Зміна балансу на південному сході: нові виклики для оборони Запорізького напрямку

17 листопада позначений сукупністю подій, що поєднують освітні, духовні та культурні виміри. В Україні цей день традиційно проходить у атмосфері молодіжної активності, адже саме нині вітають студентську спільноту, відзначаючи її внесок у розвиток науки, культури й громадського життя. У храмових громадах віряни молитовно звертаються до святого Григорія Неокесарійського, просячи захисту, мудрості та сили духу. Паралельно в народному календарі ця дата має особливе значення: спостереження за погодою допомагають передбачити характер прийдешньої зими та ймовірні зміни в природі.

У світовому масштабі 17 листопада присвячений кільком важливим тематичним ініціативам, спрямованим на поширення знань і формування відповідального ставлення до здоров’я. Серед головних подій — Міжнародний день обізнаності про рак шийки матки. Його ідея полягає в інформуванні суспільства про необхідність регулярних профілактичних оглядів, важливість вакцинації дівчат-підлітків проти вірусу папіломи людини та своєчасне проходження рекомендованих обстежень. Медичні фахівці нагадують, що саме раннє виявлення захворювання значно підвищує шанси на успішне лікування і зменшує ризики для життя та здоров’я.

Ще одна важлива дата — День недоношених дітей, покликаний привернути увагу до проблем передчасних пологів і надання якісної медичної допомоги малюкам, які народжуються раніше терміну.

У світі також відзначають День екскурсій, День вершкового масла, День гри в сьоґі, День філософії та День відмови від куріння, який традиційно нагадує про шкоду нікотину.

Що сьогодні святкують в Україні17 листопада — це День студента, свято, що об’єднує молодь усіх українських вишів. У цей день прийнято бажати студентам легкого навчання, натхнення, цікавих відкриттів і успішних сесій.

Також дата пов’язана з низкою відомих українських іменинників. Сьогодні згадують католицького священика Климентія Шептицького, акторку Руслану Писанку, політикиню Оксану Корчинську, письменницю Софію Андрухович та футболіста Романа Зозулю.

Церковне свято 17 листопадаЗа новим стилем християни вшановують святителя Григорія Неокесарійського, відомого чудотворця та єпископа. Віряни вважають, що молитва до нього допомагає жінкам завагітніти, а дітям приносить захист і міцне здоров’я.

У старому календарі цього дня раніше відзначали пам’ять митрополита Павла Тобольського.

Важливо пам’ятати, що триває Різдвяний піст. Православним рекомендовано обмежити вживання м’яса та молочних продуктів, щоб духовно і фізично підготуватися до Різдва.

Народні звичаї та прикмети 17 листопадаСеред українців день мав назву Григорій Зимовказівник, адже погода сьогодні вважалась передвісником зими:

• якщо калюжі вкриті льодом — буде холодна зима;• багато качок залишається на річках — зима буде м’якою;• рясні грона горобини обіцяють сніжний сезон.

Наші предки уникали далеких доріг, вважаючи, що можна натрапити на нечисту силу або застрягнути в осінньому багні. Натомість дім наповнювався хатніми справами, прибиранням, відвідуванням лазні та спільним відпочинком із родиною. Для здоров’я цього дня рекомендували гарячі водні процедури.

Також існував особливий звичай на удачу: треба дати собі обіцянку і неодмінно її виконати.

Що сьогодні не можна робитиПід забороною куріння, алкоголь і будь-які шкідливі звички — недарма сьогодні День відмови від куріння. Не варто позичати гроші або оформляти кредити, щоб уникнути фінансових труднощів. Заборонено й виходити в брудному одязі — вважалося, що це шкодить репутації.

Голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев висловив свою стурбованість з приводу існуючої пенсійної формули в Україні, яку він назвав несправедливою та такою, що суперечить міжнародним стандартам. За словами Гетманцева, система нарахування пенсій в Україні не відповідає вимогам Конвенції Міжнародної організації праці №102, що встановлює мінімальні стандарти соціального забезпечення.

Міжнародний стандарт визначає, що при наявності 30 років трудового стажу пенсія повинна становити не менше 40% від середнього заробітку працівника. В Україні ж ситуація виглядає значно гірше: навіть за умови наявності повних 30 років стажу розмір пенсії не перевищує 30% від заробітної плати. Це означає, що один рік стажу забезпечує лише 1% пенсійного заміщення, що значно нижче міжнародних вимог.

Ще одним фактором заниження пенсій, за словами Гетманцева, є використання середньої зарплати за три попередні роки, а не актуальної на момент виходу на пенсію. Це призводить до додаткового зниження виплат на близько 14%. В результаті сумарні втрати українських пенсіонерів через недосконалість формули можуть сягати до 19% від потенційної пенсії.

Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін зазначав, що запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи наразі є передчасним, оскільки фінансовий ринок країни не готовий ефективно інвестувати кошти таких фондів.

На українсько-словацькому кордоні співробітники правоохоронних органів зафіксували черговий випадок порушення митних правил. Під час перевірки на митному посту «Ужгород автомобільний» у 48-річного мешканця Харківської області було виявлено значну суму незадекларованої іноземної валюти. Інцидент стався під час стандартного огляду транспортного засобу, коли митники запідозрили невідповідність заявлених даних і вирішили провести поглиблену перевірку.

Під час детального огляду автомобіля правоохоронці натрапили на приховані пакунки, у яких містилися валютні купюри різного номіналу. За попередньою інформацією, сума значно перевищувала дозволений до бездеклараційного переміщення ліміт. Чоловік не надав жодних документів, що могли б підтвердити законність переміщення коштів, та не зазначив їх у митній декларації, чим порушив чинні норми законодавства щодо фінансового контролю на кордоні.

Оскільки кошти не були письмово задекларовані, а підтвердних банківських документів при собі чоловік не мав, митники склали протокол про порушення митних правил за ч.1 ст. 471 Митного кодексу України. Законодавство передбачає штраф у розмірі 20% від суми, що перевищує дозволений ліміт у 10 тисяч євро на одну особу.

У підсумку у чоловіка вилучили 20 тисяч євро — за курсом НБУ це становить майже 1 мільйон гривень. Подальше рішення у справі ухвалюватиме суд.

Серце раптово починає пришвидшено битися, дихання стає поверхневим і уривчастим, у голові виникає запаморочення, а руки тремтять так, ніби тіло втратило контроль над собою. Багатьом знайоме відчуття, що в ці миті ніби насувається щось неминуче й страшне. Так виглядає панічна атака — інтенсивний епізод тривоги, який часто сприймається як загроза життю. Попри виражені тілесні прояви, такі стани самі по собі не становлять смертельної небезпеки, про що наголошують фахівці, включно з експертами видання Medical News Today.

Панічна атака — це раптове увімкнення в організмі реакції «борись або тікай», яка у природних умовах запускається під час реальної загрози. Мозок отримує сигнал небезпеки, навіть якщо об’єктивних причин немає, і запускає каскад фізіологічних процесів: вироблення адреналіну, прискорення пульсу, підвищення артеріального тиску, напруження м’язів. Усе це створює відчуття неконтрольованого страху, яке може тривати від кількох хвилин до пів години.

серце починає битися частіше

дихання стає поверхневим і швидким

кров приливає до м’язів, готуючи тіло до втечі чи захисту

Деякі люди на тлі паніки починають гіпервентилювати — дихати занадто швидко і глибоко. Рівень вуглекислого газу в крові падає, через що з’являються запаморочення, “мушки” перед очима, відчуття нереальності, іноді навіть короткочасна втрата свідомості. Ці прояви дуже неприємні, але не смертельні.

Відчуття “я зараз помру” — типова особливість панічної атаки. Це не ознака реальної загрози, а результат поєднання фізичних симптомів і страху, який їх підсилює.

Для людей із коронарною хворобою серця повторювані панічні атаки можуть тимчасово погіршувати кровопостачання серцевого м’яза. На цьому тлі біль у грудях може лякати ще більше. Втім, дослідження показують: сама по собі панічна атака не є прямою причиною інфаркту.

Небезпечним може бути інше — довготривала тривога і хронічний стрес. Вони здатні:

підвищувати артеріальний тиск

збільшувати ризик серцево-судинних захворювань

посилювати запальні процеси в організмі

До цього часто додається поведінка “самодопомоги”, яка лише шкодить: переїдання, алкоголь, куріння, відмова від фізичної активності. Усе це додатково б’є по серцю та судинах.

Є кілька стратегій, які можуть допомогти полегшити напад:

Прийміть факт, що вам страшно. Не намагайтеся “заборонити” собі страх чи втекти від нього. Визнання: “Так, зараз у мене панічна атака, це тимчасово і не смертельно” — уже знижує напругу.

Заземліться в моменті. Спробуйте сфокусувати увагу на тому, що навколо: порахувати кілька предметів, які бачите, відзначити запахи, звуки, відчуття від дотику. Це допомагає повернутися з “катастрофічних думок” до реальності.

Сповільніть дихання. Глибоке, повільне дихання з паузами на видиху допомагає нормалізувати рівень вуглекислого газу, зменшити запаморочення та відчуття нестачі повітря.

Продовжуйте дію, якщо це безпечно. Якщо ви можете залишатися в ситуації (на роботі, в транспорті, вдома) без ризику — не тікайте. Так працює експозиційна терапія: мозок поступово вчиться, що паніка не дорівнює катастрофі, і з часом напади слабшають.

Фахівця варто залучити, якщо:

панічні атаки стають частішими або сильнішими

симптоми не минають попри кілька тижнів регулярної терапії

з’являються ознаки можливих проблем із серцем: біль у грудях, задишка, нерегулярне серцебиття, набряки

Якщо ж виникають типові симптоми можливого серцевого нападу — інтенсивний біль у грудях, що віддає в руку, плече або щелепу, сильна задуха, різка слабкість, холодний піт, виражене запаморочення — потрібно негайно викликати швидку допомогу. Панічні атаки не виключають ризику реальних кардіологічних проблем, особливо у людей із супутніми захворюваннями.

Панічні розлади піддаються лікуванню, і з ними можна жити повноцінно. Зазвичай використовують поєднання кількох підходів:

Когнітивно-поведінкова терапія. Вона допомагає розпізнавати і змінювати думки, які розкручують паніку, а також поступово привчає організм не “лякатися” власних симптомів (експозиційна терапія).

Медикаментозне лікування. У деяких випадках лікар може призначити протитривожні препарати чи антидепресанти. Важливо, що підбір і контроль таких ліків проводить саме лікар, а не “самолікування за порадами з інтернету”.

Зміни способу життя. Регулярна фізична активність, техніки усвідомленого дихання, медитація, нормалізація сну та зменшення вживання алкоголю і кофеїну роблять нервову систему менш вразливою до стресу.

Мета терапії — не повністю “вимкнути” страх, а навчитися жити з ним так, щоб він не керував вашим життям. Коли людина перестає боятися самих панічних атак, вони зазвичай стають рідшими та слабшими.

Панічна атака може здаватися чимось смертельним, але сама по собі вона не вбиває. Це дуже неприємний, але контрольований стан. Чим краще ви розумієте, що відбувається з організмом, тим менше місця залишається для страху.

Якщо напади повторюються, заважають працювати, спілкуватися, виходити з дому — це не “слабкість”, а привід звернутися до фахівця. Своєчасна терапія допомагає повернути контроль над життям і забрати в паніки її головну зброю — відчуття безвиході.

У Кривому Розі набув розголосу випадок, який спричинив значне занепокоєння серед місцевих мешканців. Військовослужбовець прийшов до місця роботи своєї дружини, маючи при собі букет квітів і гранату, що вже саме по собі привернуло увагу очевидців. За даними тих, хто перебував поруч, жінка працює продавцем, і їхня розмова разом із виходом на вулицю не передбачала нічого незвичного.

Ситуація різко змінилася, коли чоловік раптово витягнув чеку із гранати та жбурнув її на землю. Люди, які стали мимовільними свідками інциденту, почали розбігатися, очікуючи вибуху. Однак небезпека виявилася меншою, ніж здавалося — граната була навчальною та не містила вибухової речовини, тому детонації не відбулося.

Після цього чоловік дістав ніж та почав погрожувати дружині. Свідки викликали поліцію, яка оперативно прибула на місце та затримала порушника.

Місцеві пабліки зазначають, що жінка відмовилася писати заяву на чоловіка. За її словами, те, що сталося, — «просто ревнощі».

Правоохоронці продовжують перевірку всіх обставин події. Юристи наголошують, що відмова потерпілої від заяви не завжди є підставою для закриття справи, оскільки використання зброї чи боєприпасів, навіть навчальних, може кваліфікуватися за статтями Кримінального кодексу незалежно від позиції потерпілої сторони.

У нашому швидкоплинному світі часто здається, що для досягнення великих результатів необхідні грандіозні плани та надзвичайні зусилля. Проте насправді істинна сила змін криється у маленьких щоденних кроках, які з часом формують стійкі звички і ведуть до бажаного результату. Кожен маленький крок — це вклад у власне майбутнє, який здається непомітним у моменті, але набирає величезної ваги з часом.

Психологи та експерти з особистісного розвитку підкреслюють, що регулярність дій значно важливіша за їх масштаб. Наприклад, щоденне приділення 15 хвилин самонавчанню або фізичним вправам може привести до значних змін вже через кілька місяців. Це підтверджує простий принцип: системність перемагає інтенсивність.

Проте кандидатура Слончака викликає чимало запитань — за останні роки його ім’я неодноразово з’являлося у корупційних розслідуваннях, кримінальних провадженнях та журналістських викриттях.

Володимир Слончак — юрист і колишній заступник голови КМДА. У квітні 2020 року поліція затримала його після конфлікту на дорозі — посадовець напав на патрульного, який зупинив автомобіль через неувімкнені фари. Після інциденту Слончака повідомили про підозру за ч. 2 ст. 345 КК України та відправили під нічний домашній арешт. Наступного дня Кличко звільнив його з посади.

У серпні 2023 року НАЗК виявило ознаки незаконного збагачення депутата Київради на суму 8,5 млн грн. Слончак задекларував “подарунок” від матері — 300 тисяч доларів, хоча її офіційні доходи за два десятиліття не могли забезпечити такі накопичення. Матеріали передано до НАБУ.

Попри війну, декларації Слончака свідчать про активні покупки елітного майна. У 2022–2024 роках родина придбала Range Rover, Audi Q7, кілька об’єктів нерухомості в Києві та області, земельну ділянку в Українці та квартиру вартістю близько 3 млн грн.При цьому сім’я отримувала державні соціальні виплати, а журналісти Bihus.Info зафіксували будівництво маєтку на понад 1000 м², не вказаного в декларації.

Слончак фігурує в розслідуванні НАБУ “Чисте місто”, де згадувався бізнесмен Денис Комарницький. На оприлюднених Bihus.Info аудіозаписах, за словами журналістів, депутат нібито приносить Комарницькому хабар у 40 млн грн. Сам Слончак підтверджує знайомство, але заперечує зв’язок із роботою.

У декларації за 2020 рік Слончак не вказав дочку Софію серед членів сім’ї, а також зазначив недостовірні дані про місце проживання — фактично мешкав у ЖК «Новопечерські Липки», хоча за документами був прописаний у Василькові.

Попри скандали, Слончак залишається депутатом від партії «Батьківщина» і має підтримку впливових груп у Київраді. Його можливе призначення на ключову посаду може стати випробуванням для Банкової — чи готова вона закривати очі на репутаційні ризики задля політичної доцільності.

Закарпаття в 2024 році стало яскравим прикладом того, як одна з найбагатших природних галузей, лісова, приносить бюджету лише крихти, у той час як тіньові заробітки обчислюються мільярдами. За офіційними даними, в області протягом року було вирубано близько 700 тисяч кубометрів лісу — це приблизно 400 тисяч дерев. Більшість з них була перероблена на понад 200 місцевих пилорамах і в подальшому продана за кордон. Здавалося б, це має бути джерелом стабільних доходів для місцевих громад, економічного розвитку та поповнення державної скарбниці.

Однак реальність виглядає зовсім інакше. Попри масштабну лісозаготівлю, місцеві бюджети отримали лише 17 мільйонів гривень. Така сума вражає своєю скромністю на фоні величезних обсягів лісозаготівлі і тіньового обороту, який насправді значно більший. За оцінками експертів, більша частина лісу, що вирубується, йде через нелегальні канали, не потрапляючи до офіційної економіки. Внаслідок цього місцеві бюджети недоотримують мільярди гривень, які могли б стати основою для розвитку інфраструктури, соціальних програм чи підтримки місцевих ініціатив.

Цей дисбаланс оголює абсурдність системи: регіон, де ліс — основний природний ресурс, отримує від його експлуатації менше, ніж два заклади громадського харчування. І це при тому, що лісова галузь потенційно здатна стати одним із головних донорів держбюджету. За оцінками експертів, Україна щороку могла б отримувати до 880 мільярдів гривень доходу, що приблизно дорівнює вартості закупівлі понад 600 винищувачів F-16.

Однак реальні надходження виглядають жалюгідно: у 2022 році ліс дав державі лише 23,3 мільярда гривень, а решта коштів — за оцінками аналітиків, сотні мільярдів — осідають у тіньових схемах, які десятиліттями контролюють “лісові барони”.

У 2022 році держава створила єдиного оператора лісової галузі — ДП «Ліси України», до якого увійшли 158 лісгоспів та 9 регіональних офісів. Ідея центральної реформи полягала в боротьбі з хаосом, розпорошеними фінансовими потоками та корупційними практиками. Але на практиці «реформа» перетворилася на централізацію старих схем у нових руках.

Керівником новоствореного підприємства став Юрій Болоховець, якого раніше звільнили з Держлісагентства за фінансові порушення. Його призначення наробило шуму ще на старті — і недарма. Замість очищення галузі система отримала адміністратора, здатного звести всі тіньові потоки під єдиний дах.

За інформацією зсередини системи, саме під час керівництва Болоховця ліс остаточно перетворився на товар для корупційних оборудок.

Основні схеми виглядають так:

– під виглядом санітарних рубок вирубуються цілком здорові дерева;– деревину продають не напряму, а через фірми-прокладки, які штучно занижують реальну вартість;– після цього деревина “подорожує” через десятки приватних пилорам, де легалізуються обсяги та доходи;– зароблені гроші виводяться через публічні закупівлі та маніпуляції з договорами постачання.

Найбільші прибутки приховує ще один напрям — постачання деревини для оборонних споруд. Після початку повномасштабної війни ціни різко злетіли, і деревина продавалася за тарифами, що в рази перевищували ринкові. Саме тут і «осідали» найбільші гроші — не в бюджетах громад, а в кишенях наглядачів лісового бізнесу.

У результаті Закарпаття втрачає не просто гроші — воно втрачає можливість розвитку. Громади, на території яких ведеться масова вирубка, не отримують адекватних компенсацій, інфраструктура не розвивається, а лісові масиви деградують.

Натомість десятиріччями збагачуються ті самі люди, які й «реформують» галузь. Централізація лісгоспів у рамках «Лісів України» не зламала старі схеми — вона лише укрупнила їх і зробила ще менш прозорими.