Звинувачений у харасменті режисер Білоус знову повернувся на посаду

В Одесі правоохоронці викрили масштабну корупційну схему, що спричинила незаконне привласнення коштів, призначених для забезпечення Збройних сил України. За інформацією, наданою Офісом генерального прокурора та Національною поліцією, посадовці міської ради спільно з підприємцями, які перебували під їхнім контролем, здійснювали маніпуляції з бюджетними коштами. Вони штучно завищували вартість контрактів і включали в них ПДВ, хоча за умовами договорів він не мав би нараховуватися. Як наслідок, з державного бюджету було виведено понад 1,6 мільйона гривень, які повинні були бути використані для підтримки української армії.

Згідно з даними слідства, організаторами злочинної схеми стали колишній директор Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради та його перший заступник. Вони діяли в змові з підприємцями, які забезпечували виконання контрактів, проте всі фінансові операції здійснювалися таким чином, щоб незаконно збільшити суми, що насправді не мали відношення до реальних витрат.

Схема працювала так: до ціни контрактів штучно додавали суму податку на додану вартість. Але постачання продукції для ЗСУ в умовах воєнного стану звільняється від ПДВ за законом. Тобто податок насправді не мав нараховуватися і не мав сплачуватися, але фігуранти закладали його у вартість договорів, фактично «накручуючи» бюджетні витрати. Ця різниця і була привласнена. Сума збитків становить 1 661 510 гривень.

31 жовтня правоохоронці одночасно провели 12 обшуків — в Одесі, в Одеській області та в Київській області. Слідчі прийшли за місцями проживання підозрюваних, в офіси приватних структур і до самого департаменту муніципальної безпеки міськради. Під час обшуків вилучили фінансову документацію, договори, чорнові записи та цифрові носії, які, за даними прокуратури, підтверджують незаконний механізм.

Чотирьом фігурантам уже повідомили про підозру. Серед підозрюваних — колишні посадовці Одеської міської ради та керівники комерційних структур. Їм інкримінують привласнення та розтрату майна в особливо великих розмірах, вчинені за попередньою змовою групи осіб із використанням службового становища (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України). Ця стаття передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна і забороною обіймати певні посади.

Наразі вирішується питання щодо запобіжних заходів. За даними слідства, клопотання стосуються тримання під вартою.

Справу кваліфікують як розкрадання коштів громади Одеси, виділених на військові потреби. Правоохоронці прямо пов’язують розкрадені гроші з обороною: ідеться не про умовний благоустрій чи ремонт, а про постачання обладнання для підрозділів, які працюють на фронті.

Це вже не перший корупційний епізод, зафіксований у структурах одеської міської влади. Протягом жовтня правоохоронні органи повідомляли про інші кримінальні провадження щодо посадовців та підрядників, пов’язані з нецільовими закупівлями та розтратою міських коштів — від будівельних контрактів до використання гуманітарних генераторів у приватних цілях. У низці справ фігурують саме колишні керівники департаменту муніципальної безпеки.

Національний банк України виступив із пропозицією щодо введення додаткових податків на непріоритетний імпорт, зокрема на іноземні онлайн-покупки та предмети розкоші. Цей крок має на меті зменшення дефіциту державного бюджету, який за дев’ять місяців 2025 року перевищив рекордну суму в 24,9 мільярда доларів. За словами представників регулятора, нові заходи дозволять не лише оптимізувати зовнішньоекономічну діяльність, а й сприятимуть стабільності фінансової системи країни.

У жовтневому інфляційному звіті НБУ зазначається, що нове оподаткування може охопити посилки з-за кордону вартістю до 150 євро, а також товари, які не мають критичного значення для економіки під час війни. Зокрема, йдеться про електромобілі, розкішні предмети, а також різноманітні споживчі товари, що використовуються в побуті. Така ініціатива повинна допомогти стримати зростання попиту на імпортовані товари та знизити тиск на валютний ринок.

У Нацбанку пояснюють, що подібні заходи покликані збалансувати державні фінанси, скоротити валютний тиск і підтримати макрофінансову стабільність країни. Попри це, в документі визнають: введення таких податків матиме певні негативні наслідки для економіки та споживачів, але вони будуть обмеженими й не вплинуть на обороноздатність держави.

«Доцільно запровадити оподаткування непріоритетного імпорту, в тому числі посилок, електромобілів та предметів розкоші. Це сприятиме зменшенню дефіциту поточного рахунку державного бюджету та підтриманню макрофінансової стабільності», — йдеться у звіті НБУ.

За словами економістів, пропозиція може стати чутливою для середнього класу, адже саме він найчастіше користується міжнародними онлайн-магазинами та замовляє товари до 150 євро. Водночас обкладання податком електромобілів може сповільнити темпи електрифікації транспорту в Україні, що суперечить раніше ухваленим державним стратегіям.

Наразі ініціатива Нацбанку перебуває на етапі обговорення, а для її реалізації необхідно внести зміни до чинного законодавства. Остаточне рішення щодо нових податків має ухвалити уряд спільно з Верховною Радою.

Європейський Союз ухвалив рішення продовжити дію тимчасового захисту для громадян України до березня 2027 року. Це рішення стало важливим сигналом підтримки для мільйонів українців, які знайшли прихисток у країнах ЄС після початку повномасштабної війни. Продовження дії захисту гарантує стабільність та безпеку, а також забезпечує доступ до житла, медицини, освіти та ринку праці, дозволяючи українцям зберігати соціальні зв’язки й інтегруватися у місцеві громади.

Водночас, як зазначають у Міністерстві соціальної політики України, нині розпочинається новий етап співпраці з Європейським Союзом — підготовка до періоду після завершення тимчасового захисту. Йдеться не лише про адміністративні чи правові механізми, а передусім про стратегічне бачення майбутнього українців у Європі та створення умов для їх безпечного повернення або подальшої інтеграції.

За словами Ілони Гавронської, нова фаза співпраці має бути побудована на передбачуваності, справедливості та повазі до вибору кожної людини. Україна разом із європейськими партнерами працює над створенням умов, які дозволять українцям або залишатися у країнах ЄС, або повернутися додому без втрати соціальних гарантій та підтримки.

Заступниця Міністра підкреслила важливу роль українських громад за кордоном, які стають ключовими партнерами у процесі реінтеграції тих, хто вирішить повернутися. Вона представила концепцію Мережі єдності — інфраструктури, що до кінця 2026 року має об’єднати всі країни ЄС. У межах цієї ініціативи Центри єдності та українські організації за кордоном надаватимуть консультаційну, інформаційну та психологічну підтримку під час підготовки до повернення.

«Наш пріоритет – зміцнення спроможності українських громад приймати і підтримувати тих, хто повертається. Програми, розроблені у співпраці з європейськими партнерами, повинні спрямовувати ресурси на розвиток житла, створення робочих місць і посилення соціальної згуртованості», — наголосила Гавронська.

У свою чергу, Ільва Йоганссон окреслила бачення Європейського Союзу: перехід від захисту до партнерства. ЄС прагне не лише допомагати українцям, які вимушено залишили країну, а й підтримувати їхній зв’язок із Батьківщиною, мовою та культурою, готуючи ґрунт для майбутнього відновлення України.

«Ми переходимо від захисту людей, які втікали від війни, до підтримки майбутнього України», — заявила Йоганссон.

Зараз близько 4,3 мільйона українців користуються правом на тимчасовий захист у країнах Євросоюзу. І хоча попереду — складний процес поступового переходу, обидві сторони наголошують: він має бути гуманним, узгодженим і заснованим на принципах єдності, гідності та партнерства.

Втрати державного бюджету України від діяльності тіньової економіки у 2024 році досягли рекордних показників і оцінюються в межах 375–603 мільярдів гривень. Такі дані містяться у щорічному дослідженні «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні», яке підготували експерти «Інституту соціально-економічної трансформації», «CASE Україна» та «Економічної експертної платформи». Порівняно з 2023 роком, втрати державного бюджету зросли на 21,5–35 мільярдів гривень, що свідчить про системну проблему у сфері контролю за податковими надходженнями.

Основні чинники зростання тіньової економіки аналітики пов’язують із затягуванням реформ у ключових державних інституціях. Зокрема, мова йде про Бюро економічної безпеки, митницю та податкові органи, які не змогли належним чином оновити процедури контролю й ефективно боротися з ухиленням від сплати податків. Крім того, на активізацію тіньового бізнесу впливають слабкий правовий захист інвесторів, складність адміністративних процедур та недосконалість системи електронного документообігу.

Найбільш поширеними схемами мінімізації податків залишаються виплати зарплат у конвертах (140–280 мільярдів гривень) та контрабанда і «сірий» імпорт (120–185 мільярдів гривень). Експерти зазначають, що ці два види порушень щороку лише зростають і становлять головну загрозу фіскальній стабільності.

Офшорні схеми, за даними дослідження, стають менш доступними через нові міжнародні стандарти податкової прозорості. Їх обсяг у 2024 році оцінено на рівні 55–65 мільярдів гривень. Водночас вони залишаються «елітним» інструментом, доступним лише великим компаніям та заможним українцям.

Суттєві втрати держави фіксуються також через схеми з податком на додану вартість. Незважаючи на запровадження електронного адміністрування та системи моніторингу ризиків, так звані «скрутки» — фіктивне зменшення ПДВ-зобов’язань — торік становили 78–90 мільярдів гривень.

Крім того, експерти звертають увагу на зловживання у земельних та майнових реєстрах. Натомість позитивні тенденції помітні у боротьбі з контрафактною продукцією та нелегальним ринком підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо). Проте навіть ці втрати залишаються високими — на рівні 126–140 мільярдів гривень.

«Найефективніший шлях для скорочення тіньової економіки — це повне перезавантаження податкової та митної системи, ліквідація зарплат у конвертах і прозоре адміністрування податків», — зазначають автори дослідження.

Для порівняння, у 2023 році бюджет втрачав від тіньових схем від 353,5 до 568 мільярдів гривень. А нинішні 603 мільярди гривень — це понад 20% бюджету України на оборону у 2024 році.

Експерти сподіваються, що після реформи Бюро економічної безпеки у 2025–2026 роках боротьба з «конвертами», «скрутками» і контрабандою нарешті набуде системного характеру.

Медичні експерти звертають увагу на критичний рівень дефіциту йоду в Україні, що є однією з найбільших проблем для здоров'я нації. Велика частина населення країни не отримує необхідної кількості цього важливого елементу, що має серйозний вплив на функціонування щитоподібної залози, енергетичний обмін і навіть когнітивний розвиток дітей. За статистикою, багато українців отримують лише 40–80 мікрограмів йоду на добу, що значно нижче рекомендованої норми в 150–200 мікрограмів для дорослих. Особливо тривожна ситуація в регіонах, де понад 60% населення живе в умовах природного йододефіциту, що значно ускладнює ситуацію.

Україна є класичним прикладом йододефіцитної території. Ґрунти та вода в більшості областей мають низький вміст йоду, що, своєю чергою, впливає на локальні продукти харчування. Це означає, що навіть продукти, які повинні були б містити йод, часто не забезпечують організм людини необхідною кількістю цього елементу. Крім того, це ставить під загрозу не лише здоров'я дорослих, але й розвиток майбутніх поколінь, зокрема дітей, що можуть страждати від порушень у розвитку мозку, зниження інтелектуальних здібностей і концентрації.

Чому це важливо. Йод — ключовий елемент для синтезу гормонів щитоподібної залози. Ці гормони керують обміном речовин, рівнем енергії, температурною чутливістю, роботою мозку. МОЗ наголошує, що дефіцит йоду особливо небезпечний для вагітних і дітей: нестача може впливати на розвиток мозку плода і нервової системи дитини, підвищувати ризик затримки росту і когнітивних порушень у майбутньому.

Як проявляється йододефіцит у дорослого. Лікарі звертають увагу на однаковий набір скарг: хронічна втома і сонливість, відчуття уповільненості, “туман у голові”, проблеми з концентрацією, суха шкіра, ламке волосся та нігті, постійне відчуття холоду, набряки, схильність до набору ваги без очевидних змін у раціоні. Часто збільшується щитоподібна залоза (зоб), як спроба організму “витиснути максимум” із мізерних запасів йоду.

Наслідки для здоров’я не обмежуються косметикою чи втомою. Тривалий дефіцит йоду може призвести до гіпотиреозу — стану, коли щитоподібна залоза працює уповільнено й виробляє замало гормонів. У важких випадках у дітей це пов’язують із ризиком порушень інтелектуального розвитку, у дорослих — зі стійкою слабкістю, підвищеним холестерином і проблемами з терморегуляцією.

Що можна зробити зараз.Перше і найпростіше — перейти на йодовану сіль у щоденному харчуванні. Саме масова йодизація солі вважається базовою профілактикою в країнах з нестачею йоду. За оцінками фахівців, якщо для приготування їжі системно використовується йодована сіль, добове споживання йоду в дорослого наближається до рекомендованого рівня.

Друге — додати продукти, які природно містять більше йоду: морську рибу (лосось, тріску, камбалу, тунець), морепродукти, морську капусту, молочні продукти, яйця. Так організм отримує мікроелемент не у вигляді таблеток, а через раціон.

Третє — не займатися самолікуванням. Йод — не “вітамін для настрою”, і надлишок так само шкідливий, як дефіцит. Препарати калію йодиду (йодидні таблетки) використовують під наглядом ендокринолога, особливо якщо вже є вузли чи інші зміни в щитоподібній залозі. МОЗ рекомендує регулярно проходити профілактичний огляд щитоподібної залози й контролювати її стан, зокрема людям із сімейним анамнезом хвороб ЩЗ, вагітним і жінкам, які планують вагітність.

Головний меседж лікарів простий: постійна втома, набір ваги “нізвідки”, сухість шкіри й проблеми з концентрацією — це не завжди «осінь і стрес». В українських реаліях це часто маркер ендокринної нестачі йоду. І чим раніше це перевірити, тим менша ймовірність довгострокових ускладнень для обміну речовин, серця й мозку.

Блогерка та дружина співака Віктора Павліка, Катерина Репяхова, поділилася особистим досвідом щодо змін у своїй зовнішності, зокрема через пластичні операції. У відкритому інтерв'ю та публікаціях на своїх соціальних сторінках вона зізналася, що шкодує про втручання пластичних хірургів, особливо щодо нещасливого досвіду з корекцією підборіддя. За словами Катерини, кілька років тому вона вирішила позбутися другого підборіддя та обрала операцію з імплантом, сподіваючись, що це допоможе зробити її контури обличчя виразнішими. Однак результат, на жаль, не виправдав очікувань.

Замість бажаного ефекту, операція не лише не усунула проблему, а й призвела до виникнення нових ускладнень, через що Катерина змушена була пройти кілька додаткових хірургічних втручань. Вона поділилася, що після кожної нової операції її зовнішність змінювалась не так, як хотілося, і все більше почала виникати невдоволеність відображенням у дзеркалі. Відверте зізнання блогерки стало темою обговорень серед її підписників та в медіа.

«Я вважаю, що першочергово операція була підібрана неправильно. Імплант в принципі не може вирішити питання другого підборіддя», – пояснила вона.

Перший результат був для неї травматичним: форму підборіддя змінило так, що з’явилася западина й асиметрія обличчя. Після цього Репяхова погодилася на повторне втручання — корекцію з ліпофілінгом та заміною імпланта. Згодом їй зробили ще одну операцію, під час якої, за словами самої Катерини, підхід був «комплексним»: зменшили імплант, заповнили западину жиром і зробили ліпосакцію другого підборіддя. Це вже була не перша й не друга пластика обличчя в її житті.

Попри те, що нинішній вигляд їй подобається більше, сама історія з пластикою стала для неї особистою помилкою.

«Якби я могла відмотати час назад, я б не робила ні першу, ні другу операцію. Це, напевно, перший і єдиний вчинок у моєму житті, через який я шкодую», — зізналася Репяхова.

Зараз вона каже, що повністю переглянула ставлення до пластичних втручань і не планує продовжувати експерименти з обличчям. Блогерка наголошує, що жоден «ідеальний овал» не вартий постійної тривоги перед дзеркалом, болючого відновлення та відчуття невпевненості у власному обличчі.

«Жодне втручання не варте внутрішнього дискомфорту», — підсумувала вона.

У п’ятницю, 31 жовтня, осінь в Україні знову подарує приємні температури, але з певними змінами в погодних умовах. У більшості регіонів країни збережеться тепло, зокрема в південних областях, де стовпчики термометрів піднімуться до +19…+20°. Проте не обійдеться без характерного осіннього вітру, який стане більш помітним у деяких частинах країни. Це може спричинити незначне похолодання на фоні теплої температури.

На сході та північному сході країни, а також у Дніпропетровській області можливі невеликі дощі, які не повинні сильно вплинути на загальний стан погоди, але варто бути готовими до тимчасових опадів. Водночас на заході України день обіцяє бути сухим і сонячним, із мінімальною хмарністю, що дозволить насолоджуватися останніми теплими променями осіннього сонця.

У центрі — хмарно з проясненнями, без істотних опадів.У Києві вночі +7°, вдень +14°. У Вінниці +7°…+14°, у Житомирі +7°…+13° та можливий невеликий дощ. У Черкасах очікується +7° вночі та +13° вдень, у Кропивницькому — до +15° вдень.

На сході збережеться мінлива хмарність, подекуди невеликий дощ.У Полтаві +6°…+13°, у Сумах +6°…+11°, у Харкові +3°…+12°. У Дніпрі температура коливатиметься від +6° вночі до +15° вдень, можливі короткочасні опади. У Краматорську й Сєвєродонецьку прогнозують дощ і максимум +12…+14°.

Найтепліше буде на півдні.В Одесі — хмарно з проясненнями, +8° вночі, +19° вдень. У Херсоні — до +18°, у Миколаєві — аналогічно. У Запоріжжі +8°…+17°, у Сімферополі — +9°…+19°.

Метеорологи зазначають, що така погода характерна для кінця жовтня: вологе, але ще тепле повітря надходить із південного заходу, поступово поступаючись холоднішому арктичному фронту, який може принести зниження температури вже на початку листопада.