Жорсткий сигнал з Давоса: Зеленський розкритикував нерішучість Європи перед російською загрозою

Правоохоронці затримали мешканця Одеси, який намагався організувати незаконну схему «списання» військовослужбовців зі служби за станом здоров’я. Чоловік пропонував свої послуги через обіцянку використати зв’язки в медичних установах для оформлення документів, що свідчили б про нібито погіршення стану здоров’я військових. За таку «послугу» він вимагав великі гроші, переконуючи, що вдасться допомогти у вирішенні проблеми зі здоров’ям за фальшивими довідками.

За інформацією пресслужби Національної поліції України, шахрайська схема була викрита в результаті серії обшуків, що відбулися одночасно в кількох областях країни. У ході операції правоохоронці виявили, що чоловік неодноразово пропонував свої послуги родичам військових, які намагалися звільнити своїх близьких від військової служби. Зловмисник обіцяв оформити документи для «списання» за медичними показаннями в обмін на великі суми грошей.

За даними слідства, шахрай планував організувати оформлення медичних документів заднім числом про стаціонарне лікування військового в медзакладах Одеси без його фактичної присутності. Медики мали зафіксувати нібито погіршення стану здоров’я та підготувати відповідні довідки.

Щоб переконати «клієнта» у реальності своїх послуг, фігурант надіслав фотографію виписки з вигаданої історії хвороби. Це мало змусити військового сплатити обумовлену суму.

Наразі триває досудове розслідування, правоохоронці встановлюють усіх осіб, причетних до шахрайської схеми.

Компанія «Д.Трейдінг», що входить до бізнес-групи Ріната Ахметова, може отримати до 400 мільйонів гривень прибутку завдяки перепродажу електроенергії, яку державний «Енергоатом» реалізував за заниженими цінами напередодні різкого зростання вартості на ринку. Йдеться про схему, в якій державний ресурс опинився у приватних трейдерів у момент, коли подальше подорожчання електроенергії було прогнозованим.

За оцінками, викладеними у службовому листі голови парламентського Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, сукупний прибуток приватних трейдерів у результаті таких операцій може досягати близько 2 мільярдів гривень. Документ було направлено до Кабінету Міністрів України, Офісу Президента, керівництва Верховної Ради та інших відповідальних органів для реагування та аналізу ситуації.

Як зазначає Герус, 14 січня НАЕК «Енергоатом» провів аукціон з продажу електроенергії базового навантаження на період з 21 по 31 січня. Було реалізовано 2 100 МВт за середньою ціною 7 566 гривень за МВт-год. Загальний обсяг проданої електроенергії склав 554 400 МВт-год.

Вже за три дні після аукціону ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» зросла до 13 233 гривень за МВт-год — майже на 75% більше, ніж аукціонна ціна «Енергоатому».

За підрахунками Андрія Геруса, якщо припустити, що такі ціни утримуватимуться до кінця січня, то різниця між ціною продажу та ринковою ціною призведе до перерозподілу близько 2 мільярдів гривень від державної компанії «Енергоатом» до приватних трейдерів. Ці кошти є недоотриманим прибутком держави і фактичним доходом компаній, які скупили електроенергію на аукціоні.

Майже 20% усього обсягу електроенергії на цьому аукціоні викупила компанія «Д.Трейдінг» із групи Ріната Ахметова. Таким чином, потенційний прибуток цієї компанії від подальшого перепродажу електроенергії може становити близько 400 мільйонів гривень лише за один розрахунковий період.

Решту обсягів розподілили між понад десятком інших трейдерів. При цьому, як зазначає Герус, щонайменше 15 компаній різко збільшили обсяги закупівлі електроенергії — у 2–5 разів порівняно зі своєю попередньою діяльністю. Водночас близько 45 інших учасників ринку, навпаки, скоротили обсяги закупівель удвічі.

На думку голови енергетичного комітету Верховної Ради, така нетипова поведінка окремих компаній може свідчити про те, що вони або заздалегідь знали про майбутній перегляд граничних цін на електроенергію, або принаймні розуміли високу ймовірність такого рішення регулятора.

Йдеться про рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо підвищення так званих прайс-кепів — максимально дозволених цін на електроенергію. 16 січня НКРЕКП підвищила граничну ціну з рівня 5 600–6 900 гривень залежно від часу доби до 15 000 гривень за МВт-год упродовж усієї доби.

Формально рішення пояснювалося необхідністю стимулювати імпорт електроенергії з Європи, де ціни перевищували попередні українські обмеження. Однак наслідком стало різке зростання цін на всю електроенергію всередині країни, оскільки контракти для комунальних підприємств, транспорту, військових частин, лікарень, шкіл та обленерго напряму прив’язані до ціни на ринку «на добу наперед».

Андрій Герус також вказує, що лобіювання підвищення прайс-кепів розпочалося ще 8 січня під час засідання Антикризового енергетичного штабу під головуванням прем’єр-міністра Юлії Свириденко. На цьому засіданні був присутній представник НАЕК «Енергоатом», який, за логікою подій, міг знати про можливі регуляторні зміни ще до аукціону.

Крім того, 14 січня питання енергетики обговорювалося на нараді у Президента України. У ній брали участь прем’єр-міністр Юлія Свириденко, міністр енергетики Денис Шмигаль, керівник групи «ДТЕК» Максим Тімченко, керівник НЕК «Укренерго» Володимир Зайченко та голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. З публічних коментарів випливало, що обговорювалося питання збільшення імпорту електроенергії, однак конкретних рішень тоді не оприлюднювали.

15 січня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Деякі питання подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах», якою рекомендував підвищити прайс-кепи на 82,5% — до 15 000 гривень за МВт-год. Уже наступного дня НКРЕКП виконала цю рекомендацію. На той момент «Енергоатом» уже продав електроенергію за цінами, удвічі нижчими від нового граничного рівня.

Андрій Герус вважає, що єдиним виходом із ситуації має стати негайне розірвання договорів купівлі-продажу електроенергії, укладених на аукціоні 14 січня, та проведення повторного аукціону. За його словами, умови договорів дозволяють зробити це без штрафних санкцій.

У відповідь на публікацію інформації компанія «Д.Трейдінг» заявила, що придбала 380 МВт базового навантаження, що становить близько 18% обсягу аукціону і є меншим показником, ніж у попередній декаді. У компанії наголосили, що аукціон проходив за високої конкуренції — участь брали близько 60 компаній, а ціна зросла на 15% порівняно з попередніми торгами.

Також у «Д.Трейдінг» зазначили, що дата проведення аукціону визначається виключно продавцем — НАЕК «Енергоатом», а на момент торгів не було офіційної інформації про наміри регулятора змінювати цінові обмеження. Компанія додала, що електроенергію за аналогічними цінами у цей період продавали також «Укргідроенерго», «Гарантований покупець», «Західенерго», «Дніпроенерго» та «Єврореконструкція».

Окремим тлом цієї ситуації є скандали навколо керівництва «Енергоатому». Минулої осені Національне антикорупційне бюро України викрило схему так званого «шлагбауму» на тендерах державної компанії за участю топменеджменту «Енергоатому» та бізнес-групи підприємця Тімура Міндіча. Напередодні арештів тодішній керівник компанії Петро Котін залишив посаду.

Наразі нового очільника «Енергоатому» має обрати наглядова рада, однак процес фактично заблокований. У грудні до наглядової ради було обрано чотирьох іноземних незалежних членів — Руміну Велші, Лауру Гарбенчуте-Бакієне, Патріка Фрагмана та Бриса Буюона. Водночас державну квоту уряд досі не заповнив, що унеможливлює ухвалення ключових управлінських рішень.

Формально «Енергоатом» перебуває у сфері управління Міністерства економіки України, яке раніше очолювала Юлія Свириденко, а нині — Олексій Соболєв. Міністром енергетики у день проведення аукціону 14 січня став Денис Шмигаль, який до державної служби працював у групі ДТЕК Ріната Ахметова.

Україна потенційно могла розраховувати на суттєвіші надходження від розробки літієвого родовища «Ділянка Добра» у Кіровоградській області, однак результати конкурсного відбору виявилися менш вигідними для держави. За оцінками компанії Critical Metals Corp., запропонована нею модель передбачала до 15% прибуткової продукції на користь держави, проте перевагу отримала інша заявка з помітно нижчими економічними показниками.

У компанії зазначили, що брали участь у конкурсі на укладення Угоди про розподіл продукції та подали фінансово привабливу пропозицію, яка, на їхню думку, могла забезпечити більші бюджетні надходження у середньо- та довгостроковій перспективі. Водночас за підсумками процедури переможцем було визначено іншого учасника, а сама логіка вибору викликала запитання з боку учасників ринку.

Проєкт European Lithium Ukraine передбачав створення повністю інтегрованого виробничого ланцюга — від геологічного вивчення до видобутку, збагачення та переробки літію з виробництвом гідроксиду та карбонату літію. Загальний обсяг інвестицій, заявлений компанією, складав понад 1,5 мільярда доларів США. З них 12,3 млн доларів планувалося спрямувати на геологічне вивчення, а ще близько 1,5 млрд доларів — на створення видобувного та переробного комплексу.

Фінансування проєкту передбачалося за рахунок власних коштів компанії, залучення капіталу через розміщення акцій Critical Metals Corp. на біржі NASDAQ, а також кредитів міжнародних фінансових установ.

Ключовою відмінністю пропозиції European Lithium Ukraine була модель розподілу прибуткової продукції. У разі, якщо фактичні витрати інвестора перевищували б 70% загального обсягу продукції, частка держави становила б 4%. Однак у разі зменшення компенсаційної частки інвестора держава могла б отримувати від 8% до 15% прибуткової продукції залежно від ринкових цін на літій.

За оцінками компанії, за такого сценарію держава могла б отримувати від 16 млн до 277 млн доларів США щороку, враховуючи як частку у прибутковій продукції, так і податок на прибуток інвестора.

Втім, переможцем конкурсу було обрано американську компанію Dobra Lithium Holdings JV, LLC. Про це 12 січня заявила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. За її словами, проєкт передбачає мінімальний обсяг капітальних інвестицій у 179 млн доларів, з яких 12 млн підуть на додаткову геологорозвідку та аудит запасів, а 167 млн — на організацію видобутку та збагачення.

Міністр економіки Олексій Соболев повідомив, що акціонерами Dobra Lithium Holdings JV є міжнародні структури TechMet та The Rock Holdings. Серед ключових інвесторів TechMet — Міжнародна фінансова корпорація розвитку США, Суверенний фонд Катару та Mercuria Clean Energy Investments. Бенефіціаром The Rock Holdings є американський бізнесмен і філантроп Рональд Лаудер.

За словами заступника міністра економіки Єгора Перелигіна, частка держави у прибутковій продукції за пропозицією компанії-переможця, імовірно, становитиме не менше 4% або близько 6% залежно від структури компенсаційної продукції.

Таким чином, за підсумками конкурсу держава погодилась на модель із мінімальною гарантованою часткою, відмовившись від сценарію, який потенційно міг забезпечити значно більші бюджетні надходження у разі сприятливої кон’юнктури ринку літію.

Після складного тижня, сповненого напруженістю у відносинах зі Сполученими Штатами, Європейський Союз заявив про потребу знову зосередити політичну увагу на Україні. Це питання стало одним із ключових на екстреному саміті, який відбувся в Брюсселі на тлі різкого загострення трансатлантичних відносин і публічних погроз з боку президента США щодо економічного та територіального тиску на Європу. Європейські лідери визнали, що довіра між Брюсселем і Вашингтоном серйозно похитнулася, і ситуація потребує невідкладного реагування.

Водночас, незважаючи на очевидні тривоги щодо відносин із США, керівники ЄС підкреслили, що не можуть дозволити собі глибокий конфлікт з Америкою через критичну залежність від американських ринків і військову підтримку. Зокрема, Європейський Союз зацікавлений у збереженні стабільних економічних зв'язків із США, адже американські інвестиції та ринки є важливими для економічного розвитку Європи.

У Брюсселі звучали сигнали про необхідність повернення до прагматичного діалогу. Керівники кількох урядів заявили, що Європа втратила час у внутрішніх суперечках і тепер змушена відновлювати серйозні переговори зі США, незалежно від політичних емоцій і особистих конфліктів.

Одним із перших практичних кроків стало відновлення процесу ратифікації торговельної угоди між ЄС і США, яку раніше було фактично заморожено. У Брюсселі вважають, що тимчасова деескалація після контактів між Вашингтоном і керівництвом НАТО створила вікно можливостей для повернення до переговорів.

Водночас саме українське питання залишається найчутливішим. До останнього загострення між ЄС і США сторони працювали над рамковими домовленостями щодо майбутнього мирного врегулювання, включно з американськими гарантіями безпеки для України у разі нової агресії з боку Росії. Після дипломатичної кризи цей процес фактично зупинився.

У європейських столицях дедалі гучніше лунають побоювання, що Україна може знову відійти на другий план — особливо на тлі прямих контактів представників США з Москвою. У Брюсселі наголошують, що українське питання не може ставати заручником політичних конфліктів між союзниками.

Паралельно в ЄС заявляють про підготовку масштабного післявоєнного пакета підтримки України, який передбачає довгострокову економічну відбудову та інтеграцію. У Брюсселі також нагадують, що обсяг фінансової допомоги Україні вже сягнув сотень мільярдів євро, включно з кредитами та макрофінансовою підтримкою.

Ці заяви прозвучали на тлі критики з боку Києва, де неодноразово наголошували, що Європа надто довго обмежується дискусіями, не переходячи до рішучих дій. Європейські лідери визнають, що затримки та внутрішні суперечки підірвали довіру до здатності ЄС діяти швидко.

Водночас Брюссель дав зрозуміти, що готовий до жорсткої відповіді у разі нової ескалації з боку США. Уже підготовлено пакети контрзаходів у сфері торгівлі, а також розглядається застосування механізмів захисту від економічного примусу.

Попри тимчасове зниження напруги, в ЄС визнають: стратегічна невизначеність у відносинах зі США зберігається. Саме тому Союз планує прискорити рух до стратегічної автономії — насамперед у сфері оборони, промислової політики та глобальної конкурентоспроможності.

У Брюсселі підкреслюють, що нинішню кризу вдалося пережити без відкритого розриву, однак у майбутньому Європа має бути значно сильнішою і менш залежною від зовнішніх рішень.

Катерина Реп’яхова, блогерка та дружина відомого українського співака Віктора Павліка, вперше розповіла про своє особисте життя до зустрічі з артистом. В одному з недавніх постів у своєму фотоблозі вона поділилася важливими моментами з минулого, розповівши про стосунки, які були до знайомства з Павліком. Виявилося, що на момент їхньої зустрічі Катерина пережила великий етап у своєму житті.

За словами блогерки, її попередні стосунки тривали близько п’яти років. Це був серйозний період, який вона оцінює як важливий у своєму житті, особливо для молодої дівчини. Проте, попри тривалість і глибину тих стосунків, вони не принесли їй справжнього щастя, оскільки з часом вони стали вичерпними, і зрозуміло, що це вже не був її шлях.

Також Катерина відповіла на запитання про різницю у віці з чоловіком. Нагадаємо, блогерка молодша за Віктора Павліка на 28 років, що неодноразово ставало темою обговорень у мережі. За словами Реп’яхової, на початку стосунків вона не звертала уваги на вік чоловіка і не відчувала жодного дискомфорту. Проте зараз, коли Віктору Павліку виповнилося 60 років, різниця віку певною мірою відчувається.

Катерина наголосила: «Коли ми познайомилися, йому було 50 років. І тоді це був чоловік у розквіті літ».

Відомо, що Віктор Павлік і Катерина Реп’яхова разом уже близько десяти років. У 2020 році закохані таємно розписалися та офіційно узаконили стосунки. Подружжя виховує спільного сина Михайла.

Укртрансбезпека знову опинилася під прицілом правоохоронців через корупційні скандали, що сталися в Черкаській та Хмельницькій областях. У результаті розслідувань були зафіксовані два випадки отримання та вимагання хабарів, що свідчить про системну проблему в роботі цього державного органу. Інциденти, які привернули увагу громадськості, вчергове ставлять під сумнів ефективність антикорупційних заходів у транспортній сфері.

В одному з випадків, що стався в Черкаській області, було затримано співробітника Державної служби України з безпеки на транспорті, який намагався підкупити свого колегу. За даними слідства, посадовець запропонував інспектору щомісячний «внесок» у розмірі 50 тисяч гривень за ігнорування серйозних порушень з боку перевізників. Йдеться про численні випадки перевищення вагових норм та порушення інших вимог безпеки, що могли призвести до серйозних аварійних ситуацій на дорогах.

10 січня посадовця затримали під час передачі грошей. Йому оголосили підозру за частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України — надання неправомірної вигоди посадовій особі.

У Хмельницькій області затримали старшого державного інспектора Укртрансбезпеки під час отримання 30 тисяч гривень від підприємця за безперешкодне транспортування сільськогосподарської продукції. За даними слідства, посадовець не лише обіцяв ігнорувати порушення, а й надавав службову інформацію про місця розташування пунктів вагового контролю, щоб перевізник міг уникнути перевірок і штрафів.

Затримання відбулося у січні 2026 року відповідно до статті 208 Кримінально-процесуального кодексу України. Суд обрав для підозрюваного тримання під вартою. Дії посадовця кваліфікували за частиною 3 статті 368 КК України — одержання неправомірної вигоди, що передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Обидва випадки свідчать, що корупція у відомстві носить системний характер. Ваговий контроль, видача дозволів та перевірки перетворилися на механізм вимагання грошей. Через це порушення правил перевезення не усуваються, дороги руйнуються перевантаженими вантажівками, а державний бюджет зазнає мільйонних збитків.

Експерти наголошують: доки Укртрансбезпека функціонує як пункт збору «данини», а не як контрольний орган, подібні випадки будуть повторюватися. Кожен «безперешкодний» рейс без штрафів — ще одне підтвердження того, що система працює не на закон, а на особисту вигоду.

У Києві стався резонансний інцидент у громадському транспорті, який привернув увагу як правоохоронних органів, так і громадськості. 32-річний пасажир напав на водія трамвая з ножем після того, як отримав зауваження залишити салон на кінцевій зупинці. Інцидент стався в Деснянському районі столиці, де постраждав 43-річний водій, який отримав ножові поранення.

Як повідомила Національна поліція, повідомлення про напад надійшло на спецлінію 102 від медиків швидкої допомоги, які прибули на місце події. Після нападу водія негайно доставили до лікарні з пораненнями грудної клітки та обличчя. Лікарі наразі надають йому необхідну медичну допомогу, але зазначають, що чоловікові доведеться пройти тривалий період реабілітації для відновлення.

За попередніми даними слідства, конфлікт виник після того, як водій трамвая на кінцевій зупинці попросив пасажира залишити салон. У відповідь чоловік почав сперечатися, а словесна суперечка швидко переросла у фізичну сутичку. Під час бійки пасажир дістав ніж і завдав водієві два удари.

Оперативники поліції швидко встановили особу нападника та затримали його. Ним виявився 32-річний мешканець Києва. Чоловіка затримали у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчі повідомили затриманому про підозру за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України — умисне тяжке тілесне ушкодження. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років. Наразі триває досудове розслідування, вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу.