Зростання дезертирства та непокори в ЗСУ: чиновники б’ють на сполох

Кандидат на посаду судді апеляційного суду Григорій Шабрацький, який нині здійснює правосуддя у Таращанському районному суді Київської області, опинився під пильною увагою через низку фактів, виявлених під час аналізу його майнових декларацій. За оцінкою Громадської ради доброчесності, зафіксовані невідповідності можуть свідчити про проблеми з дотриманням стандартів прозорості та етичної поведінки, що є ключовими критеріями для судді апеляційної інстанції.

Одним із найбільш обговорюваних моментів стала інформація про квартиру в Луганську площею 70,5 квадратного метра. Вперше цей об’єкт нерухомості з’явився в декларації кандидата лише у 2019 році, хоча, за наявними даними, право користування або інший майновий зв’язок із ним виник ще у 2012 році. Така значна часовa різниця між фактичним набуттям права та його відображенням у деклараційних документах стала підставою для запитань з боку громадськості.

У 2019 році Шабрацький придбав автомобіль Nissan Rogue 2014 року за 230 тис. гривень, що значно нижче ринкової вартості — 480–560 тис. грн. Суддя пояснив це тим, що авто було після ДТП зі США та потребувало ремонту, однак документального підтвердження не надав. ГРД розглядає це як можливе заниження вартості для приховування реальних витрат.

У 2020 році дружина кандидата купила квартиру в Скадовську (63,3 м²) за 385 тис. грн, що значно нижче ринкових цін 700–800 тис. грн. За словами Шабрацького, покупка була здійснена за рахунок спільних заощаджень, виплат по вагітності та недорогого ремонту. ГРД прийняла пояснення, але рекомендує врахувати його при оцінці кандидата.

Крім того, суддя систематично не декларував залишки на банківських рахунках, маючи при цьому готівкові заощадження. Пояснення про нульові залишки та кредитні ліміти ГРД визнала недостатніми. Також викликало питання, що батько кандидата у 2008 році отримав будинок у Луганській області за рішенням суду, що потребує додаткових пояснень для виключення впливу статусу сина-судді.

Згідно з декларацією доброчесності за 2022 рік, Шабрацький та його дружина неодноразово відвідували тимчасово окупований Луганськ у 2015–2016 роках через територію РФ.

ГРД рекомендує врахувати ці обставини під час конкурсу на посаду судді апеляційного суду. Остаточне рішення щодо кандидатури ухвалюватиме Вища кваліфікаційна комісія суддів.

Навіть відносно коротка перерва у вживанні алкоголю здатна запустити помітні позитивні зміни в організмі. Лікарі різних спеціальностей — від психіатрів до дієтологів — звертають увагу, що вже через місяць без спиртного багато процесів починають відновлюватися, а людина відчуває покращення як на фізичному, так і на емоційному рівні.

Однією з перших реагує нервова система. Алкоголь негативно впливає на роботу мозку, знижуючи здатність до концентрації, погіршуючи пам’ять і сповільнюючи реакції. Після 30 днів тверезості багато хто помічає ясніше мислення, підвищену уважність та легкість у прийнятті рішень. Зменшується відчуття ментальної втоми, а емоційний стан стає стабільнішим.

Помітно покращується сон. Хоч алкоголь і створює ілюзію швидкого засинання, насправді він порушує фази сну та заважає повноцінному відновленню. Уже через кілька тижнів без алкоголю сон стає глибшим, зменшується кількість нічних пробуджень і зникає відчуття розбитості вранці.

Стабілізується емоційний стан. Алкоголь різко впливає на рівень дофаміну, що провокує тривожність і перепади настрою. Відмова від нього допомагає зменшити фонову тривогу, знизити ризик депресивних станів і стабілізувати емоції.

Зміцнюється імунна система. Регулярне вживання спиртного виснажує запаси вітамінів і мінералів, необхідних для захисту організму. Без алкоголю підвищується опірність до інфекцій, покращується загоєння ран і загальна здатність організму відновлюватися.

Вирівнюється гормональний баланс. Алкоголь може порушувати роботу ендокринної системи, впливаючи на репродуктивні гормони та функцію щитоподібної залози. Перерва у вживанні спиртного сприяє поступовій нормалізації гормонального фону.

Зменшується рівень запалення в організмі. Хронічне вживання алкоголю пов’язане з системним запаленням, яке проявляється болями в суглобах, головним болем і загальним дискомфортом. Через місяць без алкоголю ці симптоми часто слабшають.

Покращується робота травної системи. Алкоголь негативно впливає на мікробіом кишківника, що може спричиняти здуття, болі в животі, втому та навіть шкірні проблеми. Відмова від нього допомагає відновити баланс кишкової флори.

Печінка отримує шанс на відновлення. Навіть коротка перерва у вживанні алкоголю зменшує жирове навантаження на печінку та дозволяє клітинам органу частково регенеруватися, що знижує ризик серйозних уражень у майбутньому.

Поліпшується стан шкіри. Алкоголь зневоднює організм і посилює запальні процеси, що погіршує вигляд шкіри. Через місяць без спиртного шкіра стає більш зволоженою, еластичною, зменшується схильність до висипів і почервонінь.

Зміцнюється серцево-судинна система. Відмова від алкоголю сприяє зниженню артеріального тиску, покращенню кровообігу та зменшенню ризику аритмій, інфаркту й інсульту.

Покращується стан волосся. Організм починає краще засвоювати поживні речовини, необхідні для росту та міцності волосся, зменшується ламкість і сухість.

Зростає лібідо. Алкоголь порушує гормональний баланс і кровообіг, що напряму впливає на сексуальне бажання. Відмова від спиртного сприяє відновленню природної сексуальної функції.

Київська міська рада готується ухвалити рішення про передачу в оренду на десять років земельної ділянки площею 3,19 гектара у Солом’янському районі столиці. Йдеться про територію, розташовану безпосередньо навпроти аеропорту «Київ» у Жулянах, що надає цій землі стратегічного та комерційного значення. Орендарем ділянки планують визначити акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестфонд “Ківі”».

Згідно з відкритими даними, зазначений інвестфонд пов’язують із колишньою депутаткою Київради Ганною Коваленко, яка контролює його діяльність. Саме цей факт уже привернув увагу громадськості та експертів, адже йдеться про землю в одному з привабливих районів міста з високим потенціалом подальшої забудови або комерційного використання.

Особливу увагу привертає саме розташування ділянки — вона знаходиться безпосередньо біля головного терміналу аеропорту «Київ» і в’їзду до нього. Це одна з небагатьох великих вільних територій поблизу аеропорту, яка потенційно може бути забудована під торгово-офісний центр.

Формальною підставою для передачі землі вказано «набуття права власності на нерухоме майно», адже на ділянці вже розміщені кілька споруд спортивного призначення. Саме наявність цих будівель дозволяє інвестфонду претендувати на землю без конкурсу.

Кінцевою бенефіціаркою АТ «Ківі» є Ганна Коваленко — колишня депутатка Київради від «Європейської солідарності». У 2023 році вона склала мандат після того, як НАБУ оголосило їй підозру у недостовірному декларуванні. Слідство встановило, що вона не задекларувала доходи і майно на понад 60 мільйонів гривень, включно з цінними паперами, автомобілями та земельними ділянками.

Попри втрату мандата і перебування за кордоном, Коваленко зберегла вплив на низку активів у бізнес-орбіті Петра Порошенка. Через структури, пов’язані з АТ «Ківі», вона володіє часткою у страховій компанії «Країна», де контрольний пакет акцій належить п’ятому президенту України.

Ім’я Коваленко також неодноразово з’являлося у публічних скандалах. У 2023 році журналіст і телепродюсер Ігор Моляр заявляв, що структури, пов’язані зі страховою компанією «Країна», намагалися відібрати його квартиру, використовуючи сумнівні документи та тиск через приватні охоронні структури. Тоді він прямо пов’язував Коваленко з Ігорем Кононенком — одним із найближчих соратників Порошенка.

Окремо Коваленко пов’язують із бізнесами Кононенка у сфері спортивної та комерційної нерухомості. Вона є співвласницею компанії, що оперує тенісними спорудами та має КВЕДи на оренду і будівництво житлових та нежитлових об’єктів — саме ті, що дозволяють реалізовувати проєкти типу ТРЦ на місці нинішніх кортів.

На цьому тлі рішення про передачу понад трьох гектарів землі біля стратегічного об’єкта інфраструктури структурі, пов’язаній з людьми з орбіти Порошенка і Кононенка, виглядає не як випадковість, а як цілком свідомий перерозподіл міського ресурсу на користь старих політично-бізнесових груп.

Велика Британія істотно посилила спроможності протиповітряної оборони України, передавши сучасні зенітні комплекси як ближньої, так і дальньої дії. Українські підрозділи вже отримали всі 13 оперативних систем Raven, а також розпочалися поставки новітніх комплексів Gravehawk, які мають розширити можливості захисту від різних типів повітряних загроз.

За словами міністра у справах ветеранів Великої Британії Ела Карнса, всі системи Raven вже розгорнуті в складі Сил оборони України та активно застосовуються в прифронтових районах. Ці комплекси виконують завдання з прикриття військових підрозділів і критично важливої інфраструктури від атак з повітря, зокрема від безпілотних літальних апаратів, бойових літаків і вертольотів противника.

Raven використовує адаптовані авіаційні ракети AIM-132 ASRAAM, які запускаються з наземних платформ. Однією з ключових переваг комплексу є висока мобільність і швидке розгортання, що дозволяє оперативно реагувати на зміну повітряної обстановки. Водночас система має обмежені можливості для перехоплення крилатих ракет.

Паралельно Лондон розпочав передачу Україні систем Gravehawk, які призначені для захисту від далекобійних ударів, зокрема по об’єктах критичної інфраструктури. Наразі українська сторона вже отримала два прототипи цих комплексів. Загалом контракт передбачає постачання ще 15 систем, перша партія з яких має надійти найближчим часом.

Очікується, що Gravehawk стане важливим елементом протиповітряної оборони великих міст і енергетичних об’єктів. Комплекс орієнтований насамперед на боротьбу з ударними безпілотниками, зокрема типу «Шахед», але також здатний протидіяти літакам, гелікоптерам і потенційно крилатим ракетам.

Постачання Raven і Gravehawk входять до зимового пакета посилення української ППО загальною вартістю 600 млн фунтів стерлінгів. У межах цього пакета Україна також має отримати автоматизовані турелі для знищення російських дронів. У Лондоні наголошують, що ці рішення є відповіддю на системні атаки Росії по українській енергетичній інфраструктурі.

Правоохоронці Львівщини направили до суду обвинувальний акт стосовно адвокатки та начальника відділу однієї з міських рад області за фактом одержання неправомірної вигоди. За інформацією Львівської обласної прокуратури, у 2023 році адвокатка надавала правову допомогу клієнту у справі щодо визначення місця проживання його 11-річної доньки. Дівчинка фактично постійно проживала з батьком, оскільки мати після початку повномасштабного вторгнення виїхала в Італію. Після офіційного розлучення батьків виникла необхідність юридично закріпити місце проживання дитини, що стало предметом судового розгляду.

За даними слідства, адвокатка домовилася з начальником відділу міської ради про отримання неправомірної вигоди за сприяння у прийнятті рішення на користь її клієнта. Сума хабара та конкретні обставини передачі грошей наразі уточнюються в рамках кримінального провадження. Правоохоронці підкреслюють, що такі дії є прямим порушенням законодавства та підривають довіру до системи захисту прав дітей і державних органів.

Юристка повідомила клієнта, що за певну суму може вплинути на суд та допомогти отримати необхідні документи. Для цього вона залучила свого спільника – начальника відділу державної реєстрації міськради. Посадовець мав забезпечити видачу акту обстеження умов проживання дитини та довідки, що батько виховує її самостійно. Адвокатка, у свою чергу, мала вплинути на суддю для прийняття рішення на користь клієнта.

Загалом обвинувачені отримали за свої «послуги» 6 700 доларів США. Крім того, адвокатка за 200 доларів організувала фіктивну зміну реєстрації місця проживання колишньої дружини клієнта, щоб справа розглядалася у «потрібному» суді.

Протиправну діяльність було припинено у липні минулого року. Адвокатці та посадовцю інкримінують одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) 12 січня 2026 року оголосив обвинувальний вирок судді Кропивницького апеляційного суду Володимиру Гончару, визнавши його винним у проханні та одержанні неправомірної вигоди у розмірі 10 тисяч доларів США. Сума хабара була запропонована з метою ухвалення пом’якшувального вироку у справі про смертельну дорожньо-транспортну пригоду. Згідно з рішенням суду, Гончар, діючи за пособництва іншої особи, пропонував забезпечити покарання, яке не передбачало реального позбавлення волі винуватця ДТП, що викликало суспільний резонанс через масштабність і трагічність наслідків справи.

Розслідування встановило, що суддя використав своє службове становище для тиску на процесуальні рішення, намагаючись отримати особисту вигоду. ВАКС підкреслив, що такі дії підривають довіру до судової системи та створюють серйозну загрозу верховенству права. Судове засідання тривало кілька місяців, під час яких були детально розглянуті докази, свідчення учасників справи та записи переговорів, що підтвердили факт пропозиції і прийняття хабара.

Гончару призначено покарання у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі та конфіскації всього належного йому майна. Крім того, його позбавлено права обіймати посади судді, прокурора та адвоката строком на три роки. Вирок набирає чинності через 30 днів, якщо його не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Розслідування здійснювалось детективами НАБУ спільно з УСБУ та ДСР Нацполіції за процесуального керівництва прокурорів САП.

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Березнегуватської селищної ради Миколаївської області наприкінці грудня уклав договір на будівництво підземного укриття для гімназії №2 загальною вартістю 84,63 млн гривень. Підрядником обрали ТОВ «Будівельна компанія “Базіс”», яке зобов’язалося завершити об’єкт до кінця 2026 року. Укриття розраховане на одночасне перебування 239 осіб і передбачає всі необхідні умови для безпечного та комфортного перебування дітей та персоналу в разі надзвичайних ситуацій.

Проєкт включає окремі приміщення для дітей різного віку, що дозволяє забезпечити безпеку та зручність для всіх школярів, а також санвузли, буфет і комору для зберігання запасів. Особлива увага приділена інженерним комунікаціям, вентиляції та системам безпеки, щоб укриття могло ефективно функціонувати у будь-яких надзвичайних умовах.

Проєктну документацію розробило ТОВ БТК «Граніт-В». У 2025 році її скоригували з урахуванням змін кошторисної зарплати та оновлених інженерно-геологічних вишукувань. Позитивний експертний звіт надала філія державної експертизи у Миколаївській області. Технічний нагляд за 1,17 млн грн виконуватиме ТОВ «Пром-арт-проєкт».

Це вже друга спроба збудувати укриття для гімназії. У 2024 році замовник уклав договір з ТОВ «Арена спорт 2011» на 59,29 млн грн, однак угоду розірвали влітку після виконання робіт лише на 1,51 млн грн.

Аналіз кошторису виявив суттєві розбіжності з ринковими цінами на ключові матеріали. Зокрема, арматуру класу А-ІІІ діаметром 16 мм заклали по 43 740 грн за тонну, тоді як комерційні пропозиції на ринку та закупівлі для аналогічних об’єктів у регіоні на 20–25% дешевші.

Бетон класу В30 у кошторисі фігурує за ціною до 6 060 грн за кубометр, хоча місцеві виробники та галузеві дані показують значно нижчі середні ціни.

Окрему увагу привертає вартість герметичних і захисно-герметичних дверей для укриття — від 174 до 191 тис. грн за квадратний метр. Це в рази дорожче за ціни спеціалізованих виробників дверей для бомбосховищ і навіть банківських сховищ.

Також завищеною виглядає ціна на асфальтобетон, який у кошторисі вписали по 7 311 грн за тонну, тоді як пропозиції заводів у регіоні нижчі на 12–30%.

Лише за кількома перевіреними позиціями ймовірна переплата може перевищувати 4 млн грн.

Підрядник був єдиним учасником відкритих торгів. Вимоги до учасників були мінімальними: підтвердження наявності техніки, працівників і досвіду виконання аналогічних робіт. Як доказ досвіду «БК “Базіс”» подала договір ще 2012 року на реконструкцію школи в Березнегуватому.

Закупівля потрапила під моніторинг. Аудиторів, зокрема, зацікавило, чи надсилав замовник запрошення потенційним учасникам, адже частину документів переможець завантажив уже через 10 хвилин після оголошення торгів. Замовник заявив, що нікого не запрошував, а оперативність пояснив «самоорганізованістю» компанії.

Порушень не побачили й у тому, що частина документів щодо персоналу була подана російською мовою без перекладу українською.

Відділ освіти Березнегуватської селищної ради очолює Світлана Тригуб, головою громади є Сергій Бойко.

ТОВ «Будівельна компанія “Базіс”» зареєстроване у 2005 році в Миколаєві. Компанією володіє та керує Євген Дахов. Фірма має ділові зв’язки з низкою будівельних структур у регіоні та брала участь у резонансних забудовних проєктах. З 2017 року компанія отримала державних підрядів на понад 95 млн грн, і нинішній контракт є для неї найбільшим.

В умовах повномасштабної війни, коли тисячі українських спортсменів опинилися поза можливістю тренуватися, а спортивна інфраструктура в прифронтових зонах або зруйнована, або недоступна, питання ефективного використання бюджетних коштів стає ще більш гострим. Натомість, на жаль, частина цих коштів продовжує освоюватися за схемами, які далекі від реального розвитку спорту та підтримки спортсменів.

Харківська область в 2023 році стала яскравим прикладом того, як війна може використовуватися як прикриття для корупційних практик. За офіційними даними, на організацію навчально-тренувальних зборів у регіоні було виділено близько 50 мільйонів гривень. Однак, за інформацією, що з’явилася в ЗМІ, ці гроші використовуються не лише для реальних спортивних заходів, а й стають частиною схем, де вивезення коштів на фіктивні тренування або заходи йде паралельно з підготовкою інших незаконних операцій, у тому числі й вивезенням чоловіків призовного віку за кордон.

Центральною фігурою цієї історії є народна депутатка від «Слуги народу» Марія Мезенцева. Саме з її політичним впливом пов’язують непропорційне фінансування регбі та повну відсутність публічної звітності щодо використання коштів. Фактичним оператором схем у спортивній сфері виступає її помічник Роман Бихов, який одночасно очолює Федерацію регбі Харківської області. Адміністративне прикриття забезпечує начальник Управління у справах молоді та спорту Харківської обласної військової адміністрації Костянтин Ананченко — чиновник із сумнівним бекграундом і репутацією, який контролює погодження та розподіл коштів.

Сімейний контекст лише підсилює картину. Чоловік Марії Мезенцевої, Юрій Федоренко, є депутатом Київської міської ради від тієї ж політичної сили та членом земельної комісії. Його ім’я неодноразово фігурувало у розслідуваннях щодо земельних схем у столиці. Федоренка називають неформальним «мостом» між представниками «Слуги народу» та київською владою, через який проходять голосування за виділення землі в обмін на хабарі. Отримані кошти, за інформацією з відкритих розслідувань, використовуються для політичного піару та формування образу «фронтового командира», що різко контрастує з реальними джерелами доходів родини.

Ключове питання у харківській історії — непрозорість фінансування. За рік на навчально-тренувальні збори в олімпійських і неолімпійських видах спорту було виділено понад 44 мільйони гривень. Ці кошти мали піти на підготовку боксерів, легкоатлетів, плавців, баскетболістів та представників десятків інших дисциплін. Натомість чверть бюджету фактично «поглинуло» регбі. При цьому Управління у справах молоді та спорту Харківської ОВА систематично відмовляє у наданні детальної інформації щодо використання коштів, що є прямим порушенням законодавства про доступ до публічної інформації.

Механізм привласнення коштів виглядає типовим для воєнного часу. Федерації подають листи про проведення навчально-тренувальних зборів, додаючи списки учасників і місця проведення. Часто ці списки містять людей, які не є спортсменами або взагалі не існують, а самі збори або не проводяться, або відбуваються формально. Управління видає наказ, кошти перераховуються, включно з добовими, але жодних підтверджуючих документів — договорів оренди, проживання, актів виконаних робіт — не існує. Значна частина грошей осідає на особистих картках керівників федерацій.

Окремий елемент схеми — використання «спортивних заходів» для виїзду за кордон. Під виглядом міжнародних турнірів і зборів організовувалися поїздки, які фактично використовувалися для вивезення чоловіків призовного віку. Частина з них назад в Україну не поверталася. При цьому бюджетні кошти, виділені на підготовку спортсменів, зникали без будь-якої звітності.

Контраст між офіційними доходами та стилем життя окремих фігурантів схеми кидається в очі. Елітні автомобілі, дорогі годинники та демонстративна розкіш не корелюють із задекларованими прибутками. Публічно це подається як «благодійність» або «меценатство», але фактично йдеться про використання державних і спонсорських коштів у власних інтересах.

Харківська історія — це не просто питання спортивного бюджету. Це приклад того, як під прикриттям війни формується система, де політичний вплив, родинні зв’язки та відсутність контролю дозволяють перетворювати державні програми на джерело особистого збагачення. І поки чиновники та політики демонструють патріотичну риторику, реальні наслідки цих схем оплачують платники податків і ті, хто воює на фронті.