Зниження цін на нафту обіцяє здешевлення бензину та дизпального

Старша донька відомої української продюсерки Олени Мозгової, Зоя, разом зі своєю нареченою Юлією вирушили в подорож до Будапешта, де провели кілька незабутніх днів. Відвідини угорської столиці стали не лише можливістю насолодитися красою міста, а й моментом, що став ще одним важливим етапом у їхній спільній історії. Пара вирушила на прогулянки вулицями Будапешта, милуючись величною архітектурою, яку цей місто так щедро пропонує своїм гостям.

Зоя та Юлія не могли пройти повз величних пам'яток, зокрема, Парламенту Угорщини, чиї куполи вражають своїми розмірами і деталями, а також розкішні набережні, де вода Дуная відображала світло вечірніх ліхтарів. Вечірні прогулянки на мостах і терасах стали для закоханих справжнім святом романтики.

Зоя Мозгова вперше публічно розповіла про свої стосунки в липні 2024 року, коли зробила камінг-аут і представила кохану. У травні цього року стало відомо, що пара заручилася після романтичної пропозиції, яку Зоя зробила на узбережжі Аравійського моря.

Нині донька продюсерки активно розвиває власну творчість, а молодша донька Олени Мозгової готується представити свої роботи на міжнародній виставці.

Сьогодні Україна стоїть на порозі важливих змін, адже культура та традиції є невід'ємною частиною нашої ідентичності. У глобалізованому світі ми стикаємося з викликами, коли необхідно зберегти унікальність нашої спадщини, одночасно адаптуючись до сучасних умов. Тому важливим завданням є створення умов для розвитку української культури, поширення її у світі та забезпечення її впливу на міжнародному рівні.

Українська культура, що має глибоке коріння, пережила багато випробувань протягом історії. Відзначаючи важливі віхи її розвитку, ми можемо побачити, як вона еволюціонувала під впливом різних етапів: від козацьких часів до сучасної незалежної України. Однак, сьогодні важливо не тільки зберігати традиції, але й створювати нові форми їхнього вираження, що відповідатимуть вимогам часу.

Це не перший випадок появи в деклараціях Порошенка угорських грошей. Восени 2023 року він уже задекларував понад 37 млн грн від Мінфіну Угорщини. Тоді це викликало політичну дискусію, тому що саме в цей період Порошенко готувався до поїздки в Будапешт і потенційної зустрічі з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Орбан відомий різкими заявами щодо України і постійними контактами з Кремлем, що робить будь-який неформальний канал із ним токсичним усередині української політики.

Політичний експерт Валентин Гладких тоді публічно припускав, що Порошенко через Орбана міг передати сигнал Москві та іншим зовнішнім гравцям про готовність взяти на себе роль переговорника щодо «примушення України до миру», посилаючись на досвід Мінських домовленостей часів його президентства. Це трактували як ознаку того, що Порошенко позиціонує себе не лише як опозиційного політика всередині країни, а й як суб’єкта зовнішньої гри.

У «Європейській солідарності» такі припущення називають маніпулятивними. Партія наполягає, що мова йде про суто фінансові інструменти: Порошенко вкладає кошти в державні та корпоративні цінні папери — в Україні та за кордоном — і надалі спрямовує дохід на підтримку Збройних сил України. Тобто фінансові потоки, за версією партії, не мають політичних умов і не є «оплатою» за якісь контакти з урядом Угорщини чи особисто з Орбаном.

Окремий штрих, який підкреслюють медіа: у серпні 2025 року Порошенко задекларував майже 1 млрд грн доходів за місяць. Це більше ніж у шість разів перевищує весь його задекларований прибуток за довоєнний 2021 рік. Такі суми дають його опонентам аргумент про «олігархічну природу» політика, але одночасно дозволяють самому Порошенку виставляти себе як людину, здатну фінансувати армію без звернення до бюджету.

Водночас історія з Угорщиною має очевидний політичний підтекст. Орбан у європейських інституціях системно блокує і затягує рішення, важливі для Києва, і публічно просуває ідею «мирних переговорів» із Росією на умовах, які українська влада називає капітуляційними. На цьому тлі будь-які приватні фінансові відносини українського топ-політика з угорським державним боргом стають не тільки економічним фактом, а й полем для інтерпретацій: чи не намагається Порошенко вибудовувати власний канал впливу в Будапешті. Це питання й далі піднімають його критики.

У відповідь команда Порошенка просуває іншу картинку — благодійні закупівлі для фронту, передача техніки, дронів, машин і тепловізорів. У публічній комунікації «ЄС» підкреслює, що походження грошей — інвестиційне, а використання — оборонне. Цей наратив напряму спрямований проти звинувачень у торгах із Орбаном.

Фактично маємо три лінії. Перша — офіційні цифри НАЗК: понад 55 млн грн доходу за жовтень, з яких більшість — від Мінфіну Угорщини як виплати за облігаціями. Друга — політична інтерпретація критиків: Порошенко нібито вибудовує канал із Орбаном і через нього — з Москвою. Третя — версія самої «Європейської солідарності»: це звичайний дохід від цінних паперів, який іде на підтримку армії, а не «орбанівські гроші за послуги».

У сучасному світі питання захисту навколишнього середовища набуває особливої актуальності, адже саме від наших дій залежить, в якому стані планета залишиться для майбутніх поколінь. Глобальні екологічні проблеми, такі як зміна клімату, забруднення води та повітря, знищення лісів і вимирання видів, поставили людство перед необхідністю кардинальних змін у способі життя. Це питання не можна відкладати, адже кожен рік бездіяльності погіршує ситуацію.

Важливим аспектом є розуміння того, що екологічні проблеми мають безпосередній вплив на наше здоров’я, економіку і навіть соціальну стабільність. Забруднення повітря, наприклад, може стати причиною численних захворювань, а зміна клімату впливає на сільське господарство, викликаючи неврожаї та зниження продовольчої безпеки. Це, у свою чергу, може призвести до масштабних міграційних процесів і політичної нестабільності в різних регіонах.

МАГАТЕ повідомило, що після цієї атаки його інспекційні команди на Південноукраїнській АЕС та Хмельницькій АЕС зафіксували втрату доступу кожної станції до однієї із зовнішніх ліній електропередачі. Зовнішні лінії — це канали постачання електроенергії, які живлять системи безпеки станцій у разі будь-яких позаштатних ситуацій. У нормальному режимі атомна станція не просто виробляє енергію, а й сама залежить від стабільного зовнішнього живлення для охолодження реакторів і ядерного палива. Втрата таких ліній робить систему більш вразливою.

Окремо команда МАГАТЕ на Рівненській АЕС повідомила, що станція була змушена знизити потужність двох із чотирьох енергоблоків на прохання оператора енергосистеми. Це робиться для стабілізації мережі в умовах дефіциту або розбалансування після масованого обстрілу. Тобто атака вдарила не лише по генерації теплової та гідроенергетики, а й безпосередньо зачепила ядерний сегмент, який в Україні залишається ключовим джерелом електроенергії.

Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що «ядерна загроза реальна», і знову закликав до максимальної військової стриманості в районах розташування ядерних об’єктів та до дотримання «семи незамінних принципів ядерної безпеки і захищеності». За позицією МАГАТЕ, будь-які удари, які можуть вплинути на зовнішнє електропостачання атомних станцій, автоматично створюють ризик для їхньої стабільної роботи.

Мова йде не лише про локальні перебої світла для споживачів. Ідеться про стратегічний ризик для всієї системи ядерної безпеки країни.

Експерти з ядерної й радіаційної безпеки вже попереджали, що навмисні удари Росії по критичних енергетичних підстанціях — це не тільки спроба залишити міста без світла, а й спосіб тиску через загрозу масштабного блекауту, який може паралізувати нормальне енергоживлення атомних станцій. Дослідник радіаційної безпеки і фахівець з ядерної енергетики Greenpeace Ян Ванде Путте наголошував, що удари по ключових підстанціях можуть призвести до повної втрати зовнішнього живлення діючих АЕС. У такому випадку країна ризикує отримати справжній технічний блекаут, коли реактори доведеться переводити на аварійні дизельні генератори, а це вже сценарій із ризиком ядерної аварії.

Greenpeace і профільні енергетичні аналітики описують цей сценарій як один із найнебезпечніших для України від початку повномасштабного вторгнення. Вони наголошують: якщо атомна станція втратить зовнішнє живлення, то системи охолодження реактора та відпрацьованого ядерного палива переходять на дизельні генератори та батареї. Це «остання лінія оборони», яка розрахована на обмежений час. Якщо пошкодження мережі не вдасться швидко відновити або доставити пальне, існує ризик перегріву і пошкодження ядерного палива, що в екстремальному випадку може означати викид радіоактивних речовин далеко за межі України. Greenpeace порівнює ці ризики з Фукусімою 2011 року або навіть із Чорнобилем, підкреслюючи, що Росія фактично використовує ядерну безпеку як інструмент шантажу.

Українське Міненерго ще у 2024 році офіційно попереджало, що Росія готує удари саме по критичних підстанціях, які забезпечують надійне живлення атомних електростанцій. Логіка цих атак проста: вдарити не лише по генерації, а по «нервах системи» — вузлових підстанціях, через які АЕС отримують стабільне живлення для своїх систем безпеки та передають електроенергію в загальну мережу. Такі об’єкти важко швидко відновити, а кожне пошкодження накопичує ризик для всієї енергосистеми. Це робить удари по енергетиці вже не просто воєнним злочином проти цивільної інфраструктури, а прямою загрозою ядерній безпеці в центрі Європи.

На тлі цих подій МАГАТЕ послідовно попереджає: ситуація з ядерною безпекою в Україні не є абстрактною, вона залишається критично крихкою. Організація неодноразово фіксувала вибухи безпілотників поруч із Південноукраїнською АЕС (менше кілометра від периметра станції) і рекордно довгі відключення зовнішнього живлення на захопленій росіянами Запорізькій АЕС, де блоки вже доводилося переводити на аварійні дизелі. Кожен такий інцидент — ще одне нагадування, що нова енергетична тактика РФ напряму зачіпає ядерну безпеку й може мати наслідки не лише для України, а й для сусідніх країн.

У Києві стався потужний вибух, який серйозно потряс столицю. Інцидент стався в одному з житлових районів, де вибухова хвиля пошкодила не лише будівлі, але й завдала шкоди багатьом інфраструктурним об'єктам. За попередніми даними, вибух спричинив численні пошкодження на вулицях, руйнуючи вікна в будинках та автомобілях, а також спричинив великі затори через блокування доріг. Влада вже оголосила надзвичайний стан і активно працює над ліквідацією наслідків.

За словами представників правоохоронних органів, наразі ведеться розслідування, але перші оцінки свідчать, що вибух був результатом терористичного акту або диверсії. Місто переживає важкі часи, але служби екстреної допомоги працюють без зупину, рятуючи людей і ліквідуючи наслідки. Місцеві жителі активно реагують на ситуацію, організовуючи допомогу постраждалим, надаючи першу медичну допомогу та забезпечуючи потреби тих, хто залишився без даху над головою.

Місцеві мешканці заявляють, що спорудження нового будинку у цій частині Березняків створює реальну небезпеку для навколишніх будинків. За інженерно-геологічними даними, ґрунти в районі заплавні, слабкі, потребують пальових фундаментів, а сусідні будівлі вже мають тріщини і просідання. “Це потенційна братська могила для мешканців”, — кажуть активісти, посилаючись на висновки фахівців про ризик руйнування конструкцій у разі продовження робіт.

Крім того, забудовник фактично позбавив громаду доступу до прибудинкових територій і скверу Тичини: ділянка оточена парканом, будівельна техніка пересувається тротуарами, створюючи небезпеку для людей. Громадські активісти заявили про погрози з боку охорони об’єкта та цинічні “поради” адвокатів забудовника — “продати квартири” або “домовитися”.

21 жовтня 2025 року мешканці Березняків зустрілися з представниками Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ), вимагаючи позапланової перевірки об’єкта. Водночас ГО “За збереження скверу ім. Павла Тичини” подала два позови до суду: до Департаменту містобудування КМДА — щодо скасування містобудівних умов і обмежень, та до ДІАМ — щодо анулювання дозволу на будівництво.

У громаді стверджують, що суд розглядає справу формально, і готують звернення до НАБУ через ознаки корупції. Паралельно Нацполіція відкрила кримінальне провадження №12025100040002871 за статтями про незаконне будівництво, порушення правил екологічної безпеки та самовільне зайняття земельної ділянки.

Сквер імені Павла Тичини офіційно з’явився у грудні 2022 року, коли Київрада перейменувала колишній сквер імені Леніна. Проте ділянку так і не оформили як зелену зону — вона не перебуває на балансі “Київзеленбуду” і юридично залишається у приватній власності.

Активісти кажуть, що землю під сквером у 2004 році передали в оренду британській компанії “Савона” для “офісного блоку громадського призначення”, а вже у 2006-му — продали їй за 3,5 млн грн. Після низки судових спорів ділянку придбала компанія “Будєвросервіс”, бенефіціаром якої є Іван Молчанов — син Владислави Молчанової, власниці девелоперської групи Stolitsa Group.

Саме “Будєвросервіс” отримав у 2020 році містобудівні умови від КМДА, у 2021-му — дозвіл ДІАМ на будівельні роботи, а нині намагається звести 26-поверхову висотку з 252 квартирами й апартаментами.

Компанії, пов’язані з Владиславою Молчановою, неодноразово фігурували у резонансних історіях — від “Патріотики на озерах” до проєктів на Виноградарі. У вересні 2025 року НАБУ повідомило Молчановій про підозру у справі щодо незаконного відчуження земель ринку “Столичний”.

Експерти вважають, що й нинішня ситуація на Березняках — продовження тієї самої моделі, коли земельні ділянки під зеленою зоною чи промисловими об’єктами перетворюються на житлові майданчики шляхом підміни класифікації і зміни функціонального призначення.

Поки громада готує нові позови, а ДІАМ планує перевірку, забудовник продовжує роботи. На місці колишнього скверу ростуть палі майбутнього 26-поверхового “багатофункціонального комплексу” — символа безсилля громади перед черговим київським хмарочосом.

Дослідження показують, що під час повного місяця люди часто відчувають труднощі зі сном, спостерігаючи його погіршення порівняно з іншими днями. Це явище не має містичного підґрунтя, а базується на цілком природних факторах. За словами доцентки неврології Джоанни Фонг-Ісаріявонгсе, яскраве світло, яке Місяць випромінює за кілька днів до досягнення повної фази, значно впливає на наш організм, зокрема на тривалість та якість сну.

Існує кілька причин, чому під час повного місяця ми спимо гірше. Вчені зазначають, що освітленість вночі може знижувати рівень вироблення мелатоніну — гормону, що відповідає за регулювання циклу сну та бадьорості. Зменшення його вироблення може викликати проблеми із засинанням і збільшенням кількості пробуджень вночі. Крім того, яскраве світло Місяця може перешкоджати глибоким фазам сну, що призводить до того, що ми відчуваємо себе менш відпочилими вранці.

Масштабні дослідження показали, що під час повного місяця люди зазвичай лягають пізніше й отримують менше відновлювального відпочинку. Основний фактор — світло, яке знижує вироблення мелатоніну, гормону, що відповідає за сигнали «час спати».

Виявлено й гендерні відмінності: чоловіки частіше скаржаться на проблеми зі сном під час зростання Місяця, а у жінок саме в дні повного місяця сон стає менш відновлювальним.

Науковці спростовують популярні міфи про «місячні припливи» чи гравітаційний вплив Місяця на організм. Експерти вважають, що віру в «місячний ефект» підтримують когнітивні упередження — люди запам’ятовують незвичні події, що збігаються з повним місяцем, і ігнорують схожі ситуації в інші дні.

Головний висновок досліджень: будь-яке світло вночі — природне чи штучне — здатне збити циркадні ритми, спровокувати поверхневий сон і ранкову втому. Тож проблеми з безсонням у ніч повного місяця часто пояснюються не самим Місяцем, а надмірним освітленням навколо та використанням гаджетів.

У столиці правоохоронці викрили двох осіб, які намагалися отримати 500 тисяч доларів за обіцянку посприяти у призначенні на керівну посаду в одному з державних підприємств Національної академії аграрних наук України. За інформацією поліції Києва, підозрювані стверджували, що мають безпосередній вплив на керівництво НААН і можуть забезпечити високе призначення кандидату, який звернувся до них.

Слідство встановило, що зловмисники розробили схему «допомоги», в межах якої вимагали значну суму коштів за гарантію успішного просування на посаді. Працівники поліції задокументували їхні дії та затримали підозрюваних під час спроби отримати частину обумовленої суми.

Під час зустрічі з потерпілим шахраї пообіцяли швидке вирішення питання після отримання грошей. Правоохоронці затримали фігурантів просто під час передачі коштів.

Як повідомив начальник слідчого відділення Шевченківського управління поліції Микола Габінет, доказів для притягнення до відповідальності зібрано достатньо, і матеріали справи вже скеровані до суду.

Зловмисникам інкримінують шахрайство, вчинене у великих розмірах. Їм загрожує до п’яти років позбавлення волі.

Російські війська здійснили новий крок у загостренні конфлікту, перекривши головну трасу, що з’єднує Покровськ з Павлоградом. Цей стратегічний шлях був важливим для забезпечення сполучення між двома прифронтовими містами, що тепер опинилися в умовах серйозного транспортного та логістичного обмеження. Актуальна ситуація, за даними карти DeepState, яка відстежує фронтову лінію, свідчить про значні зміни в зоні бойових дій.

Останні оновлення карти підтверджують, що «сіра зона», де тривають активні бойові дії, розширилася й охопила більшу частину Покровська, включаючи центральну та північну його частини. Це посилює загрозу для оборонних позицій українських сил у цьому регіоні та свідчить про подальше погіршення ситуації на передовій.

Російські підрозділи просунулися одразу на двох напрямках — південному та північно-східному від Покровська, фактично обходячи сусідній Мирноград. Відстань між «сірою зоною» навколо агломерації тепер становить менше трьох кілометрів, що створює ризик формування оточення для українських сил, які утримують позиції в районі.

Крім того, фіксується просування російських військ на території Дніпропетровської області — у напрямку села Єгорівка. Це може свідчити про спробу противника розширити зону бойових дій і посилити тиск на українські підрозділи на межі Донеччини та Дніпропетровщини.

Покровськ залишається одним із ключових логістичних і оборонних вузлів на сході України. Втрата дороги на Павлоград може суттєво ускладнити постачання та евакуацію, а також посилити гуманітарну кризу серед цивільного населення, яке досі перебуває в місті.