Зростання підприємницької активності в Україні: понад 225 тисяч нових ФОПів та збільшення кількості закритих бізнесів

Ідея тижневого енергетичного перемир’я, озвучена Володимиром Путіним, не виглядає проявом сили чи стратегічної впевненості. Таку інтерпретацію запропонував оглядач британського видання The Telegraph Хеміш де Бретон-Гордон — колишній офіцер регулярної армії Великої Британії. На його думку, ця ініціатива радше свідчить про гостру потребу Москви виграти час, аби стабілізувати ситуацію для війська, яке дедалі відчутніше втрачає боєздатність.

Аналітик звертає увагу на сукупність факторів, що вказують на системну кризу російських збройних сил. Виснаження особового складу, проблеми з логістикою та нестача підготовлених резервів змушують Кремль вдаватися до нестандартних і ризикованих кроків. Серед них — залучення іноземних контингентів, пошук «живої сили» за межами країни та активізація вербування найманців у різних регіонах світу.

Окреме занепокоєння, зазначає оглядач, викликають повідомлення про повернення на фронт поранених ув’язнених, зокрема тих, хто втратив кінцівки. Частині з них навіть не надали протезів — їх, за наявною інформацією, змушують повертатися до бойових дій на милицях, щоб компенсувати гостру нестачу особового складу.

На думку Бретон-Гордона, дії російської влади демонструють дві ключові тенденції.

По-перше, російська армія стрімко втрачає боєздатність. Незалежні оцінки свідчать, що темпи просування російських військ є повільнішими, ніж у окопних армій Першої світової війни, при цьому людські втрати мають співмірний масштаб. За останні два роки Росія захопила трохи більше одного відсотка території України, втративши понад 500 тисяч осіб убитими та пораненими. Щоденні втрати, за оцінками, сягають близько тисячі військових.

Оглядач називає це класичною війною на виснаження, де поранених солдатів використовують як витратний матеріал, розраховуючи на те, що в України рано чи пізно закінчаться боєприпаси. Він наголошує, що такий сценарій можливий лише в разі, якщо Захід дозволить цьому статися.

По-друге, ситуація свідчить про повне зневаження Кремля до власного населення. Поки пересічні росіяни потерпають від високої інфляції та стрімкого зростання відсоткових ставок, держава спрямовує залишки ресурсів на виробництво ракет і безпілотників для атак на українські міста.

За словами Бретон-Гордона, для російського керівництва армія є лише витратним ресурсом. Ув’язнені та іноземні найманці, підкреслює він, коштують для Кремля ще менше, ніж мобілізовані громадяни.

Водночас оглядач вважає, що саме нинішній момент може стати реальним важелем впливу на Москву. Якщо оцінка стану російської армії є точною, навіть відносно невелике збільшення західної військової підтримки здатне суттєво змінити хід війни на користь України.

Бретон-Гордон наголошує, що Україна має вести переговори виключно з позиції сили, а не йти на поступки заради політичних фантазій Москви. На його думку, у момент, коли у Путіна швидко вичерпується людський ресурс, саме жорсткий міжнародний тиск може змусити Кремль піти на реальні кроки до завершення війни.

Рівненський міський суд ухвалив рішення щодо групи військовослужбовців, визнавши їх винними у порушенні закону під час виконання службових обов’язків. У ході судового розгляду були детально вивчені обставини справи, свідчення очевидців та матеріали слідства, що дозволили встановити точний хід подій. Суд відзначив, що дії обвинувачених суперечили чинному законодавству і створили загрозу безпеці громадян.

Під час слухань було заслухано низку експертних висновків, а також показання колег і керівництва військової частини. З’ясувалося, що порушення не носили випадкового характеру, а стали результатом нехтування службовими обов’язками та порушення встановлених процедур. Суд у своїй мотивувальній частині підкреслив, що правопорушення у військовій сфері мають особливо серйозні наслідки, оскільки зачіпають не лише безпеку окремих осіб, а й державну обороноздатність.

Поліція затримала чоловіків через п’ять днів після інциденту. Вік обвинувачених – 28 та 29 років. Під час судового розгляду вони підтвердили, що підпал був спланованим, але відмовилися пояснювати мотиви. Також вони повідомили, що відшкодували власнику завдані збитки та просили призначити покарання у вигляді штрафу.

Суддя Євгеній Сидорук визнав військовослужбовців винними у умисному знищенні майна шляхом підпалу, вчиненому за попередньою змовою (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України). Вирок ще можна оскаржити.

Перший день лютого здавна має особливе значення в українській культурі, його вважали щасливим і вдалим. Вірування та традиції, що склалися навколо цієї дати, визначають його як день, коли закладається основа сімейного благополуччя та злагоди на весь рік. В Україні 1 лютого відзначається не лише в контексті народних звичаїв, але й церковних свят, що збагачують цю дату духовним змістом, а також важливими міжнародними подіями, які додають їй ще більшої значимості.

З давніх часів 1 лютого пов'язували з початком нових циклів у житті людей. Наші пращури вірили, що цей день дає можливість налаштуватися на позитив, створити гармонію в родині та притягти удачу на весь рік. Також цей день вважали початком приходу весни, коли природа поступово відроджується після зимового спокою, і навіть сама Земля, здається, прокидається від холодного сну.

За староцерковним стилем цього дня вшановують преподобного Макарія Єгипетського, затворника Макарія Києво-Печерського та святого Лаврентія Чернігівського.

Офіційних державних свят 1 лютого в Україні немає. Водночас ця дата пов’язана з важливими подіями в історії країни. У 1655 році завершилася битва під Охматовим між Запорізьким військом і Кримським ханством. У 1991 році в УРСР було скасовано дискримінаційні обмеження щодо прописки кримських татар у Криму. У 2024 році українська розвідка повідомила про знищення російського військового катера «Івановець».

У світі 1 лютого відзначають Міжнародний день десерту — неофіційне, але популярне свято серед ласунів. Цього дня заведено тішити себе улюбленими солодощами або пробувати нові десерти. Також у різних країнах відзначають День Робінзона Крузо, День хіджабу, День читання вголос, День жувальної гумки та День відмови від токсичних стосунків.

У народному календарі 1 лютого вважали сприятливим днем для сімейних пар і весіль. Існував звичай, за яким чоловік і дружина мали дати одне одному обіцянку й виконати її якомога швидше — вважалося, що це зміцнить шлюб. Народні прикмети цього дня часто пов’язували з погодою та приходом весни. Якщо з дахів капала вода, чекали ранньої весни. Велика кількість зірок уночі віщувала затяжну зиму. Грім цього дня вважали передвісником похмурого березня, а сніг — до дощової весни.

Попри те, що день вважався щасливим, існували й заборони. Подружжю не радили сваритися, оскільки це могло принести розлад у стосунках на весь рік. Також не рекомендували користуватися гострими предметами та залишати їх на столі. У народі вірили, що скарги, жалість до себе та негативні думки цього дня лише примножують негаразди.

3 лютого за новим церковним календарем православні християни України відзначають день пам’яті праведного Симеона Богоприймця та пророчиці Анни. Цей день має глибоке духовне значення, оскільки символізує зустріч Старого і Нового Завіту, момент, коли Симеон, сповнений Святого Духа, упізнав у немовляті Ісусі Месію, обіцяного Богом. Пророчиця Анна, довгий час перебуваючи у храмі, також упізнала в Дитині Спасителя символ Божої обітниці, і своїми словами проголосила радостну вість про прихід Месії.

Для православних вірян цей день є нагадуванням про терпіння, віру та духовну готовність служити Богу. Симеон і Анна стали прикладом тих, хто протягом життя залишався вірним духовним обов’язкам, очікуючи Божого об’явлення. Їхнє життя та віра спонукають сучасних людей цінувати духовні цінності понад матеріальні, відчувати радість у служінні іншим і вміти помічати присутність Божої благодаті у повсякденному житті.

За старим, юліанським календарем цього дня вшановують преподобного Максима Сповідника.

Кому моляться і про що просять

У молитвах до Симеона Богоприймця та пророчиці Анни віряни найчастіше просять здоров’я для дітей і немовлят, адже святий Симеон вважається їхнім покровителем. Також звертаються з проханнями про мир у родині, терпіння та душевну рівновагу.

Традиції та звичаї дня

У народному календарі 3 лютого має назву Починки. Із давніх-давен люди починали готуватися до весняних польових робіт: лагодили інструменти, переглядали господарство, планували новий сезон. Вважалося, що ранній початок праці забезпечить добрий урожай.

На обід традиційно готували саламату — густу кашу з борошна або круп, заправлену салом, маслом чи часником. Також день вважається сприятливим для домашніх покупок: навіть невелика річ нібито приносить у дім добробут і щастя.

Що не можна робити

Церква закликає утриматися від сварок, лихослів’я, заздрості, лінощів та відчаю. Не варто відмовляти людям у допомозі.

За народними повір’ями, цього дня небажано брати гроші в борг і носити чорний одяг — це може притягнути неприємності.

Прикмети на погоду

Предки уважно спостерігали за природою, аби передбачити весну та літо. Вважалося:

сніг — до холодного й дощового літашум у лісі — до тривалих морозівіній на деревах — до похолоданнякішка шкребе підлогу — буде хуртовинагучне щебетання горобців — весна вже близько

Таким чином, день Симеона та Анни поєднує церковну пам’ять, сімейні молитви й господарські традиції, нагадуючи про важливість віри, праці та турботи про близьких.

Після завершення війни в Україну можуть повернутися від 3 до 3,5 мільйона громадян, які були змушені шукати прихисток за кордоном. Водночас ця цифра не є остаточною і залежатиме від багатьох чинників — безпекової ситуації, темпів відновлення економіки, наявності роботи, житла та рівня довіри людей до майбутнього в країні.

Значна частина біженців уже інтегрувалася в життя інших держав: діти навчаються у школах, дорослі працюють, родини отримали соціальні гарантії. Для них рішення про повернення не буде автоматичним або швидким. Воно вимагатиме чітких сигналів з боку держави, що Україна готова не лише прийняти своїх громадян, а й створити умови для гідного життя та самореалізації.

За даними ООН, у липні 2024 року бажання повернутися в Україну висловлювали 61% біженців. Уже в грудні 2025 року цей показник знизився до 49%. Серед внутрішньо переміщених осіб тенденція ще різкіша: якщо у 2024 році повернення розглядали 73% ВПО, то наприкінці 2025 року — лише 35%.

Загалом під час війни тимчасовий прихисток за кордоном отримали близько 4,3 мільйона українців. В ООН прогнозують, що більша частина повернень відбуватиметься з країн південної та східної Європи. Натомість з півночі континенту українці повертатимуться значно рідше, оскільки між умовами інтеграції в різних регіонах Європи існує суттєва різниця.

Ключовими чинниками для повернення залишаються наявність житла, роботи та доступу до медичної допомоги. Саме можливість забезпечити базові умови для життя визначатиме рішення багатьох сімей. Водночас більшість тих, хто повернеться, осідатимуть не у своїх рідних громадах, а у великих містах, де простіше знайти роботу й соціальні послуги.

В ООН також попереджають, що сценарій миру з територіальними чи політичними поступками з боку України може суттєво знизити готовність біженців до повернення. У такому разі, за прогнозами, найімовірніше повернуться літні люди, самотні особи та матері-одиначки з дітьми, тоді як значна частина працездатного населення залишиться за кордоном.

На цьому тлі Організація Об’єднаних Націй оголосила про скорочення бюджету допомоги українським біженцям на 2026 рік. Новий фінансовий план передбачає 614 мільйонів доларів, що на 23,6% менше порівняно з минулим роком, коли обсяг фінансування становив 803,6 мільйона доларів. Скорочення відбувається попри погіршення гуманітарної ситуації та зростання кількості жертв серед цивільного населення.

За даними моніторингової місії ООН з прав людини, 2025 рік став найсмертоноснішим для мирного населення за останні три роки. Унаслідок воєнного насильства загинули 2 514 цивільних осіб, ще 12 142 людини зазнали поранень. Це на 31% більше, ніж у 2024 році. Додатковим фактором тиску на гуманітарну систему стали масовані удари по енергетичній інфраструктурі України взимку 2025–2026 років.

В ООН наголошують, що тривалість війни, умови миру та здатність держави забезпечити житло і робочі місця стануть визначальними для масштабів повернення українців після завершення бойових дій.

В Україні дедалі чіткіше усвідомлюють ризик того, що у разі потенційної мирної угоди країна може залишитися без реальних механізмів захисту від повторної агресії. Сам факт припинення бойових дій не означає настання стабільного миру, якщо не буде створено надійної системи стримування та відповідальності. Українське суспільство, держава і експертне середовище дедалі більше сходяться на думці, що мир без безпеки є лише паузою, а не вирішенням конфлікту.

Однією з ключових загроз вважається можливість реваншу з боку агресора, який може використати період формального миру для відновлення ресурсів, переозброєння та підготовки до нового етапу тиску. За відсутності чітко прописаних і гарантованих міжнародних зобов’язань будь-яка угода ризикує перетворитися на декларацію без практичної сили. Історичний досвід показує, що домовленості, які не мають механізмів примусу до виконання, швидко втрачають свою цінність.

Такий підхід передбачає створення численної армії мирного часу, масштабні інвестиції у сучасні військові технології, розвиток власного виробництва озброєнь і повну перебудову оборонного сектору. Мова йде про реформу системи закупівель, оновлення підходів до мобілізації та служби, технологічну модернізацію війська і стабільне фінансування оборони на роки вперед.

Потреба у власній системі стримування стає особливо актуальною на тлі того, що запрошення до НАТО — найбільш надійний для України варіант безпеки — наразі виключене. Без колективної оборони, передбаченої статтею 5 Альянсу, Україна змушена розраховувати на окремі двосторонні угоди, які не мають такої ж юридичної та політичної ваги. До того ж Росія вже відкрито сигналізує, що буде виступати проти будь-яких формальних гарантій безпеки для України.

Додаткову тривогу в Києві викликає непередбачуваність політики США. Різкі зміни позицій — від скепсису щодо цінності союзників до демонстративно теплих сигналів у бік Кремля — породжують сумніви в тому, що у разі порушення режиму припинення вогню Вашингтон буде готовий до жорстких дій. У цьому контексті дедалі частіше звучить думка, що розрахунок на зовнішній захист може виявитися фатальною помилкою.

План Б для України — опора на власні сили. Ключовим елементом цієї стратегії залишається велика армія. Під час мирних переговорів Київ наполягав на збереженні чисельності війська на рівні близько 800 тисяч осіб. Водночас потенційне перемир’я означатиме хвилю демобілізації, що створить колосальний виклик — як з точки зору комплектування, так і з точки зору фінансування.

Паралельно Україна робить ставку на технологічну перевагу. За час повномасштабної війни було сформовано цілу екосистему безпілотних систем, ракет, засобів радіоелектронної боротьби та перехоплення. Втім, самі технології не працюватимуть без зміни управлінських і організаційних підходів, а також без розвиненої оборонної промисловості та стійкого державного бюджету.

Юридично зобов’язуючі угоди про безпеку зі США та європейськими державами, а також можливе розміщення багатонаціональних сил так званої «коаліції бажаючих» залишаються важливими пунктами переговорів. Однак у Києві дедалі чіткіше наголошують: усе це може бути лише доповненням до власної армії, але не її заміною.

За такого сусідства Україна змушена виходити з реальності, в якій лише сильна, добре оснащена і фінансово забезпечена армія здатна гарантувати незалежність держави та не допустити повторення російської агресії.

Правоохоронні органи повідомили про підозру директорці львівського підприємства, яке займалося постачанням захисних костюмів для рятувальних служб. За даними слідства, у процесі виконання державних контрактів могла бути здійснена розтрата бюджетних коштів на загальну суму 6,4 мільйона гривень.

Слідство встановило, що компанія уклала низку договорів на постачання спеціального одягу, призначеного для використання рятувальниками під час надзвичайних ситуацій. Йдеться про костюми, які мали відповідати підвищеним вимогам безпеки та якості, адже від їхніх характеристик безпосередньо залежить життя та здоров’я працівників екстрених служб.

Згідно з матеріалами кримінального провадження, вартість одного комплекту становила 8 100 гривень, тоді як середньоринкова ціна аналогічного спорядження на той момент складала близько 4 417 гривень. У результаті таких дій державі було завдано збитків на суму 6,4 мільйона гривень.

Правоохоронці повідомили директорці компанії про підозру за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України — заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах, вчинене в умовах воєнного стану. Крім того, їй інкримінують частину першу статті 209 ККУ — легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

Наразі вирішується питання щодо обрання підозрюваній запобіжного заходу. Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усіх осіб, причетних до організації та реалізації схеми.

Раніше у межах цього ж кримінального провадження про підозру було повідомлено колишньому керівнику обласного управління ДСНС у Вінницькій області та начальнику відділу ресурсного забезпечення, яких слідство вважає співучасниками злочину.

Молодість та здоров'я безпосередньо пов'язані з тим, що ми їмо. Наш організм потребує правильного та збалансованого харчування для підтримки життєвих функцій, а також для збереження гарного вигляду і енергії на довгі роки. Деякі продукти, які здаються безпечними та звичними, насправді можуть прискорювати процеси старіння. Вони негативно впливають не тільки на шкіру, але й на загальний стан організму. Тому важливо звертати увагу на те, що потрапляє на наш стіл.

Однією з найбільших загроз для молодості є надмірне споживання цукру, зокрема в поєднанні з солодкими напоями. Збільшення рівня цукру в організмі запускає так звану глікацію — хімічну реакцію, яка пошкоджує колагенові волокна в шкірі, що відповідають за її еластичність. В результаті цього шкіра втрачає пружність, стає більш схильною до зморшок і в'ялості. Особливо шкідливими є газовані напої та енергетики, які містять значну кількість цукру, а також різноманітні добавки, що негативно впливають на рівень енергії та загальний стан організму.

Не менш шкідливими є оброблені продукти та фастфуд. Чіпси, ковбаси, готові страви містять трансжири, надлишок солі та консерванти. Вони сприяють запаленню судин, підвищують рівень «поганого» холестерину і пришвидшують старіння клітин.

Алкоголь негативно впливає на шкіру і внутрішні органи, адже зневоднює організм, уповільнює регенерацію клітин і створює додаткове навантаження на печінку. Це відображається на обміні речовин та загальному самопочутті.

Продукти з білої муки та високим глікемічним індексом — білий хліб, випічка, тістечка — різко підвищують рівень цукру в крові. Це стимулює запальні процеси і пришвидшує старіння тканин, зокрема шкіри.

Надмірне споживання солі також має негативний ефект. Вона затримує воду, викликає набряки, погіршує кровообіг і створює додаткове навантаження на серцево-судинну систему.

Окрему увагу фахівці радять звернути на перероблене м’ясо — сосиски, бекон, шинку. Такі продукти містять нітрати та надлишок солі, що підвищує оксидативний стрес і пришвидшує старіння організму.

Щоб уповільнити вікові зміни, варто збалансувати раціон. Овочі, фрукти, цільнозернові продукти, риба, горіхи та корисні жири допомагають підтримувати здоров’я клітин. Не менш важливими залишаються достатнє споживання води, повноцінний сон і помірна фізична активність.

Повна відмова від улюблених страв не є обов’язковою. Контроль порцій і баланс у харчуванні дозволяють зменшити негативний вплив продуктів і довше зберігати енергію, гарне самопочуття та здоровий вигляд.