Зростання дезертирства та непокори в ЗСУ: чиновники б’ють на сполох

11 листопада Чернігівський апеляційний суд виніс вирок у справі чоловіка, який скоїв умисне вбивство поліцейського Олександра Левченка у Бахмачі в 2022 році. Суд засудив його до восьми років позбавлення волі. Крім того, винний зобов'язаний виплатити моральну шкоду родині загиблого — дружині та дочці поліцейського по 500 тисяч гривень кожній.

Це рішення стало наслідком перегляду справи після того, як Борзнянський районний суд, який розглядав цю справу раніше, ухвалив виправдальний вирок. Суд першої інстанції визнав обвинуваченого невинним, мотивуючи це самозахистом, а також залишив без розгляду цивільний позов потерпілої сторони щодо відшкодування моральної шкоди.

За даними вироку, 19 листопада 2022 року близько 23:00 біля кафе в Бахмачі обвинувачений завдав удар ножем Олександру Левченку. Поліцейський помер наступного дня у лікарні. За словами дружини загиблого, між обвинуваченим та компанією поліцейського стався конфлікт, який він намагався розборонити.

Обвинувачений свою провину не визнав і пояснював, що діяв у самозахисті через начебто напад поліцейського та його знайомих. Суд встановив, що його дії кваліфікуються як умисне вбивство (ч. 1 ст. 115 КК України).

Під час відбування покарання зараховано строки попереднього ув’язнення та цілодобового домашнього арешту з відповідним перерахунком днів на термін позбавлення волі.

Олександр Левченко був інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 міста Бахмач.

У Сумській області правоохоронці викрили та затримали жінку, дії якої призвели до значних фінансових втрат для 36-річної місцевої жительки. За даними слідства, затримана скористалася довірою потерпілої та застосувала схему шахрайства, спрямовану на незаконне заволодіння її коштами. Мовилося про нібито термінову допомогу або вирішення важливої проблеми, що потребувала негайного переказу грошей, чим шахрайка й скористалася.

Потерпіла, вірячи у правдивість вигаданої історії, переказала значну суму, однак згодом зрозуміла, що стала жертвою обману та звернулася до поліції. Оперативники швидко встановили особу підозрюваної та затримали її, зібравши докази, які підтверджують її причетність до злочину.

Під час зустрічей шахрайка отримала від жінки двома частинами 100 тисяч гривень, а також додатково 100 євро від доньки потерпілої. Після цього аферистка перестала виходити на зв’язок та використала отримані кошти на власний розсуд. Встановлено, що подібні схеми вона застосовувала і в Харкові.

Завдяки оперативній роботі сектору протидії шахрайствам та сектору кримінального аналізу Сумського районного управління поліції вдалося викрити злочинну діяльність.

Слідчі поліції за процесуального керівництва прокуратури завершили досудове розслідування та направили до суду обвинувальний акт за ч.1 ст.190 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає обмеження волі до трьох років. Фігурантка очікує на вирок у СІЗО.

На засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань економічної безпеки заступник голови Національного банку України Дмитро Олійник повідомив про важливу деталь у розслідуванні гучної корупційної справи в енергетичному секторі. Йдеться про доларові банкноти, які детективи НАБУ вилучили під час обшуків у фігурантів і які були запаковані у фірмову стрічку Федерального резервного банку США. Як пояснив представник НБУ, регулятор не володіє технічними засобами, що дозволили б визначити джерело або маршрут цих готівкових коштів.

Олійник наголосив, що Національний банк не здійснює облік серійних номерів іноземної валюти, а також не має доступу до відповідних інформаційних систем Федеральної резервної системи. Це означає, що навіть у випадку, коли банкноти потрапляють в Україну у заводській упаковці, в українського регулятора відсутні інструменти, які дозволили б встановити, з якого конкретного американського банку чи фінансової установи вони були відправлені.

За словами Олійника, в Україні не існує єдиного реєстру, який би дозволяв звірити штрихкод або номер упаковки та точно встановити, кому саме і коли були відвантажені відповідні купюри.

Він зазначив, що така інформація може зберігатися у Федеральної резервної системи США, але на рівні українських інституцій інструментів для простеження шляху конкретної партії готівки немає.

Олійник також повідомив, що наразі в Україні є вісім банків, які імпортують долари США та євро. Частина з них завозить валюту для власних потреб, інші продають її іншим банкам та учасникам фінансового ринку. Однак жодна з цих операцій не супроводжується детальним обліком саме упаковок ФРС із можливістю подальшого ідентифікаційного пошуку.

Керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов зі свого боку нагадав, що це вже другий випадок, коли Бюро стикається з великою сумою готівки, завезеної в Україну без розпакування — у пломбах Федерального резервного банку США.

Він застеріг, що без запровадження належного обліку подібних готівкових операцій у майбутньому правоохоронці знову опиняться в ситуації, коли ніхто в Україні не зможе пояснити, як саме такі кошти перетнули кордон і потрапили до розпорядження конкретних осіб.

Абакумов підкреслив, що ФРС США веде облік того, кому продає готівкову валюту, але на європейському та українському рівні подальший рух цих коштів у зв’язці з упаковками фактично не відстежується. За його словами, народні депутати вже запропонували Нацбанку запровадити форму обліку ввезення до України великих сум готівки в такій упаковці, із фіксацією того, кому саме вона продається. Це, на думку детективів, могло б стати вагомим інструментом для запобігання корупційним схемам та відмиванню коштів.

У НАБУ нагадують, що питання доларів у пломбах ФРС виникло в межах великого розслідування корупції в енергетичному секторі, де фігурують бізнесмен Тимур Міндіч та фінансист Олександр Цукерман. Детективи встановили, що функція легалізації незаконно отриманих коштів була зосереджена в окремому офісі злочинної організації в центрі Києва. За даними слідства, приміщення належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача.

У цьому офісі, за інформацією НАБУ, вели «чорну бухгалтерію», здійснювали суворий облік готівки та організовували відмивання коштів через мережу іноземних компаній. Загалом через так звану «пральню» могло пройти близько 100 мільйонів доларів США.

На тлі цих подій президент Володимир Зеленський підписав указ про запровадження санкцій проти Тимура Міндіча та Олександра Цукермана, яких слідство вважає ключовими фігурантами масштабної корупційної схеми в енергетиці.

Дискусія в ТСК щодо обліку доларів у упаковці ФРС може стати відправною точкою для змін у регулюванні готівкових потоків: від Нацбанку очікують конкретних рішень, які дозволять фіксувати великі партії готівки, що заходять до України, і в майбутньому чітко відслідковувати їхній рух.

Історичну будівлю Ткацького цеху на Подолі закрили намальованим фасадом, після чого на об’єкті розпочалися роботи, що мають усі ознаки демонтажу. Про це повідомив пам’яткоохоронець Дмитро Перов, який зафіксував факти вивезення елементів автентичної конструкції. Раніше Департамент охорони культурної спадщини КМДА стверджував, що на території проводиться «реставрація фасаду», однак реальні дії на майданчику суперечать офіційним заявам та викликають занепокоєння фахівців.

Стінове укриття у вигляді мальованого фасаду лише приховує реальні процеси всередині. З середини будівлі лунають характерні звуки розбирання конструкцій, а з двору вивозять історичну цеглу, балки міжповерхових перекриттів та інші елементи, які становлять цінність для архітектурної спадщини Києва. За словами експертів, такі дії свідчать про цілеспрямований демонтаж об’єкта, а не про реставрацію, як зазначено у документації.

Будівля раніше належала колишньому протезно-ортопедичному заводу. У лютому 2024 року її придбав бізнесмен Роман Лунін, власник мережі супермаркетів «Велика Кишеня». Місцеві пам’яткоохоронці висловлюють занепокоєння, що історична цінність будівлі може бути знищена під виглядом «реставрації».

Ситуація на Подолі викликала резонанс серед активістів та киян, які закликають до перевірки законності робіт та збереження культурної спадщини.

Грудень 2025 року матиме особливе значення для православних вірян, адже цей місяць зібрав у собі ключові події новоюліанського календаря, який Православна церква України офіційно запровадила у 2023 році. Після переходу на оновлений стиль усі фіксовані дати свят змістилися на 13 днів уперед, тому церковний річний цикл поступово набув нового ритму, до якого віряни вже звикли.

Однією з центральних подій грудня стане завершення Різдвяного посту, що триватиме до святкової літургії на честь Різдва Христового. Святкування відбудеться раніше, ніж традиційно було за юліанським календарем, що підкреслює реформовану структуру церковного року. Різдво, яке віряни відзначать у першій половині місяця, збере громади на урочисті богослужіння, спільні молитви та родинні традиції, що здавна супроводжують це свято.

Грудень також насичений пам’ятними днями святих пророків, мучеників та подвижників. Серед них — пророк Наум, преподобний Савва Освячений, святитель Спиридон Триміфунтський, пророк Даниїл та три отроки, а також праведний Ілля Муромець, мощі якого спочивають у Києво-Печерській лаврі. Завершує місяць вшанування святителя Петра Могили, видатного богослова й митрополита XVII століття.

У день навечір’я Різдва, 24 грудня, традиційно завершується Різдвяний піст, який розпочався наприкінці листопада. Це період духовного очищення та підготовки до народження Ісуса Христа, що включає утримання від скоромної їжі та посилення молитви.

Водночас частина православних громад в Україні й надалі святкує церковні події за старим стилем. Вони продовжують дотримуватися юліанського календаря, згідно з яким усі дати зміщуються на 13 днів уперед. Таким чином, Різдво за старим стилем припаде на 7 січня 2026 року, а грудневі свята триватимуть у січневому циклі.

Грудень 2025 року стане першим зимовим місяцем, коли більшість православних українців відзначатимуть церковні події у форматі, закріпленому новим календарем.

Православна спільнота відзначає день пам’яті святих мучеників Гурія, Самона та Авіва, який традиційно збігається з початком Різдвяного посту — одного з найтриваліших і найзначиміших духовних періодів церковного року. Віряни вступають у час внутрішнього очищення, що триватиме до 25 грудня та включатиме стриманість у харчуванні, посилені молитви та переосмислення власних вчинків.

Постаті Гурія, Самона та Авіва посідають особливе місце у християнській історії. Вони жили у III–IV століттях, активно проповідували віру та неодноразово зазнавали гонінь. Гурія та Самона піддавали катуванням за відмову зректися християнського вчення, а Авів, який служив дияконом, був засуджений після численних доносів і страчений через спалення. Їхня стійкість стала символом непохитної відданості духовним переконанням навіть перед лицем смертельної небезпеки.

У цей день віряни вступають у Різдвяний піст, який передбачає відмову від м’яса, молочних продуктів, яєць, а в деякі дні — навіть від олії. Проте основна суть посту полягає не лише у фізичних обмеженнях, а й у роботі над внутрішнім станом. Люди намагаються уникати гніву, заздрості, сварок та негативних думок, оскільки вважається, що емоції й слова в цей період мають особливу силу.

Що заборонено робити 15 листопада: • порушувати піст через надмірне харчування, алкоголь або недотримання обмежень;• вступати в конфлікти, ображати когось чи висловлювати негатив;• займатися магічними практиками або ворожінням;• пліткувати чи засуджувати інших, адже сказане в цей день нібито повертається людині в посиленій формі.

Святих Гурія, Самона і Авіва вважають покровителями сімейного життя. До них звертаються з молитвами про зміцнення шлюбу, примирення подружжя та пошук другої половинки.

Народні прикмети, пов’язані з 15 листопада, також дають підказки щодо погоди взимку. Ясна зоряна ніч віщує холодну та суху зиму, швидкий рух хмар — посилення вітру, а червоний захід сонця — ознака швидкої відлиги або снігопаду.

У Києві правоохоронці затримали заступника голови Козелецької селищної ради Чернігівської області, який вимагав у підприємця близько 20 тисяч доларів США за сприяння у отриманні дозволу на оренду земельної ділянки для будівництва станції сортування твердих побутових відходів. За даними Головного управління Нацполіції у Києві, посадовець отримав від підприємця 15 тисяч доларів та ще 185 тисяч гривень, призначених для оформлення проєкту землеустрою.

Бізнесмен звернувся до чиновника самостійно та передав кошти безпосередньо біля одного з торгово-розважальних центрів столиці. Оперативники задокументували факт передачі грошей, після чого було проведено затримання за статтею про вимагання неправомірної вигоди. Під час слідчих дій вилучено готівку та документи, що підтверджують участь посадовця у корупційній схемі.

Поліція повідомила, що чиновник запевнив підприємця, що без його «допомоги» отримати земельну ділянку площею близько 12 гектарів буде складно. Він також стверджував, що має вплив на депутатів селищної ради і може посприяти ухваленню позитивного рішення під час конкурсу на оренду землі.

Крім того, посадовець вимагав оплату за виготовлення проєктної документації, оскільки частина ділянки не мала відповідного цільового призначення.

Слідчі повідомили заступнику голови Козелецької селищної ради про підозру за частиною 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України (одержання неправомірної вигоди). За ці дії йому загрожує до восьми років ув’язнення та конфіскація майна.

Під час будівельних робіт у будинку на Ярославовому Валу, 10 у Києві робітники натрапили на ймовірні залишки оборонних укріплень часів княжої доби. Про знахідку повідомив урбаніст і краєзнавець Дмитро Перов, звернувши увагу на кам’яне мурування, яке виявили на глибині п’яти підземних поверхів. За його словами, під час буріння робітники зіткнулися з надзвичайно міцною кам’яною стінкою, яку неможливо було пробурити звичайними методами. Через це будівельники обійшли перешкоду та продовжили роботи поруч, залишивши стародавнє мурування як своєрідний «пам’ятний фрагмент» під землею.

Експерти відзначають, що подібні знахідки надзвичайно рідкісні для центральної частини Києва, адже вони дозволяють відновити уявлення про оборонні системи столиці часів Київської Русі. Виявлена кам’яна кладка, ймовірно, була частиною фортифікаційного рову або стіни, що захищала місто від нападників. За археологічними оцінками, її структура та товщина свідчать про високий рівень будівельних технологій того часу.

Порівнявши сучасну та історичну топографію, дослідник наголошує: саме вздовж теперішньої вулиці Ярославів Вал у княжі часи проходив великий оборонний вал. Його залишки частково помітні в рельєфі Золотоворітського скверу та поблизу вул. Грінченка. Недарма вулиця раніше мала назву Велика Підвальна — вона проходила під валовими укріпленнями.

На історичних картах Києва часів 988–1240 років також видно, що оборонні споруди пролягали саме цією ділянкою та перетинали її в напрямку Святославового Яру.

Будинок, на території якого проводились роботи, розташований у буферній зоні ЮНЕСКО — поруч із Софійським собором та Золотими воротами. Це історична садиба, відома як будинок архітектора Олександра Шіле, зведений у 1877 році. У XX столітті тут працював готель «Версаль», а також розміщувались установи Української держави гетьмана Павла Скоропадського.

Однак останніми роками будівля зазнала агресивної перебудови: фасад перших двох поверхів частково знесено, внутрішні перекриття — розібрані, а на місці фактично ведеться нове будівництво. За даними ЗМІ, власником будинку є ТОВ «Мірча Яв», а бенефіціарною власницею — Ольга Балясна.

Директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова повідомила, що роботи зупинено. Хоча припис Міністерство культури видало ще у 2020 році, забудовник його проігнорував. Нині фахівці Інституту археології НАН України мають провести дослідження місця знахідки.

Якщо виявлене кам’яне мурування підтвердять як частину давнього валу, це стане однією з найбільших археологічних знахідок у центрі Києва за останні роки.