Звичка засинати з увімкненим телевізором може мати приховані наслідки для здоров’я

Між нинішньою дружиною телеведучого Володимира Остапчука, Катериною Полтавською, та його колишньою дружиною, Христиною Горняк, спалахнув черговий публічний конфлікт, що привернув увагу громадськості. Причиною стала тривала суперечка щодо продажу будинку, який Володимир Остапчук придбав під час шлюбу з Христиною Горняк.

Після розлучення між колишнім подружжям було досягнуто домовленості про продаж спільно придбаної нерухомості та поділ виручених коштів порівну. Однак, за словами Катерини Полтавської, процес продажу будинку фактично заблокований уже майже рік через позицію Христини Горняк, яка, за її словами, не погоджується на реалізацію майна за оголошену ціну та не бере участі в організації продажу.

Полтавська стверджує, що будинок було придбано за 240 тисяч доларів, а згодом виставлено на продаж за 200 тисяч. За цей час покупців знайти не вдалося. Нещодавно, за її словами, з’явився клієнт, готовий придбати будинок за 165 тисяч доларів, однак Христина Горняк відмовилася погодитися на таку ціну.

За словами Катерини Полтавської, аналогічні будинки в цьому ж районі продаються приблизно за такою самою вартістю, а небажання знижувати ціну призводить до подальшого простою об’єкта та унеможливлює розподіл коштів між колишнім подружжям.

Окремо дружина телеведучого заявила про тиск з боку колишньої дружини Володимира Остапчука. За її словами, юрист Христини Горняк домігся підписання договору щодо розподілу майна, використовуючи погрози. Полтавська стверджує, що в разі відмови Горняк нібито погрожувала публічними інтерв’ю з негативними заявами на адресу Остапчука.

Нагадаємо, Володимир Остапчук і Христина Горняк перебували у шлюбі з 2020 до 2022 року. Після розлучення між ними неодноразово виникали публічні конфлікти щодо поділу майна, зокрема будинку, придбаного у 2021 році під Києвом.

Українська співачка Олена Тополя розповіла, що після розлучення вже почала відчувати підвищену увагу з боку чоловіків, але ставиться до цього дуже обережно. В інтерв’ю артистка поділилася своїми почуттями з приводу нового етапу у своєму особистому житті, зазначивши, що поки не готова до серйозних стосунків. Олена наголосила, що вона зосереджена на своїй кар'єрі та особистому розвитку, тому не шукає нових романтичних відносин на цей момент.

Під час розмови з журналістами артистка також вперше публічно відповіла на запитання, чи можливе возз’єднання з її колишнім чоловіком — Тарасом Тополею, фронтменом популярного українського гурту «Антитіла». Олена зауважила, що на питання про поновлення стосунків вона не дасть категоричної відповіді, пояснивши, що таке рішення є складним і не можна сказати, що це абсолютно неможливо. Вона підкреслила, що на сьогоднішній день не бачить очевидного повернення до колишніх стосунків, але й не виключає цього у майбутньому.

При цьому Олена наголосила, що формальні речі для неї не є визначальними. За її словами, штамп у паспорті чи офіційні процедури не завжди відображають реальний стан стосунків між людьми.

Говорячи про причини розлучення, артистка свідомо уникала конкретики, дотримуючись спільного рішення з Тарасом Тополею не виносити особисті деталі на публіку. Втім, у її роздумах прозвучали узагальнення, які дають зрозуміти, з якими труднощами може стикатися пара з роками.

Співачка зазначила, що в багатьох родинах люди не завжди говорять одне одному те, що насправді думають, намагаючись не образити партнера або уникаючи розмов про власні бажання. Такі замовчування, за її словами, можуть накопичуватися й з часом серйозно впливати на стосунки.

Окремо Олена Тополя зупинилася на темі браку часу для щирих розмов, особливо коли обидва партнери мають насичений робочий графік і постійні поїздки. У таких умовах непроговорені моменти залишаються «непропрацьованими» й можуть мати руйнівні наслідки для спільного життя.

Імен у цьому контексті співачка не називала, однак сенс її слів читався між рядків — йшлося про універсальні проблеми, з якими стикаються пари, навіть якщо ззовні їхні стосунки здаються міцними.

Аудит Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Київської міської державної адміністрації виявив серйозні порушення в роботі комунального об’єднання «Київзеленбуд», які призвели до фінансових ризиків на загальну суму майже 985 мільйонів гривень за період з 2022 по 2024 роки. Зокрема, понад 826 мільйонів гривень аудитори віднесли до операцій, що мають високий ризик втрат бюджетних коштів, що ставить під сумнів ефективність використання міських ресурсів.

Звіт, датований 14 жовтня 2025 року, був оприлюднений із затримкою, що додатково підігріло підозри щодо намагання приховати масштаби порушень. Як стало відомо, більшість рекомендацій, що були запропоновані ревізорами для виправлення ситуації, не були реалізовані керівництвом «Київзеленбуду», що ще більше загострює питання про ефективність і прозорість діяльності цієї комунальної установи.

За висновками аудиторів, у різних сегментах діяльності комунального об’єднання були зафіксовані порушення фінансової дисципліни, неефективне використання майна та системні управлінські збої. Йдеться як про прямі втрати бюджету, так і про ситуації, які створювали умови для зловживань і подальшого розкрадання коштів.

Окремий блок зауважень стосувався закупівель. Аудитори встановили, що тендерна документація «Київзеленбуду» нерідко містила непрозорі та дискримінаційні вимоги до учасників, але при цьому не визначала чітких критеріїв якості товарів і робіт. У низці випадків пропозиції, які не відповідали технічній специфікації, не відхилялися, а більш вигідні за ціною учасники усувалися з формальних причин.

Також фіксувалися договори, у яких не було чітко визначено вимоги до якості товарів або обсягів робіт. Це створювало ризики неналежного виконання зобов’язань і фактично позбавляло замовника інструментів контролю. В окремих випадках «Київзеленбуд» не стягував штрафні санкції з підрядників за порушення умов договорів, що, за оцінками аудиторів, призвело до ризику втрат бюджету щонайменше на 1,64 млн грн.

У звіті наведено і приклади конкретних договорів. Зокрема, при закупівлі дизельного палива у 2023 році комунальне об’єднання погодило підвищення ціни за одиницю товару непропорційно реальному коливанню цін на ринку. Інший договір, укладений для хімічної ліквідації карантинних бур’янів, не містив чіткої інформації про місця і площі обробки, що створювало ризики фіктивного виконання робіт.

Аудитори також звернули увагу на практику підписання актів приймання виконаних робіт раніше, ніж ці роботи фактично були виконані. Частину таких робіт у реальності виконували районні управління зелених насаджень за договорами субпідряду, хоча саме вони і так є балансоутримувачами парків і скверів. За 2023 рік та десять місяців 2024-го було укладено 32 договори субпідряду на суму понад 12 млн грн.

Окрема критика стосувалася використання посадкового матеріалу. Попри наявність у міському декоративному розсаднику «Теремки» понад 50 тисяч саджанців, районні КП забезпечувалися ними лише частково. Водночас за бюджетні кошти закуповувалися аналогічні саджанці на десятки мільйонів гривень. Лише за вибірковими підрахунками аудитори встановили зайві витрати щонайменше на 5,4 млн грн, а під час капітальних ремонтів і реконструкцій — ще на понад 1,3 млн грн.

Крім того, «Київзеленбуд» реалізовував власний посадковий матеріал за цінами, значно нижчими за ринкові, а потім оплачував схожі саджанці за завищеними цінами у межах підрядних договорів. Це, на думку ревізорів, призвело до упущеної вигоди майже на 1 млн грн.

Аудит зафіксував і серйозні проблеми з управлінням майном та землею. Комунальне об’єднання роками не реєструвало право постійного користування низкою земельних ділянок, що створило ризик їх втрати. У звіті прямо вказано на випадки, коли частина таких земель була передана в оренду або забудована сторонніми структурами.

Ситуацію ускладнює зникнення великого масиву документації. Аудитори не змогли ідентифікувати понад 200 договорів з додатками та актами виконаних робіт, укладених у 2021–2023 роках. Частина документів була вилучена правоохоронцями під час десятків обшуків і тимчасових доступів у межах кримінальних проваджень, що, за оцінкою ревізорів, унеможливило повне встановлення реальних масштабів порушень.

Загалом аудитори надали керівництву «Київзеленбуду» 58 рекомендацій. Станом на момент оприлюднення звіту лише 9 з них були виконані повністю, ще 2 — частково, а 47 залишилися без реагування. Зокрема, комунальне об’єднання проігнорувало рекомендації щодо звернення до суду та правоохоронних органів для недопущення втрати земельних ділянок і впровадження чіткої системи обліку та архівування первинної документації.

На тлі цього аудит КМДА фактично підтвердив те, про що правоохоронці заявляють уже кілька років: «Київзеленбуд» є одним із лідерів серед столичних комунальних підприємств за кількістю кримінальних проваджень, підозр і підстав для перевірок. І попри зміну керівників, управлінська модель, яка створює умови для розпилу бюджету та втрати майна, продовжує працювати.

У Львові в університетській лікарні ЛНМУ імені Івана Огієнка 46-річна львів’янка Тетяна стала мамою здорової дівчинки на 39-му тижні вагітності. Немовля важило 3700 грамів, проявляє активність і почувається добре. Напередодні Різдва, 24 грудня, маму та донечку планують виписати додому, щоб родина змогла зустріти свято разом.

Протягом вагітності Тетяна ретельно дотримувалася рекомендацій лікарів: проходила всі необхідні скринінги, слідкувала за харчуванням і підтримувала активний спосіб життя. Про стать дитини жінка дізналася у свій день народження, що стало для неї особливим подарунком. Під час третього скринінгу лікарі виявили покази до госпіталізації, і вже незабаром Тетяна народила здорову донечку, яку назвали традиційним українським іменем, що символізує світло та нове життя.

Акушер-гінеколог Богдан Грицишин зазначив, що вагітність у зрілому віці часто супроводжується ускладненнями, і важливим є постійний контроль та своєчасні обстеження. У випадку Тетяни медики прийняли рішення про оперативне втручання, яке пройшло успішно.

Жінка наголошує, що вік не є перешкодою для материнства, головне — віра, терпіння та професійна команда спеціалістів. Нагадаємо, що у жовтні 2025 року у Львові 52-річна військова з Кривого Рогу народила донечку Соломію на 36-му тижні вагітності.

Козацькі гетьмани XVII–XVIII століть залишили по собі спадщину, що виходить далеко за межі військових перемог і героїчних походів. Політичне життя тогочасної України було складною й небезпечною грою, де боротьба за владу часто набувала форм, які більше нагадують драматичний трилер, ніж спокійний перебіг історичних подій. Як зазначає історик Кирило Галушко, зрада в середовищі козацької старшини нерідко сприймалася не як моральне падіння, а як інструмент політичного виживання.

Гетьманська влада від самого початку існувала в умовах постійної нестабільності. Обрання нового очільника Війська Запорозького рідко означало завершення боротьби — швидше, воно ставало стартом нової фази протистояння. Старшина могла змінювати політичні орієнтири залежно від балансу сил, підтримуючи то одного, то іншого претендента. У результаті палацові перевороти, усунення гетьманів і спроби силового перерозподілу влади були майже нормою політичного життя.

Так, після Гадяцької угоди 1658 року Іван Виговський зіткнувся зі змовою старшини, яка звинувачувала його у служінні полякам. У 1664 році він був позбавлений булави, заарештований і страчений пострілом у Махнові за наказом коронного гетьмана Себастьяна Чарнецького.

Іван Брюховецький, перший гетьман Лівобережної України, пішов на прямі васальні відносини з Москвою, але загинув під час зустрічі з Петром Дорошенком, гетьманом Правобережжя, у 1668 році. Його вбивство мало елемент внутрішньої змови та ймовірної участі московських агентів.

У 1687 році відбувся перший український «двірцевий переворот» — гетьмана Івана Самойловича усунули зі старшинської змови на користь Івана Мазепи. Після цього Самойловича заслали до Сибіру, а Мазепа укріпив свій політичний авторитет, демонструючи слухняність Москві.

XVIII століття принесло нові політичні інтриги: таємні отруєння, вбивства в старшинських родах, операції московських агентів, суперництво між полковниками та загадкові смерті церковних діячів, які виступали проти централізації. Російська влада застосовувала масштабні інформаційно-психологічні кампанії проти гетьмана Мазепи, використовуючи фейкові листи, церковні анафеми та підкуп старшини.

Історія Гетьманщини демонструє, що сила була не завжди ключовим фактором, а інтриги, змови та зовнішній тиск відігравали вирішальну роль. Ці уроки залишаються актуальними і сьогодні, коли Україна знову стикається з тиском зовнішніх сил.

Короткі довідки про гетьманів:

Іван Виговський (1657–1659) – автор Гадяцької угоди, страчений у 1664 році.

Іван Брюховецький (1663–1668) – гетьман Лівобережної України, убитий за політичними мотивами.

Петро Дорошенко (1665–1676) – гетьман Правобережної України, прагнув об’єднати Україну.

Іван Самойлович (1672–1687) – гетьман Лівобережної України, усунутий у змові старшини.

Іван Мазепа (1687–1708) – відомий гетьман, став жертвою дискредитаційної кампанії з боку Москви.

Питання вручення повісток під час мобілізації залишається одним з найбільш чутливих і обговорюваних у суспільстві. Останні офіційні роз’яснення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки вказують на те, що перелік осіб, уповноважених здійснювати оповіщення військовозобов’язаних, є значно ширшим, ніж багато хто міг би припустити. Згідно з новими роз'ясненнями, повістки під час мобілізації можуть вручати не лише співробітники ТЦК, як це було прийнято вважати раніше.

Відповідна інформація була оприлюднена на офіційних ресурсах центрів комплектування, що підтверджує чинну практику, коли, окрім військових, повноваження вручати повістки можуть мати й інші категорії осіб. Йдеться про представників органів місцевого самоврядування, а також інших державних структур, які залучаються до процесу оповіщення військовозобов'язаних у межах своїх повноважень. Це означає, що громадяни можуть отримати повістки не лише від військових, але й від представників інших органів влади.

Згідно з роз’ясненнями, право вручати повістки мають співробітники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, представники структурних підрозділів районних і міських державних адміністрацій, а також військових адміністрацій. До цього переліку входять посадові особи виконавчих органів сільських, селищних і міських рад, а також районних рад у містах у разі їх створення. Крім того, повістки можуть вручати уповноважені представники підприємств, установ і організацій. Окремо зазначено, що співробітники відповідних підрозділів розвідувальних органів та СБУ мають право здійснювати оповіщення виключно щодо резервістів і військовозобов’язаних, які перебувають у них на військовому обліку.

Юристи наголошують, що ключова функція всіх цих осіб полягає саме в оповіщенні громадян. Вони не наділені повноваженнями перевіряти документи, затримувати осіб або примусово доставляти їх до ТЦК.

Як пояснюють правники, представники органів місцевого самоврядування, житлово-експлуатаційних організацій або підприємств діють виключно в межах отриманого офіційного доручення. Їхнє завдання обмежується врученням повістки як формою повідомлення військовозобов’язаного про необхідність з’явитися до ТЦК.

Процедура виглядає так: територіальний центр комплектування направляє офіційне доручення з вимогою забезпечити оповіщення або явку конкретної особи. Після цього відповідальна особа зобов’язана здійснити спробу вручення повістки за місцем проживання чи роботи.

У разі відмови громадянина прийняти документ або якщо особу не виявили за вказаною адресою, складається відповідний акт. У ньому фіксуються обставини відмови чи відсутності, після чого цей документ передається до ТЦК як підтвердження виконання процедури оповіщення.

Сюрстремінг — одна з найвідоміших і водночас найсуперечливіших страв скандинавської кухні, яка давно стала частиною культурної ідентичності Швеції. Йдеться про ферментований балтійський оселедець, що кілька місяців дозріває в спеціальних бочках, поступово змінюючи свою структуру, смак і аромат. Попри численні жарти та репутацію продукту з «найсильнішим запахом у світі», для самих шведів сюрстремінг — не екзотика, а повноцінна гастрономічна традиція, пов’язана з літніми святами та родинними зібраннями.

Щороку наприкінці літа, зазвичай у серпні, у Швеції стартує так звана прем’єра сюрстремінгу. Саме в цей період ферментований оселедець офіційно з’являється у продажу, а поціновувачі з нетерпінням чекають нагоди скуштувати нову партію. Для багатьох шведських родин це окрема подія, яка супроводжується традиційною подачею, спілкуванням і дотриманням усталених ритуалів.

Відкрити банку з сюрстремінгом можна кількома способами, аби уникнути неприємностей. Наприклад, проколоти дно банки під водою, що зменшить бризки і поширення запаху. Рекомендується робити це на свіжому повітрі, мати рукавички та підтримку друзів, а також відкрити банку з гумором.

Як їсти сюрстремінг? У Швеції існують різні способи дегустації. Найпопулярніший — на хлібцях або хрусткому хлібі з маслом, картоплею, червоною цибулею та сметаною чи йогуртом. Також його можна їсти як оселедець: з картоплею, цибулею, твердим сиром і келихом пива. Важливо насолоджуватися ритуалом і атмосферою, адже сюрстремінг — це не просто їжа, а досвід.

Сюрстремінг вчить, що запах не завжди дорівнює смаку, а кулінарна культура — це не лише традиційні страви. Правильне відкриття банки, компанія друзів та свіже повітря допомагають перетворити цю екзотичну рибу на справжню гастрономічну пригоду.

Фактичний бенефіціар низки платіжних і фінансових компаній Олександр Сердюк, за даними джерел, пов’язаних з фінансовими розслідуваннями, вибудував складну систему для легалізації тіньових доходів та транскордонного виведення коштів. Це включає діяльність через компанії «Єдиний гаманець», «Пей Плейс Україна», «Нейшнл Пеймент Енд Коллекшн Процесінг Центр», «Фінпеймент» і «Пеймент текнолоджіс». Всі ці компанії працюють в межах міжнародних платіжних систем, однак слідчі органи вважають, що їхня діяльність має приховану мету — легалізацію нелегальних коштів та можливість їх виведення за межі країни.

Ключовим інструментом у цій фінансовій схемі стала мультифункціональна платіжна система Wallet One, через яку, за даними джерел, ТОВ «Єдиний гаманець» нібито забезпечує фінансову взаємодію з іншими суб'єктами на міжнародному рівні. Ця система дозволяє здійснювати різноманітні фінансові операції, включаючи перекази коштів, оплати та інші трансакції, що значно спрощує процеси виведення та перерахування грошей через численні посередницькі канали.

Як стверджують джерела, модель ґрунтується на маніпуляціях із так званим імпортом цифрового контенту. У документації свідомо завищуються обсяги послуг, після чого кошти перераховуються нерезидентам, які формально не мають стосунку до розробників ігор або контенту. Для транзиту десятків мільйонів гривень, за цією інформацією, використовуються фіктивні компанії «Леджент», «Тайм Солюшн», «Офолд» та «Епрікот».

Окремим напрямом діяльності називають обслуговування нелегального грального бізнесу. За словами співрозмовників, Сердюк через бренд «ПаріМатч» нібито забезпечує конвертацію електронних коштів WebMoney та QIWI у готівку. Центральною фінансовою ланкою цієї системи, за даними джерел, виступає ПАТ КБ «Центр», а сукупний річний оборот схеми може сягати близько 350 мільйонів доларів.

Особливу увагу джерела звертають на ситуацію всередині Бюро економічної безпеки України. За їхніми твердженнями, для безперешкодної роботи схеми нібито існує корупційне прикриття з боку окремих посадовців БЕБ. Мова йде про регулярні щомісячні виплати у розмірі близько 15 тисяч доларів на користь посадових осіб із прізвищами Ящук, Ткачук, Стасенко та Григорчук.

Окремо згадується епізод із поверненням техніки, вилученої у ТОВ «Фінпеймент», за яке, за інформацією джерел, було передано разовий хабар у 80 тисяч доларів. Крім фіксованих сум, співрозмовники стверджують, що окремі детективи БЕБ могли отримувати 0,5% від загального обороту компаній, пов’язаних із Сердюком.

Готівка для таких виплат, за цими даними, акумулюється у конспіративній квартирі на вулиці Верхогляда, 14А в Києві. Кошти туди нібито надходять у результаті операцій з обміну криптовалют через МТБ Банк.