Жіночі можливості на ринку праці в 2025 році: ключові сфери розвитку

Олег Цюра, громадянин Німеччини, який тривалий час мешкає у Швейцарії, вже понад десятиліття фігурує у матеріалах, що стосуються складних схем виведення коштів і сировини з українських державних підприємств. За інформацією з різних джерел, його роль у цих процесах не зводилася до епізодичного посередництва — він розглядається як один із системних операторів мережі фірм-прокладок, через які проходили фінансові та товарні потоки.

За наявними даними, ці структури обслуговували інтереси впливових українських та міжнародних гравців, серед яких згадуються колишній народний депутат Микола Мартиненко, бізнесмен Дмитро Фірташ, а також трейдери, пов’язані з російським ринком. Саме через такі компанії, зареєстровані в різних юрисдикціях, здійснювалося перепродавання сировини, заниження митної вартості та подальше виведення прибутків за кордон.

Схеми Цюри працювали й через офшорні структури, зокрема TF&H Transforwarding Holdings Ltd (Кіпр) та Jeprano Trading Limited (Кіпр), пов’язані з російськими компаніями. Вони фігурують у постачанні сировини для підприємств РФ, включно з «Авангард» і «Міка Холдинг».

Особливу увагу привертає робота Цюри в «Об’єднаній гірничо-хімічній компанії» у 2014–2017 роках, коли продукцію держкомпанії продавали афілійованим іноземним структурам за заниженими цінами. Збитки оцінюють близько 13 млн доларів США. У 2020 році схема продовжила роботу через ITS International Trade & Sourcing Verwaltung GmbH: купівля ільменіту Іршанського ГОКу за заниженою ціною з ймовірним постачанням до окупованого Криму.

Паралельно фігурує справа колишнього голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка щодо розкрадання Одеського припортового заводу та ОГХК на суму близько 10 млрд грн. Зв’язки Цюри простежуються через ITS International Trade та довірених осіб Фірташа.

Після 2022 року Цюра переформатував діяльність: у 2023 році він входить до правління UCG Trade AG (Швейцарія), у 2024 році акції переходять до Linvo AG, де працює разом із родичкою Людмилою Цюрою та іншими колишніми співробітниками Interchrome AG і Phoenix Resources AG, які тісно пов’язані з російською MidUral Industrial Group. Це свідчить про продовження каналів торгівлі з РФ.

Таким чином, Олег Цюра залишається ключовим гравцем у багаторічних схемах постачання та виведення ресурсів українських державних підприємств через складні міжнародні структури.

У районі Степногірська Запорізької області російські війська активізували спроби локального просування, застосовуючи тактику інфільтрації невеликими піхотними підрозділами. Про це повідомляють аналітики моніторингового проєкту DeepState, які фіксують поступові зміни лінії зіткнення без масштабних наступальних дій, але з постійним тиском на українську оборону.

За оцінками експертів, противник уникає класичних штурмів із залученням великої кількості техніки, натомість намагається просочуватися в межах населених пунктів, використовуючи складний рельєф, забудову та зруйновану інфраструктуру. Такі дії ускладнюють виявлення ворога та створюють додаткове навантаження на підрозділи Сил оборони, які змушені реагувати на постійні дрібні загрози на різних ділянках.

«Звичайно, у Степногірську ще є наші позиції, але зараз вони перебувають у перемішку», — зазначають аналітики DeepState, вказуючи на складну тактичну ситуацію в районі.

Ключову роль у стримуванні російських груп відіграють українські оператори безпілотників, які намагаються виявляти противника ще на підходах до населених пунктів або під час його перебування в будівлях і на польових позиціях. Водночас погодні умови — туман, холод і сніг — ускладнюють роботу дронів, чим користуються окупанти для прихованого переміщення.

Аналітики також повідомляють, що після втрати південної частини Степногірська з багатоповерховою забудовою російські війська отримали можливість накопичувати там сили для подальших атак. Крім того, зафіксовано просочування в село Приморське, де щільна приватна забудова та відносно незначні руйнування створюють «сіру зону», у якій противник може пересуватися непомітно.

Російські підрозділи не припиняють спроб просуватися на північ у напрямку річки Конка, зокрема в районах Малокатеринівки та прилеглих населених пунктів. Фіксується також інфільтрація у бік Лук’янівського, де раніше російські групи вже виявляли та знищували Сили оборони. Схожа ситуація спостерігається і поблизу Степового, де наразі уточнюється, чи змогли окупанти закріпитися.

Речник Сил оборони півдня Владислав Волошин раніше заявляв, що російські війська тиснуть на Степногірськ, оскільки це селище розташоване на вигідному плацдармі, з якого можна вести обстріли Запоріжжя та логістичних маршрутів із міста. Інтенсивні бої тривають також у районі Гуляйполя, де противник діє малими штурмовими групами та намагається прорватися вглиб української оборони.

Після ліквідації Окружного адміністративного суду Києва український державний бюджет уже витратив близько 157 мільйонів гривень на виплати його суддям. Хоча суд формально припинив існування ще у грудні 2022 року, фінансові зобов’язання перед його колишніми працівниками залишаються чинними й надалі лягають тягарем на платників податків.

Основна частина витрат пов’язана з виплатами суддівської винагороди, компенсацій та інших передбачених законом нарахувань. Фактично йдеться про ситуацію, коли структура, що більше не здійснює правосуддя і не має жодних функцій, продовжує коштувати державі десятки мільйонів гривень щороку. Це викликає гострі дискусії у суспільстві, особливо на тлі воєнних витрат і дефіциту бюджету.

Переломним моментом стали так звані “плівки Вовка”, оприлюднені НАБУ. З них стало відомо, як тодішній голова суду Павло Вовк та його оточення координували рішення, тиснули на суддівські органи та намагалися взяти під контроль систему суддівського врядування. Остаточною краплею стало викриття брата Вовка на отриманні хабаря у 100 тисяч доларів для передачі суддям ОАСК.

Попри ліквідацію суду, більшість його суддів зберегли статус і продовжують отримувати винагороду. Павла Вовка звільнили лише у 2025 році, однак він оскаржує це рішення у Верховному Суді й має шанси на поновлення. Понад 40 інших суддів ОАСК досі перебувають у системі: частина з них очікує вигідного моменту для повернення, інші — готуються до почесної відставки з довічними виплатами.

Матеріали “плівок Вовка” стали основою щонайменше двох кримінальних проваджень. Перше, ключове, слухається у Вищому антикорупційному суді й стосується створення злочинної організації для впливу на державні рішення. Його розгляд затягується роками через системні відводи, заміни адвокатів та неявки сторони захисту. Друге провадження, щодо блокування роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів, фактично не має перспектив через сплив строків давності.

Паралельно буксують і дисциплінарні механізми. За два роки Вища рада правосуддя остаточно звільнила лише трьох суддів ОАСК. Частина справ зависла через відсутність кворуму, інші — навіть не були відкриті. Кваліфікаційне оцінювання також масово саботується: судді роками не з’являються на іспити, використовуючи формальні підстави.

Додаткову загрозу створює Верховний Суд. Якщо він стане на бік Павла Вовка та визнає незаконним використання матеріалів негласних слідчих дій у дисциплінарних справах, це може призвести до повернення мантій не лише йому, а й десяткам інших недоброчесних суддів, фактично нівелювавши спроби очищення системи.

На цьому тлі держава готується створити нові спеціалізовані адміністративні суди замість ОАСК — це одна з ключових вимог ЄС і МВФ. Відбір суддів до них відбуватиметься за участі міжнародних експертів. Саме від цього процесу залежить, чи стане нова інституція розривом із минулим, чи черговим реваншем старої системи.

Поки ж історія ОАСК триває у вигляді мільйонних виплат, заблокованих справ і ризику повернення одіозних суддів. І лише тиск суспільства та принципова позиція органів суддівського врядування можуть не дозволити цій історії завершитися поразкою реформи.

Проблеми з артеріальним тиском дедалі частіше турбують людей різного віку, і щоденний раціон має безпосередній вплив на стан серцево-судинної системи. Одним із базових продуктів харчування залишається хліб, тому питання його користі для тиску є особливо актуальним. Дієтологи зазначають, що правильно підібраний вид хліба може стати важливою складовою профілактики гіпертонії та допомогти підтримувати стабільні показники артеріального тиску.

Найбільш корисним для серця та судин вважається цільнозерновий хліб. На відміну від виробів із білого борошна, він виготовляється з цілого зерна, у якому збережені оболонка та зародок. Саме в цих частинах міститься клітковина, магній, калій, залізо та вітаміни групи B. Клітковина допомагає знижувати рівень «поганого» холестерину, покращує еластичність судин і сприяє більш стабільному кров’яному тиску.

Позитивний вплив на тиск має й хліб із висівками. Він багатий на розчинну клітковину, яка покращує роботу травної системи та допомагає виводити надлишок холестерину. Додатковою перевагою такого хліба є здатність контролювати апетит і підтримувати нормальну масу тіла, а саме надмірна вага часто стає одним із факторів підвищеного тиску.

Ще один варіант, на який радять звернути увагу дієтологи, — хліб із пророщеного зерна. Пророщене зерно містить більше антиоксидантів і мікроелементів, покращує обмін речовин і зменшує запальні процеси в організмі. Такий хліб легше засвоюється і зазвичай має нижчий глікемічний індекс, що важливо для людей із порушеннями тиску та рівня цукру в крові.

Натомість фахівці рекомендують обмежити вживання білого, здобного та солодкого хліба. У ньому багато простих вуглеводів і майже немає клітковини, що може провокувати різкі коливання тиску, особливо у людей із гіпертонією. Також варто звертати увагу на вміст солі, адже її надлишок безпосередньо впливає на підвищення артеріального тиску.

Оптимальним вважається хліб із простим і зрозумілим складом, де не більше кількох інгредієнтів, і помірне споживання — у межах двох-трьох скибочок на день у поєднанні з овочами, білковими продуктами та корисними жирами.

Таким чином, для підтримки стабільного артеріального тиску найкраще підходять цільнозерновий хліб, хліб із висівками або з пророщеного зерна. Вони підтримують роботу серця, допомагають контролювати рівень цукру і холестерину та сприяють збереженню здорової ваги. Правильний вибір хліба — простий, але ефективний крок до турботи про серцево-судинне здоров’я щодня.

Президент України Володимир Зеленський ухвалив рішення призначити начальника поліції Донецької області Руслана Осипенка головою Чернівецької обласної військової адміністрації. Це кадрове рішення одразу привернуло увагу експертного середовища та медіа, оскільки його сприйняли як таке, що не повністю відповідає поточним воєнним реаліям. Донеччина залишається одним із найбільш небезпечних і напружених регіонів країни, де тривають активні бойові дії, тоді як Чернівецька область є тиловою та прикордонною, без прямої загрози фронтових зіткнень.

Руслан Осипенко тривалий час працював у системі Національної поліції та очолював поліцію Донецької області в умовах постійної загрози обстрілів, диверсій і складної оперативної обстановки. Його діяльність була зосереджена на забезпеченні правопорядку в зоні бойових дій, координації з військовими та реагуванні на надзвичайні ситуації. Саме цей досвід багато хто вважає критично важливим для прифронтових регіонів, де щоденні виклики потребують швидких і жорстких управлінських рішень.

За даними джерел, переведення Осипенка могло мати кілька мотивів: послаблення управління Донбасом, кадрові домовленості на рівні влади, а також бажання самого посадовця залишити небезпечний фронтовий регіон заради керівництва областю з прикордонним статусом та контролю над місцевими економічними потоками, зокрема контрабандними та тендерними.

Під час майже чотирирічного керівництва поліцією Донецької області Осипенко запам’ятався гуманітарними ініціативами, зокрема проєктом «Білий Ангел» та евакуаціями населення. Водночас джерела зазначають, що поліція під його керівництвом контролювала прибуткові ринки алкоголю, сигарет та лікарських препаратів у прифронтових містах, де торгівля дефіцитними або забороненими товарами перетворювалася на надприбутковий бізнес.

Політична складова нового призначення також очевидна. Чернівецька область є важливою для контролю бюджетів, тендерів та місцевих еліт, що може мати значення для майбутніх виборів. Таким чином Осипенко отримав можливість перейти від фронтових ризиків до управління економічними потоками та прикордонними зонами.

Експерти відзначають, що такі кадрові рішення можуть бути вигідними окремим посадовцям, але не завжди відповідають інтересам держави та суспільства. Для самого Осипенка перспектива виглядає привабливою, проте питання ефективності для держави залишається відкритим.

Українські військові продемонстрували високий рівень професіоналізму, здійснивши унікальну евакуаційну операцію за участю наземного роботизованого комплексу (НРК). Завдяки цій технології вдалося безпечно вивезти одразу трьох поранених бійців із передової, мінімізувавши ризики для особового складу. Операцію виконали оператори НРК 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура», які попри складні погодні умови — сильний дощ та густий туман — успішно керували роботом практично «наосліп», орієнтуючись лише на заздалегідь запрограмовані координати.

Тумани й опади створювали додаткові складнощі в навігації, проте одночасно слугували природним маскуванням, приховуючи рух НРК від потенційних загроз. Це дозволило здійснити евакуацію непомітно та ефективно, забезпечивши безпеку як поранених, так і операційної групи. Використання роботизованих систем у бойових умовах підкреслює зростання ролі сучасних технологій у забезпеченні оперативної безпеки та рятувальних заходів.

Наземні роботизовані комплекси — це дистанційно керовані безпілотні платформи, які Збройні сили України активно використовують для логістики, розвідки та бойових завдань. Вони дозволяють доставляти вантажі, евакуйовувати поранених і виконувати небезпечні місії, мінімізуючи ризики для військовослужбовців.

Такі операції демонструють високий рівень технологічної підготовки українських військових та впровадження сучасних інновацій у бойову практику, що підвищує ефективність та безпеку дій на передовій.

Шістнадцятий день січня поєднує в собі одразу кілька значущих подій, які мають міжнародне, національне, церковне та народне підґрунтя. Для поціновувачів музики ця дата асоціюється зі святковими подіями світового масштабу, однак для України вона водночас є днем глибокої пам’яті та осмислення трагічних і доленосних сторінок історії. У народній традиції 16 січня вважали важливим рубежем зими, коли господарі оцінювали наявні запаси та готувалися до тривалішого періоду холодів.

Особливе історичне значення цей день має саме для української державності. 16 січня 1918 року було ухвалено закон про створення регулярної армії Української Народної Республіки, що стало ключовим кроком у формуванні власних збройних сил та захисті незалежності молодої держави. Це рішення засвідчило прагнення українців до самостійного політичного й військового життя в умовах складної міжнародної ситуації.

Окреме місце в суспільній пам’яті займає 16 січня 2014 року, коли парламент проголосував за так звані «диктаторські закони». Вони передбачали жорсткі обмеження для опозиції та учасників протестів і стали спробою режиму Віктора Януковича придушити Євромайдан. Натомість ці рішення лише пришвидшили падіння влади.

Неофіційно цього дня в Україні вшановують пам’ять Кіборгів — українських військових, які обороняли Донецький аеропорт. Захисники тримали оборону 242 дні під постійними обстрілами. 16 січня стало датою вшанування за ініціативою самих воїнів, тоді як офіційно День пам’яті захисників ДАП з 2022 року відзначається 20 січня.

У світі 16 січня найбільш відоме як День гурту The Beatles. Саме цього дня у Ліверпулі відкрився клуб The Cavern, де ще нікому не відомі Джон Леннон, Пол Маккартні та Джордж Гаррісон дали один із перших своїх виступів. Згодом цей колектив кардинально змінив історію популярної музики. Традиційно шанувальники гурту відзначають дату, слухаючи легендарні пісні на кшталт Yesterday чи Let It Be.

Крім того, у світі сьогодні відзначають День подяки драконам, День гострої їжі, День льодоруба та День свободи релігій.

Після переходу Православної церкви України на новоюліанський календар у 2023 році змінився і перелік церковних дат. Якщо раніше 16 січня вшановували пророка Малахія та священномученика Гордія, то нині цього дня відзначається вшанування чесних ланцюгів апостола Петра, якими він був скутий у в’язниці та від яких був чудесно визволений.

У народному календарі 16 січня відоме як Петро-напівкорм. Назва пов’язана з тим, що до цього часу в господарствах зазвичай залишалася лише половина зимових запасів. Селяни переглядали припаси, підраховували зерно й дрова та за потреби поповнювали їх.

З цією датою пов’язані й погодні прикмети. Одна велика біла хмара на небі вважалася передвісником хуртовин, похмуре небо — до відлиги. Якщо горобці голосно пищать, чекали заморозків, а захід сонця за хмари віщував сильні снігопади. Також вірили, що чим більше хатніх справ виконати цього дня, тим більше успіху буде в майбутніх починаннях.

Апостола Петра вважали покровителем худоби, тому 16 січня заборонялося ображати тварин, виганяти їх на мороз чи підвищувати на них голос. Невдалим днем вважалася риболовля. Також за народними повір’ями не радили користуватися ножами та іншими гострими предметами — вважалося, що порізи, отримані цього дня, загоюватимуться довго.

Член Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Олександр Формагей, опинився в центрі гучного скандалу через діяльність свого брата, В’ячеслава Формагея. Після початку війни В’ячеслав разом із дружиною, Марією Формагей (Безуновою), та двома дітьми покинув Україну і незаконно перетнув кордон, чим викликав обурення в суспільстві.

Наразі родина Формагеїв проживає в Варшаві, а за інформацією джерел, В’ячеслав активно займається оформленням на своє ім’я та на ім’я своїх близьких майна, зокрема, компанії CAPITAL PRODUCTION. Ця компанія, яка була заснована влітку 2022 року, спеціалізується на дистрибуції китайського обладнання в Україні. Відомо, що серед інших учасників фірми є Артем та Євген Пичурини, які мають власний бізнес-інтерес у проекті.

Крім того, сестра дружини В’ячеслава, Ірина Вікторівна Безунова, нібито відмиває частину коштів у Канаді. Також на тещу В’ячеслава, Наталію Безунову з Івано-Франківської області, яка отримує матеріальну допомогу від урядів Польщі та Канади, оформляють нерухомість та інші активи.

Деталі діяльності родини Формагеїв у Польщі та Канаді наразі перебувають під пильною увагою журналістів і правоохоронних органів, адже така практика викликає серйозні запитання щодо відмивання коштів та використання держпідтримки за кордоном.