Зростання попиту на іноземну робочу силу в Україні: нові перспективи та виклики

У політичних дискусіях довкола можливих параметрів майбутніх мирних угод дедалі частіше з’являються пропозиції щодо встановлення ліміту на чисельність Збройних сил України. Проте такі ініціативи можуть стати серйозним викликом для національної безпеки. На це звертає увагу військовий експерт та колишній співробітник СБУ Іван Ступак, аналізуючи висловлювання окремих європейських дипломатів про можливі підходи до врегулювання конфлікту.

Експерт наголошує, що подібні формулювання здатні приховувати небезпечні механізми контролю, які створюватимуть тиск на Україну в умовах переговорів. За його словами, за ідеєю про «обмеження чисельності української армії» може стояти спроба запровадити зовнішній нагляд над оборонними структурами. Формування таких контрольних місій або комісій фактично відкриватиме шлях для впливу третіх сторін, що здатне поставити під сумнів суверенність рішень у сфері оборони.

Так Ступак відреагував на слова Верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас, яка раніше заявила, що у випадку обмеження чисельності ЗСУ Росія також має скоротити свою армію. На думку експерта, такі очікування є нереалістичними.

“РФ навряд чи піде на скорочення. Їхня армія зараз — це 1,5 мільйона. Це колосальна кількість. Для порівняння: Польща — 200 тисяч, Німеччина — 180 тисяч. До вторгнення Україна мала 250 тисяч”, — зазначив Ступак.

Водночас він наголосив, що навіть обмеження на рівні 800 тисяч особового складу не було б критичним — головне питання в здатності держави фінансово утримувати таку армію.“800 тисяч — це дуже багато. Ми самі просто не потягнемо таку чисельність”, — сказав аналітик.

Ступак додав, що після завершення активних бойових дій чисельність української армії зменшиться до рівня, який забезпечується фінансуванням. Але можливе й інше: Україна може співпрацювати з ЄС щодо фінансової підтримки великої армії, якщо Європа зацікавлена в тому, щоб Україна залишалася щитом на східному кордоні.

“Якщо європейці хочуть бачити нас країною, яка захищає східні рубежі Альянсу, і готові за це платити — питань немає. Ми можемо утримувати й мільйонну армію. Але вони мають за це платити. Як на мене, це була б класна угода”, — підсумував експерт.

Цей день вирізняється особливою насиченістю подій і символів, адже поєднує в собі церковні традиції, національні вшанування та міжнародні ініціативи. Для одних це передусім духовна дата, для інших — професійне свято, а для світової спільноти — привід замислитися над важливими питаннями збереження природи та ролі фінансових інституцій у сучасному світі.

За новим церковним календарем 4 грудня віряни вшановують пам’ять святої великомучениці Варвари — однієї з найбільш знаних християнських святих, образ якої асоціюється з чистотою, мужністю та вірністю переконанням. Згідно з переказами, Варвара народилася в заможній язичницькій родині, але ще в юності прийняла християнську віру, за що зазнала переслідувань і жорстоких випробувань. Її життєвий шлях став прикладом незламності духу і готовності відстоювати свою віру до кінця. У народній традиції цей день також пов’язують із настанням справжньої зими, передбаченням погоди та початком активної підготовки до різдвяних свят.

За переказами, після страти дочки батько був уражений блискавкою — це закріпило за святою Варварою образ захисниці від грому, блискавок та раптових нещасть.

У цей день віряни утримуються від сварок, лайки та рукоділля, а також уникають далеких поїздок. Традиційні прикмети підказували погоду: сонце обіцяло ясну зиму, туман — затяжну, а ранні сніги — врожайний рік.

4 грудня в народі називали Варварою Зимовицею — днем, коли зима “стає на поріг”. У різних регіонах це був час активної підготовки до холодів, перевірки запасів, завершення осінніх робіт і перших зимових ворожінь.

Цього дня відзначають іменини: Варвара, Анастасія, Катерина, Кіра, Юлія, а також Василь, Геннадій, Микола, Олександр, Дмитро, Іван. Талісманом народжених цього дня вважається шпінель — рідкісний камінь, який символізує гармонію та щирі почуття.

4 грудня Україна вшановує ракетні та артилерійські війська — один із ключових родів Збройних сил. Це професійне свято стало особливо значущим після 2014 та 2022 років, коли артилеристи відіграли критичну роль у стримуванні російської агресії та захисті територій.

Сотні тисяч військових, серед яких і легендарні «боги війни», забезпечують вогневу міць та обороноздатність держави. Цей день — нагода подякувати їм за мужність і відвагу.

Всесвітній день охорони дикої природиСвято, запроваджене ООН, покликане нагадати про збереження біорізноманіття, боротьбу з браконьєрством і захист вразливих видів. Це важливий сигнал людству, що природа потребує активної підтримки.

Міжнародний день гепардаГепард — символ швидкості, витонченості та водночас вразливості. Його популяція стрімко скорочується, і це свято спрямоване на привернення уваги до збереження виду.

Міжнародний день банківВін підкреслює важливість фінансових установ у стабільній економіці, розвитку бізнесу та підтримці громадян. Банки забезпечують основу фінансової інфраструктури світу, а день 4 грудня — можливість привернути увагу до їхньої ролі.

Цей день увійшов у світову історію низкою подій:— 771 р. Карл Великий став єдиним правителем Франкського королівства.— 1735 р. будівля на Даунінг-стріт 10 стала офіційною резиденцією прем’єра Великої Британії.— 1791 р. вийшов перший номер британської газети Observer.— 1991 р. Литва і Латвія визнали незалежність України.— 1996 р. розпочалась місія Mars Pathfinder, що доставила на Марс перший марсохід.

А ще 4 грудня народилися видатні українці: хормейстер Олег Тимошенко, актор Григорій Гладій і легендарний атлет Сергій Бубка.

4 грудня — день, у якому тісно переплелися духовність, історія, наука та сучасність. Це дата, що нагадує про віру, силу, боротьбу й відповідальність перед природою та суспільством.

Нове дослідження Каліфорнійського університету виявило тривожну залежність між споживанням ультраоброблених продуктів та підвищенням ризику порушень обміну глюкози у молодих людей. Науковці спостерігали протягом чотирьох років за 80 учасниками віком від 17 до 22 років і встановили, що навіть невелике збільшення частки таких продуктів у раціоні істотно впливає на здоров’я.

Результати дослідження виявилися більш ніж показовими: збільшення споживання ультраоброблених продуктів на 10% у щоденному раціоні підвищує ймовірність розвитку переддіабету на 64%, а ранньої гіперглікемії — на 56%. Крім того, зростає ризик інсулінорезистентності — стану, який часто передує діабету 2 типу та пов’язаний із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань.

Ультраоброблені продукти — це фастфуд, солодкі газовані напої, чіпси, печиво, ковбаси, локшина швидкого приготування, піца та заморожені напівфабрикати. Вони містять багато цукру, солі, трансжирів, підсилювачів смаку та майже не мають поживної цінності.

Ситуація у Великій Британії викликає особливе занепокоєння: половина раціону дорослих і дві третини раціону підлітків складаються саме з ультраоброблених продуктів. Уже понад 20% британців мають переддіабет або діабет 2 типу.

Вчені наголошують: переддіабет — це стан, який можна зупинити та повернути назад. Найефективніший шлях — зміна харчових звичок: зменшення частки перероблених продуктів і збільшення кількості натуральної, мінімально обробленої їжі — овочів, фруктів, цільнозернових, риби та бобових.

Надішліть, будь ласка, повний варіант джерельного абзацу, починаючи після слова «Мето…», і я підготую якісний унікальний матеріал із заголовком у першому абзаці.

Наступний крок — очищення розуму від думок. Для цього можна використати одну з трьох технік візуалізації: уявити себе на човні, що спокійно плаває по озеру під блакитним небом; перенестися в гамак із м’якого чорного оксамиту у темній кімнаті; або повторювати у думках слова «не думай, не думай…» протягом десяти секунд.

Дотримання цих рекомендацій дозволяє значно скоротити час засинання та підвищити ефективність відпочинку. Методика особливо корисна для тих, хто стикається зі стресом, часто змінює час сну або має короткі перерви на відпочинок.

повністю сформульоване завдання,

вихідний текст, на основі якого треба створити новий унікальний матеріал.

На нових фото різниця у зовнішності доньки знову стала темою дискусій. Користувачі залишають десятки повідомлень, порівнюючи архівні кадри з останніми. У коментарях також з’являється критика на адресу самої Лорак — від нагадувань про її інтернатне дитинство в Чернівцях до звинувачень у політичній продажності та переході на бік країни-агресора.

Окремо мережа обговорює зовнішність матері артистки Жанни Линькової. Колишню дикторку Чернівецького телебачення деякі користувачі не впізнали — жінка виглядає значно молодшою, ніж на старих фото. У коментарях припускають, що вона також могла вдатися до пластичної хірургії.

Сімейні фото Лорак, які мали б бути просто черговою публікацією до свята, перетворилися на новий інформаційний привід для критики співачки. Українська аудиторія залишається жорстко налаштованою до артистки, яка не засудила російське вторгнення і продовжує активно працювати в РФ.

Яйця традиційно посідають важливе місце у раціоні українців, оскільки поєднують у собі поживність, доступність і широкий спектр кулінарних можливостей. Їх вважають одним із найзручніших продуктів для повсякденного харчування, адже вони швидко готуються, забезпечують організм якісним білком і містять цінні мікроелементи. Попри це, навколо яєць давно існують дискусії щодо їхнього впливу на здоров’я та оптимальної норми споживання.

Експерти з дієтології наголошують, що для більшості здорових дорослих людей уживання одного-двох яєць на день є безпечним та може бути частиною збалансованого раціону. Оновлені дослідження у сфері харчування довели, що холестерин, який міститься в яйцях, не чинить істотного впливу на рівень холестерину в крові, оскільки на цей показник значно більше впливають насичені жири та загальний стиль харчування. Завдяки цьому яйця перестали вважати «проблемним» продуктом, як це було кілька десятиліть тому.

Спортсменам та активним людям дозволяється до 3 яєць на день, оскільки організм потребує більше білка для відновлення м’язової тканини.

Кому варто обмежити споживання яєць:Людям із серцево-судинними захворюваннями або діабетом 2 типу рекомендують не більше 7 яєць на тиждень. Така норма є індивідуальною та залежить від загального раціону, кількості жирів та стану здоров’я.

Дієтологи радять надавати перевагу способам приготування, які зберігають максимальну кількість поживних речовин і не додають зайвих жирів.

Яйце, зварене некруто.Найзбалансованіший варіант: білок легко засвоюється, а жовток зберігає вітаміни А, D, Е та омега-жирні кислоти.

Омлет на пару без олії.Підійде тим, хто дотримується принципів здорового харчування. До страви можна додати шпинат, броколі, зелень.

Яйця пашот.Щадний спосіб приготування без смаження — оптимальний для сніданку.

Запечені яйця з овочами.Готуються без додаткового жиру, мають високу поживність та низьку калорійність.

Салати з яйцем.Протеїнові салати з огірком, зеленню або вареним буряком — легкий варіант вечері.

Експерти наголошують, що яйця є одним із найцінніших продуктів для щоденного харчування, адже вони:

З початку 2026 року в Україні почне діяти оновлений Календар профілактичних щеплень, який Міністерство охорони здоров’я суттєво переглянуло, орієнтуючись на міжнародні рекомендації та сучасні підходи до імунопрофілактики. Документ охоплює розширений перелік обов’язкових вакцинацій для дітей, включаючи захист від одинадцяти інфекцій, що становлять найбільшу небезпеку для дитячого організму. У МОЗ підкреслюють: модернізація календаря має на меті підвищити рівень колективного імунітету та запобігти розвитку тяжких форм інфекційних хвороб.

Одним із ключових акцентів оновлення стала можливість скоротити кількість медичних візитів завдяки ширшому застосуванню комбінованих вакцин. Такий підхід дає змогу мінімізувати стрес для дитини та підвищити зручність для батьків, не знижуючи ефективності формування імунітету. Використання комплексних препаратів також відповідає практиці, поширеній у країнах Європейського Союзу та Північної Америки.

Змінено й схему вакцинації проти гепатиту В — тепер її проводитимуть у 2, 4, 6 та 18 місяців. Це дозволить ширше застосовувати комбіновані препарати, зменшивши кількість ін’єкцій. Також оновлено графік щеплень проти кору, паротиту та краснухи: вакцинацію проводитимуть у віці одного року і чотирьох років, що має забезпечити ранній і стійкіший захист.

Суттєві зміни стосуються й БЦЖ. Вакцинацію від туберкульозу тепер робитимуть через 24 години після народження, а не на третю–п’яту добу. До дев’яти місяців щеплення можна проводити без додаткових тестів, якщо дитина не мала контакту з хворими на туберкульоз. Крім того, Україна повністю переходить на інактивовану поліовірусну вакцину, щоб забезпечити більш надійний захист від поліомієліту.

МОЗ повідомляє, що сімейні лікарі адаптують індивідуальні графіки вакцинації відповідно до нових норм, а батькам рекомендують ознайомитися з оновленими рекомендаціями заздалегідь. У відомстві підкреслюють, що зміни мають на меті захистити дітей у ситуації, коли ризики інфекційних хвороб зберігаються, а вакцинація є найефективнішим способом профілактики.