Зміни у складі власників компанії “Славіан”: нові співвласники та перспективи розвитку

Минулорічні системи протиповітряної оборони, які вважалися ефективними для знищення ворожих ракет, сьогодні вже не гарантують того ж рівня захисту. Таку думку висловив генерал-лейтенант Ігор Романенко, колишній заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України, в ефірі телеканалу «Еспресо». Відзначаючи зростання загрози з боку російських ракет, Романенко зазначив, що модернізація ворожих ракетних комплексів серйозно ускладнила завдання їх перехоплення традиційними засобами ППО.

Зокрема, зміни торкнулися таких ракет, як «Іскандер-М» і «Кинджал». Остання є модифікацією «Іскандера», яка здатна запускатися з літаків МіГ-31, що додає їй мобільності та підвищує ймовірність нанесення ударів з неочікуваних напрямків. Крім того, за словами Романенка, нові версії ракет оснащені удосконаленим програмним забезпеченням, що дозволяє значно підвищити їх точність і здатність маневрувати під час польоту. Це робить їх перехоплення значно складнішим завданням для існуючих систем протиповітряної оборони, на яких Україна наразі покладається.

За словами Романенка, українська сторона вже зібрала відповідні дані і статистику та передала їх виробникам систем протиповітряної оборони. Він наголосив, що необхідна реакція західних партнерів — зокрема, можлива корекція програмного забезпечення й модернізація перехоплювачів, щоб підвищити їхню ефективність. Особливо актуально це в умовах, коли батарей Patriot в Україні обмежена кількість.

Цю картину також відображали міжнародні медіа: Financial Times повідомляв, що російські ракети навчилися змінювати поведінку на кінцевому відрізку траєкторії — пікірувати під великим кутом або маневрувати так, щоб «заплутати» перехоплювачі Patriot. Видання наводило випадки, коли подібні модифікації допомагали рф завдавати удари по українських об’єктах, зокрема по підприємствам, що виробляють БпЛА.

Експерт також уточнював технічні межі керованості деяких типів ракет: зокрема, він зазначав, що «шахеди» залишаються керованими приблизно на дистанції до 150 км, а для збільшення дальності ворог розгортає стаціонарні пускові майданчики. Паралельно в матеріалах згадувався британський проєкт «Octopus» — безпілотники-перехоплювачі, які планують виробляти та постачати для протидії російським дронам.

Підсумовуючи, Романенко закликав партнерів врахувати нові тактичні й технічні реалії на полі бою та шукати шляхи оновлення засобів поразки і програмного забезпечення, аби знову підвищити шанси на перехоплення модернізованих ракет. Наразі, за його словами, досвід і статистика вже передані виробникам, і від реакції Заходу залежатиме, наскільки швидко вдасться відповісти на ці виклики.

Вищий антикорупційний суд незабаром розпочне розгляд справи щодо колишнього заступника голови Харківської обласної ради Володимира Скоробагача. Його підозрюють в організації злочинної схеми, спрямованої на розкрадання державних коштів шляхом створення фіктивних компаній. За даними слідства, у 2022 році Скоробагач разом із групою спільників незаконно залучив електроенергію з Об’єднаної енергосистеми України (ОЕС) і завдав збитків державній компанії «Укренерго» на суму понад 58 мільйонів гривень.

На думку правоохоронців, Скоробагач стояв на чолі організованої групи, до складу якої входили керівники та засновники кількох приватних підприємств. Вони створили три фіктивні компанії, через які незаконно отримували електричну енергію. Згодом енергетичні ресурси, отримані від ОЕС, передавалися далі, що дозволило зловмисникам ухилитися від сплати за використану електроенергію та завдати серйозних збитків державному бюджету.

Попри кримінальне провадження, навколо сім’ї ексчиновника не вщухає суспільний резонанс. У вересні дружину Скоробагача помітили в Монако за кермом BMW i8, вартість якого оцінюється щонайменше у 70 тисяч доларів. Цей контраст між підозрами у масштабній розтраті та розкішним стилем життя родини викликав нову хвилю обурення в суспільстві.

ВАКС призначив підготовче засідання у справі Скоробагача, а також обвинувачених – колишнього та чинного директорів ТОВ «Паверсток» Дениса Хохлачова і Ірини Хасьянової – на 23 жовтня 2025 року. Якщо провину доведуть, їм загрожує ув’язнення за статтями про розтрату державного майна та зловживання службовим становищем.

Ця справа може стати одним із показових процесів у сфері енергетики, де корупційні схеми часто маскуються під господарські операції, а реальні збитки вимірюються десятками мільйонів гривень.

Корупція в українській судовій системі залишається однією з найбільших загроз для національної безпеки та стабільності. Ця проблема не тільки підриває основи правової держави, а й значно уповільнює рух країни на шляху до європейських стандартів. Замість того щоб бути гарантом справедливості, суди часто виконують роль інструмента, що забезпечує інтереси політичних і бізнесових еліт, посилюючи недовіру до правосуддя серед громадян. Під прикриттям реформ, які втілювались протягом останніх років, судова система залишилася закритою для громадськості, де рішення приймаються не на основі законів, а відповідно до неофіційних домовленостей і корупційних практик.

Особливо глибоко проблема корупції проявляється в роботі Вищої ради правосуддя, де неформальні клани мають можливість контролювати процеси призначення суддів та інших важливих посад. Така система формує закриту касту суддів, які фактично позбавлені відповідальності перед законом. На жаль, навіть найгучніші та найвідоміші справи, зокрема проти високопосадовців, часто розвалюються або затягуються на роки, що ще більше посилює відчуття безкарності серед тих, хто порушує закон.

Наше розслідування торкається конкретного прикладу — судді Миколаївського апеляційного суду Наталії Тищук. Якщо вірити її офіційній декларації, вона — людина з мінімальними доходами, без нерухомості, автомобілів та заощаджень. Її річна зарплата складає 471 526 грн, що навряд чи дозволяє вести розкішне життя. Та за фасадом декларативної бідності ховається зовсім інша реальність.

У декларації за 2024 рік суддя вказала лише дві земельні ділянки в Миколаївській області, два будинки та дві квартири у Кропивницькому. Жодного слова про розкішні авто. Проте, за нашими даними, суддя щоденно користується Porsche Cayenne вартістю близько 80 000 євро, зареєстрованим на родича. Це — типова схема приховування майна серед українських суддів.

Та головні скарби заховані не на її ім’я, а на чоловіка — Тищука В’ячеслава, підприємця з багатомільйонними активами. Серед його власності — щонайменше чотири офісні приміщення, п’ять земельних ділянок, автомобіль AUDI Q7 за понад 100 000 євро, корпоративні права та значні банківські рахунки. Однак виявилося, що й це лише вершина айсберга.

Наше джерело повідомляє, що сім’я володіє нерухомістю за кордоном — зокрема, будинком у Греції, який суддя не внесла до декларації. Але ситуація набуває скандального масштабу, коли ми з’ясовуємо, що її чоловік перебуває у міжнародному розшуку Республікою Казахстан. Його підозрюють у легалізації злочинних доходів, створенні транснаціональної злочинної групи та участі у наркоторгівлі.

У липні 2025 року його затримали у Молдові, однак українська сторона, як і раніше, зробила вигляд, що нічого не сталося. У 2021 році СБУ вже проводила обшуки родини Тищуків через підозру у відмиванні коштів на запит ФБР — але справа, як завжди, зникла у судових кабінетах.

Ця історія — не лише про одну суддю. Це про весь механізм, у якому судді, прикриваючись мантією, перетворюються на гарантів безкарності. Поки система тримається на таких “служителях Феміди”, справедливість в Україні залишатиметься лише словом. Наше розслідування буде передано НАЗК та правоохоронним органам, аби хоча б цього разу відповідальності не уникнули ті, хто ховається за законом.

На Тернопільщині майстер з міста Збараж, Юрій Кордупель, зробив несподіване і надзвичайно важливе для країни рішення: він вирішив продати свій унікальний позашляховик, створений власноруч. Цей автомобіль, що отримав назву «Україна», є результатом величезної праці та креативності, і тепер його продаж має на меті зібрати кошти для придбання транспорту для Збройних сил України. Ідея продати позашляховик для підтримки армії стала природним кроком для майстра, чия робота завжди була про те, щоб створювати корисні і надійні машини для країни.

Позашляховик «Україна» був спроектований і побудований в єдиному екземплярі на базі легендарного шасі ГАЗ-66 ще в 2020 році. З того часу автомобіль пройшов значну модернізацію, в яку було інвестовано понад 35 тисяч доларів. Юрій Кордупель не лише вдосконалив технічні характеристики машини, але й повністю переробив її кузов, зробивши позашляховик сучасним і практичним транспортом. Однією з головних змін стало заміщення старого радянського бензинового двигуна на новітній турбодизель Mercedes-Benz. Це нововведення значно зменшило витрату пального, що стало вражаючим досягненням, адже тепер автомобіль споживає всього 10 літрів на 100 км при вазі в чотири тонни.

Зовні позашляховик отримав новий склопластиковий капот, сучасний дизайн решітки радіатора та круглі фари. Від оригінального ГАЗ-66 залишилися лише характерне лобове скло та чотиридверна конструкція. Салон авто розрахований на сім осіб, оснащений підігрівом сидінь та трансформованим заднім диваном.

Цей проєкт — результат чотирирічної праці майстра, який уже не перший раз допомагає фронту. Юрій Кордупель раніше відремонтував і передав військовим щонайменше 10 автомобілів. Тепер він готовий розпрощатися з унікальним власноруч збудованим позашляховиком заради армії.

Продаж «України» має стати не просто комерційною угодою, а вчинком, який об’єднує патріотизм і підтримку захисників. Покупець отримає не лише технічний шедевр, а й можливість зробити реальний внесок у перемогу.

Осінь — це не лише період зміни погоди, але й важливий етап для організму, що потребує особливої уваги до харчування. В цей час року наша імунна система вразливіша, а метаболізм змінюється, що може призвести до накопичення зайвих калорій. Тому важливо забезпечити організм всім необхідним для збереження енергії та здоров'я, роблячи акцент на правильному харчуванні та активності. Заміна важких страв на легші, але поживніші продукти — це ефективний спосіб підтримати вагу, підсилити імунітет і залишатися бадьорим в умовах холодного сезону.

Одним з ключових аспектів осіннього раціону є сезонні овочі та фрукти, які не лише насичують організм необхідними поживними речовинами, але й підтримують баланс калорій. Гарбуз, морква, буряк, капуста, яблука та груші — це не тільки смачні, але й дуже корисні продукти. Вони багаті на вітаміни, клітковину та антиоксиданти, які допомагають боротися з токсинами, зміцнюють серцево-судинну систему, а також стимулюють травлення.

Не менше уваги — білкам. Яйця, риба, курка, бобові та нежирні молочні продукти допомагають відновленню клітин, підтримують м’язову масу і довше тримають відчуття ситості, тож зменшують спокусу переїдати ввечері. Поєднуйте білок із овочами й повільними вуглеводами — це робить страву повноціннішою.

Теплі напої — не лише про комфорт: зелений чай, трав’яні настої або імбирний чай з лимоном трохи зменшують апетит і підбадьорюють обмін речовин. Вони також підтримують імунітет, особливо якщо замінювати ними солодкі напої та надлишкову каву.

Контроль порцій допомагає уникнути набору ваги: замість трьох великих прийомів харчування можна робити 5–6 невеликих, підтримуючи енергію протягом дня і зменшуючи ризик переїдання. Важливо слухати голод — їсти, коли організм справді просить, а не «за звичкою».

Корисні жири — горіхи, авокадо, оливкова олія — не слід боятися: вони насичують і допомагають організму засвоювати жиророзчинні вітаміни з овочів. Додавайте їх у салати або як легкі перекуси в помірних кількостях.

Незважаючи на прохолодну пору, вода залишається ключовою: оптимально 1,5–2 літри на день. Ми менше відчуваємо спрагу восени, але зневоднення уповільнює обмін речовин і погіршує самопочуття, тож тримайте пляшку під рукою.

І наостанок — рух. Довгі прогулянки, легкі тренування чи йога допомагають спалювати калорії, піднімають настрій і зміцнюють імунітет. Дієта й активність працюють у тандемі: без руху складніше досягти бажаної форми і тонусу.

Осіння дієта — це не набори заборон, а збалансований підхід: сезонні продукти, достатній білок, корисні жири, питний режим і фізична активність. Такий підхід допоможе зберегти вагу, енергію та здоров’я в найбільш вразливий період року.

За інформацією антишахрайського проєкту "190", який вивчає декларації та аналізує відкриті реєстри, начальниця Головного управління Державної міграційної служби (ДМС) в Одеській області, Олена Погребняк, потрапила в епіцентр кількох скандальних випадків, що викликають серйозні сумніви щодо прозорості її фінансових операцій і правомірності деяких управлінських рішень. Дії чиновниці привернули увагу не лише правоохоронних органів, але й громадськості, адже з'явились питання про законність її майна та зв'язків із підрядними організаціями.

У 2019 році Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру Олені Погребняк та її першому заступнику, Івану Безкищенку, у привласненні майже 1 мільйона гривень. Розслідування виявило, що посадовці могли бути причетні до корупційної змови з підрядниками. Суть справи полягає в тому, що в документах, що стосуються виконаних ремонтних робіт, були внесені неправдиві відомості, завдяки чому бюджетні кошти було незаконно перераховано на рахунки певних компаній. У зв'язку з цими подіями виникає питання про те, чи не стали ці зловживання частиною більш масштабної схеми фінансових махінацій.

У наступних публікаціях і розслідуваннях, які наразі частково були видалені з деяких видань, йдеться, що посадовиця роками оформлює нерухомість на своїх синів від попереднього шлюбу — Івана та Данила — і користується цим майном. Зокрема, в Одесі в деклараціях зафіксовані будинок площею близько 161 кв. м (набутий у 2016 році), де зареєстровані Погребняк і її чоловік Олексій Пономарчук, а також земельна ділянка 330 кв. м (набута у 2010 році) із задекларованою вартістю 485 грн — сума, яка виглядає аномально заниженою для земельних цін Одеси. Чоловік посадовиці має також ділянку під Києвом (1 200 кв. м у селі Козинці), вказану як набуту у 2013 році.

У роботі з автотранспортом розслідування вказує, що Погребняк і Пономарчук не мають власних авто на свої імена, але користуються транспортними засобами, оформленими на третіх осіб. Серед зазначених — BMW X1 2012 року на родичку Катерину Росєєву (нині Колеснікову), яким користується як посадовиця, так і її чоловік. Також у матеріалах згадується FORD FIESTA 2011 року, оформлений на Ірину Романченко, який фактично використовує Пономарчук; обставини такого користування не прояснені.

Щодо доходів і соцвиплат: за 2024 рік Погребняк декларувала зарплатні надходження від ДМС (приблизно 708 тис. грн), а також винагороди від Одеського державного університету внутрішніх справ і Міжнародного гуманітарного університету. Водночас у деклараціях фігурують аліменти від колишнього чоловіка у розмірі близько 44 тис. грн — при цьому є неточності у відображенні статусу батьківства й усиновлень, які викликають додаткові питання. У матеріалах викладено, що Пономарчук офіційно усиновив Івана і Данила у 2023 році, а у 2023–2024 роках у подружжя з’явилися спільні діти — факти, які досліджувачі пов’язують із практикою оформлення сім’ї для отримання підстав на відстрочку від мобілізації. Розслідувачі звертають увагу, що деякі соцвиплати на дітей відображені не повністю або по-різному у різні роки, а подружжя не декларує готівкових заощаджень, хоча має банківські рахунки — це також викликає питання щодо прозорості фінансового стану.

Окремо слід звернути увагу, що частина публікацій про майно Погребняк, як повідомляється, була видалена з медіаплатформ — розслідувачі припускають, що на це міг вплинути адміністративний ресурс або фінансовий тиск на ЗМІ. Такі факти підкреслюють проблему доступу громадськості до інформації й викликають запитання про тиск на журналістику в регіоні.

Спільний сон — це важлива складова близькості у відносинах, але часто приносить непередбачувані труднощі. Вкрадена ковдра, суперечки через різну температуру в ліжку або нічні рухи партнера можуть стати джерелом ранкових образ і дрібних конфліктів, які створюють напруження, навіть якщо насправді це дрібниці. Щоб уникнути таких непорозумінь, у скандинавських країнах знайшли розумне і просте рішення, яке стало популярним не лише в домашніх умовах, але й у готельному бізнесі. Відома як "скандинавський метод сну", ця практика полягає у використанні двох окремих ковдр на одному ліжку.

У Данії, Швеції та Норвегії такий підхід став звичним: пара може спільно спати в одному ліжку, але кожен має свою ковдру, що дозволяє уникнути багатьох конфліктів. Цей метод дозволяє кожному партнеру насолоджуватися комфортом, який йому підходить — одні люблять тепло і пухнасту ковдру, інші ж віддають перевагу прохолоді. Важливо те, що кожен має свій простір і може рухатися під ковдрою без страху, що партнер розбудить його, намагаючись забрати ковдру або змінити положення.

Чому це реально працює? По-перше, менше нічних пробуджень — а вони руйнують фази сну, зокрема REM, що важливо для відновлення й емоційної стабільності. По-друге, кожен може підібрати свою ковдру за товщиною та наповнювачем і спати у своїй комфортній температурі. По-третє, хороше висипання знижує дратівливість і робить партнерів більш терпимими одне до одного — отже, менше сварок.

Практичні поради: застеліть простирадло як зазвичай, поставте дві ковдри (наприклад, дві півтораспальні або дві стандартні ковдри), кожна має лежати на своїй половині ліжка. Якщо хочете зберегти єдиний вигляд кімнати — накрийте все пледом вдень. Рекомендується підбирати ковдри однакового кольору й фактури, щоб вигляд був гармонійний.

Однак метод не панацея. Якщо один із партнерів сильно хропе, має обструктивне апное чи синдром неспокійних ніг, окремі ковдри не вирішать проблему — тут потрібна медична консультація. Також при надто вузькому ліжку (менше 160 см) дві ковдри можуть не допомогти. В таких випадках альтернативи — окремі матраци на загальному ліжку або додаткові заходи для усунення медичних причин безсоння.

Переваги скандинавського підходу — очевидні: доступність, економія простору та збереження інтимності при одночасному підвищенні якості сну. Для багатьох пар це просте рішення стало щоденною турботою про гарний сон і мир у домі — іноді дрібниця, яка рятує і відпочинок, і стосунки.

Львівське територіальне управління Державного бюро розслідувань замовило реконструкцію будівлі в Тернополі на загальну суму 35,4 млн грн. Проєкт передбачає комплексні заходи, спрямовані на підвищення енергоефективності будівлі та облаштування спеціальної захисної споруди цивільного захисту. Водночас, попри важливість цього проєкту для державних структур, детальний аналіз ринкових цін на матеріали та витрати на оплату праці вказує на можливу переплату, яка може перевищувати 1 млн грн.

За результатами торгів, підряд на виконання робіт отримала компанія «Тербудгруп». Особливістю цього конкурсу стало те, що на ньому не було жодного конкурента, що може свідчити про відсутність конкурентного середовища та потенційно надмірну ціну для держави. За даними електронної системи публічних закупівель «Прозорро», договір був укладений 2 жовтня 2025 року. Важливо, що фінансування проекту здійснюється за рахунок державного бюджету, і частина суми включає кошти на покриття ризиків у розмірі 487 тис. грн та символічні 1 тис. грн на інші витрати, що можуть виникнути в процесі виконання робіт.

Аналіз показав значні розбіжності у вартості матеріалів: гіпсокартон закупили по 417 грн/кв. м замість 104–115 грн/кв. м на ринку, кондиціонери — по 47 тис. грн/шт замість 26–29 тис. грн, металопластикові двері та вікна також були закуплені за завищеними цінами. За підрахунками експертів, переплата лише на окремих позиціях перевищує 1 млн грн.

Крім того, у кошторисі зазначена зарплата робітників на рівні 18 570 грн/місяць, тоді як середня зарплата у будівельній сфері Тернополя сягає 30 000 грн. Експерти вказують, що реальний фонд зарплати мав би становити близько 9,35 млн грн, що створює ризики використання «конвертної» зарплати та маржі на будматеріали.

Компанія «Тербудгруп» з 2018 року отримала державних замовлень на суму 217,67 млн грн. Аналітики вважають, що завищені ціни та занижені зарплати можуть свідчити про неефективне використання державних коштів та потенційні корупційні схеми.