гарантії, які не містять чітко прописаних зобов’язань партнерів, інструментів реагування та відповідальності за їх недотримання, більше не сприймаються як надійна основа для миру.

Гетманчук підкреслила, що українці не збираються приймати ще одну «безглузду» пропозицію, навіть якщо вона буде подана під виглядом привабливих гарантій. На її переконання, досвід війни зробив українське суспільство значно жорсткішим у питаннях безпеки та відповідальності партнерів.

На цьому тлі в Європі завершується розробка планів зі створення сил швидкого реагування, які могли б бути задіяні у разі порушення Росією умов припинення вогню. Передбачається залучення європейських підрозділів і техніки, розміщених як в Україні, так і за її межами, а також участь українських збройних сил.

Водночас обговорення того, за яких умов ці сили можуть бути задіяні, все ще тривають. Один із варіантів передбачає, що Україна реагуватиме першою у разі порушення домовленостей, після чого до дій можуть долучатися європейські підрозділи, а підтримка з боку США розглядатиметься як фінальний елемент стримування.

Очікувалося, що президент України Володимир Зеленський зможе підписати відповідну угоду під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Однак після цього американські представники, за інформацією західних медіа, змінили підхід до переговорного процесу.

Нові вимоги Вашингтона фактично означають, що Київ може бути змушений погодитися на мирну угоду, яка допускає територіальні поступки на сході України паралельно з будь-якими домовленостями про безпеку. Саме ця позиція викликала занепокоєння серед європейських чиновників, які побоюються, що відмова від чітких гарантій може бути використана як інструмент тиску на Україну.

Водночас українські джерела наголошують, що не розглядають дії США як пряму спробу змусити Київ погодитися на передачу територій. У Києві це радше сприймають як прагнення прискорити переговори після перших прямих контактів між українськими та російськими представниками, які відбулися минулого тижня в Абу-Дабі.

Попри це, питання територіальних поступок залишається ключовою перешкодою для виходу з переговорного глухого кута. Станом на зараз жодна зі сторін не демонструє готовності змінити свою позицію з цього питання.

Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради 28 січня підписав договір із ТОВ «Монтажно-будівельна компанія Сінергія» щодо постачання та встановлення 70 сонячних електростанцій для дошкільних навчальних закладів міста. Загальна вартість проєкту складає 108,71 млн грн.

Проєкт передбачає комплексний підхід: компанія відповідатиме не лише за доставку обладнання, а й за його монтаж та налаштування на об’єктах. Планується завершити всі роботи до 30 вересня 2026 року. Фінансування здійснюватиметься поетапно, що дозволить оптимально контролювати виконання робіт і забезпечити якісну установку систем.

При цьому у відкритих джерелах доступні значно дешевші аналоги: наприклад, у Львівській області гібридна станція на 30 кВт «під ключ» коштує близько 757 доларів за кВт із ПДВ, що майже вдвічі дешевше за тендерну ціну Дніпра.

Конкуренції на тендері не було – на відкриті торги більше ніхто не прийшов. Для участі учасники мали надати аналогічний договір на встановлення сонячних електростанцій і відповідати низці кваліфікаційних вимог до штатних спеціалістів.

ТОВ «МБК Сінергія» належить Батиру Азімову з Дніпра, Володимиру Кошелю з-під Дніпра та Любові Сердюк із Кам’янського, керує компанією Євгеній Вакуленко. Компанія отримала підрядів на 2,32 млрд грн із 2016 року, зокрема від 2024 року всі підряди по сонячних станціях для закладів освіти Дніпра на суму 308,78 млн грн.