Зимовий щит: як харчування допомагає зміцнити імунітет без ліків

Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Чернівецькій області проводять досудове розслідування за фактом можливого ухилення від сплати податків через так зване «дроблення бізнесу». За даними БЕБ, схема стосувалася власника мережі з понад 100 продуктових магазинів, які функціонували у Чернівецькій, Тернопільській та Хмельницькій областях.

Слідство встановило, що фізична особа-підприємець разом із посадовими особами підприємства та підконтрольними ФОПами організували механізм мінімізації податкових зобов’язань. Для реалізації схеми були задіяні окремі працівники, які вели «чорну» бухгалтерію та формально розподіляли доходи між декількома юридичними особами, щоб приховати реальні обсяги прибутку та зменшити податкове навантаження.

Як повідомляють у БЕБ, бізнес працював за схемою «дроблення», коли реальних працівників не оформлювали в штат, а реєстрували як ФОПів другої групи. Фактично ці особи виконували обов’язки звичайних найманих працівників, підпорядковувалися одному власнику та працювали в єдиній торговельній мережі, однак формально вважалися окремими підприємцями.

Така модель дозволяла розділити один бізнес на десятки ФОПів і уникати сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, які мали б сплачуватися у разі офіційного ведення діяльності в межах одного підприємства.

У БЕБ зазначають, що внаслідок роботи детективів мережа магазинів відмовилася від схеми «дроблення бізнесу» та почала працювати прозоро. Це дало змогу вивести діяльність з тіньового сектору та забезпечити додаткові надходження до державного бюджету.

Станом на зараз держава вже отримала понад 10 мільйонів гривень відшкодованих збитків. Робота з повного повернення коштів триває.

Досудове розслідування здійснюється за ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України — ухилення від сплати податків. Оперативний супровід у справі забезпечує Служба безпеки України в Чернівецькій області, процесуальне керівництво здійснює Чернівецька обласна прокуратура.

У селі Верхня Рожанка Стрийського району успішно завершили реставрацію дерев’яної дзвіниці, яка разом із церквою Зіслання Святого Духа входить до списку пам’яток національного значення. Ці об’єкти історико-культурної спадщини отримали увагу як з боку місцевих громад, так і обласної влади, адже їхнє збереження є важливим елементом національної ідентичності та духовного життя регіону. Про перебіг робіт та фінансування повідомили в департаменті архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА.

На реставрацію дзвіниці з обласного бюджету виділили 453,4 тисячі гривень. Роботи охоплювали комплекс заходів: від укладання охоронного договору до отримання дозволів на початок реставраційних робіт, що гарантувало відповідність процесу державним нормам охорони культурної спадщини. Виконання проєкту здійснювала Славська територіальна громада, яка координувала всі етапи, включно із залученням спеціалістів із реставрації дерев’яних конструкцій та контролем якості виконаних робіт.

«Протягом року проводилися виїзні наради у громадах Стрийщини, щоб краще ознайомитися зі станом та унікальністю пам’яток на місцях. Головна мета – вивчити культурні особливості громад і розробити оптимальну стратегію збереження та промоції культурної спадщини регіону», – зазначили у департаменті.

Церква Зіслання Святого Духа – чинна дерев’яна церква бойківського типу, збудована у 1804 році, про що свідчить напис на зрубі. Біля церкви у 1877 році зведено дзвіницю. До 1939 року храмом опікувалися брати барони Гредлі зі Сколього. Сьогодні обидві будівлі є пам’ятками архітектури національного значення.

Реставраційні роботи спрямовані на збереження історико-культурної спадщини та підтримку туристичної привабливості регіону.

Після майже шести років повільного та фактично безрезультатного судового розгляду здавалося, що гучна справа проти колишнього мера Харкова Михайла Добкіна, відома як «кооперативна схема», остаточно втратила перспективи. Навесні 2024 року Дзержинський районний суд Харкова ухвалив рішення про закриття кримінального провадження, а згодом цю позицію підтримав і Харківський апеляційний суд. Підставою став сплив 15-річного строку притягнення до кримінальної відповідальності, адже події, які інкримінувалися фігурантам, датувалися 2008–2009 роками.

Однак 15 грудня 2025 року ситуація отримала несподіване продовження. Верховний Суд, розглянувши касаційні скарги, скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій. Касаційна інстанція дійшла висновку, що попередні суди припустилися помилок у застосуванні норм права, зокрема щодо питання строків давності та процесуальних аспектів розгляду справи.

Верховний Суд погодився з аргументами прокуратури, що момент закінчення злочину був визначений неправильно. За позицією обвинувачення, злочин вважається завершеним не в момент ухвалення рішень міськрадою, а тоді, коли відбулося фактичне незаконне заволодіння землею — тобто після оформлення державних актів. У цій справі це сталося 18 серпня 2010 року. Відповідно, строк давності, за розрахунками прокуратури, спливав лише 18 серпня 2025 року, а отже, закриття провадження у 2024 році було передчасним.

Ця справа стала наочним прикладом того, як кримінальні процеси можуть роками затягуватися, використовуючи прогалини й формалізм процесуального законодавства. Іронія ситуації полягає в тому, що навіть після рішення Верховного Суду часу для реального завершення розгляду та винесення вироку майже не залишилося.

Суть так званої «кооперативної схеми», реалізованої за каденції Добкіна, була доволі простою. У Харкові створювали обслуговуючі кооперативи з формулюванням «житлово-будівельний» у назві, що дозволяло безоплатно отримувати у власність значні масиви міської землі під забудову. При цьому такі кооперативи не відповідали вимогам чинного на той момент Житлового кодексу УРСР: їхні члени не перебували на квартирному обліку, не потребували поліпшення житлових умов, а самі кооперативи часто створювалися буквально за кілька днів до ухвалення рішень про виділення землі.

У результаті, за даними слідства, лише у 2008 році, коли Михайло Добкін обіймав посаду міського голови, а Геннадій Кернес був секретарем Харківської міськради, було незаконно передано щонайменше 650 гектарів міської землі. Орієнтовна вартість цих ділянок оцінюється у 4–6 млрд гривень. Кернес, який як секретар ради був ключовою особою у винесенні земельних питань на сесію, до суду вже не дійшов — обвинувальний акт розглядали без нього.

Попри те, що Верховний Суд фактично дав справі друге дихання, більшість експертів сходяться на думці, що це рішення навряд чи змінить фінал. Найімовірніше, процес знову завершиться закриттям провадження через сплив строків давності. У підсумку справа проти Добкіна ризикує залишитися ще одним хрестоматійним прикладом того, як масштабні корупційні епізоди в Україні роками розчиняються між судами, слідством і процесуальними дедлайнами, так і не доходячи до вироку.

Станіслав Балуєв, який входить до переліку 38 претендентів на посаду голови Державної митної служби України, опинився під пильною увагою громадськості через низку резонансних обставин, пов’язаних із його службовою діяльністю та майновими деклараціями. Про це повідомляє Антикорупційний центр «МЕЖА», який проаналізував біографію та публічні дані щодо кандидата.

За інформацією антикорупційних активістів, у 2021 році Балуєв офіційно задекларував розірвання шлюбу, після чого у його щорічних деклараціях зникли відомості про майно дружини. Водночас громадськість звертає увагу на те, що фактичне припинення сімейних стосунків викликає запитання. Колишня дружина посадовця Наталія Балуєва у 2025 році продовжує публічно ділитися у соціальних мережах спільними сімейними моментами, що, на думку активістів, може свідчити про формальний характер розлучення.

Також відомо, що суд позбавив Наталію Балуєву права керування транспортними засобами через водіння у стані алкогольного сп’яніння. Цей факт також зафіксований у судових матеріалах.

Окремі питання виникали і до діяльності самого Балуєва на посаді керівника Закарпатської митниці. Перевірка Служби безпеки України встановила порушення вимог щодо охорони державної таємниці. Такі дії були кваліфіковані як адміністративне правопорушення.

Крім того, у 2019 році робота Балуєва отримала офіційно негативну оцінку. Тоді президент Володимир Зеленський публічно закликав звільнити керівників митниць у чотирьох західних областях України через проблеми з контрабандою. На той момент саме Станіслав Балуєв очолював Закарпатську митницю. За результатами оцінювання його службової діяльності він отримав лише 1,4 бала та був звільнений з посади.

Спроби Балуєва оскаржити негативну оцінку та звільнення в судовому порядку не дали результатів — суди відмовили у задоволенні його позовів.

Наразі, попри цей бекграунд, Станіслав Балуєв залишається серед претендентів на посаду голови Державної митної служби, що викликає запитання щодо критеріїв добору кандидатів і реального очищення митної системи.

Син посолки України в Болгарії Олесі Ілащук був арештований у справі про вбивство 21-річного українця у Відні. Це викликало широкий резонанс у медіа, однак сама дипломатка закликала громадськість не політизувати ситуацію і зберігати об’єктивність у висвітленні подій. У коментарі для агентства «Укрінформ» вона підкреслила важливість дотримання принципу презумпції невинуватості, наголошуючи, що будь-яка оцінка інциденту повинна ґрунтуватися лише на офіційних даних і рішеннях суду, а не на припущеннях або чутках.

Ілащук уточнила, що її син є повнолітнім громадянином України, має повну цивільну дієздатність та проходить усі передбачені законом процесуальні дії. Вона також звернула увагу на те, що статус її сина як родича дипломатичного представника не повинен впливати на хід розслідування або судового процесу.

За даними ЗМІ, одним із підозрюваних у справі є 19-річний Богдан Ринжук, син чернівецького бізнесмена Івана Ринжука. У деклараціях Олесі Ілащук він вказаний як син, проте медіа зазначають, що вона є його мачухою.

Нагадаємо, 26 листопада у Відні було виявлено тіло 21-річного українця на задньому сидінні згорілого автомобіля. Загиблий – син заступника Харківського міського голови Сергія Кузьміна. 2 грудня українські правоохоронці затримали двох чоловіків віком 19 та 45 років, яких підозрюють у вбивстві. За повідомленнями, їх не планують екстрадувати до Австрії, натомість Україна звернулася до віденської поліції з проханням про передачу кримінальної справи.

Олексій Сухачов посідає одне з ключових місць у структурі українського силового блоку, водночас залишаючись однією з найзакритіших постатей. Від 2021 року він очолює Державне бюро розслідувань, орган, який за задумом мав стати українським аналогом європейських антикорупційних та правоохоронних інституцій. ДБР повинне було розслідувати злочини високопосадовців, захищати державні інтереси та виступати незалежним контрольним механізмом у системі влади.

Проте реальність останніх років демонструє дещо інший образ керівника та його відомства. За інформацією джерел, діяльність Бюро під керівництвом Сухачова не завжди відповідала заявленим принципам прозорості та неупередженості. Замість цього ДБР часто фігурує у суперечливих політичних та корупційних історіях, викликаючи питання щодо того, наскільки орган здатен ефективно протидіяти злочинам серед еліти та забезпечувати незалежний контроль влади.

Не менше запитань викликає й особистий фінансово-майновий профіль керівника ДБР. Формально Сухачов не має власного житла. Але його родина фактично живе зовсім не так, як це виглядає у деклараціях. На його сина оформлена квартира в Києві площею близько 50 квадратів у новобудові комфорт-класу — придбання, яке складно пояснити офіційними доходами. Ще одна квартира — 107 квадратних метрів у сучасному житловому комплексі з підземним паркінгом — записана на іншу особу, та в документах зазначена як така, що перебуває у користуванні сім’ї. Дружина володіє земельною ділянкою в області, яка лише з початком повномасштабної війни суттєво зросла в ціні. На цьому тлі формальна адреса у вигляді кімнати в гуртожитку виглядає радше як спроба створити ілюзію скромного побуту, аніж відображення реальності.

Схожа картина й із транспортом. Родина користується Lexus RX-350, Toyota Camry та Mercedes GL-350 — машинами, які оформлені частково на третіх осіб. У декларації зафіксовані великі суми готівки — десятки тисяч доларів і понад мільйон гривень, а також суттєві залишки на банківських рахунках. Ще дивнішими виглядають три подарунки, зроблені самим Сухачовим у розпал війни — на сотні тисяч гривень кожен. Для керівника правоохоронного органу, який формально живе дуже скромно, подібні фінансові «жести» більше нагадують рухи коштів, що потребують додаткового пояснення, аніж благодійність чи сімейні операції.

На цьому тлі все очевиднішою стає тенденція вибіркового підходу ДБР до звернень громадян і заяв про корупцію. За інформацією від джерел у системі, значна частина скарг не просто не розглядається — вони свідомо ігноруються або оформлюються формальними відповідями, що не передбачають жодних реальних дій. Така практика фактично паралізує основну функцію Бюро й створює враження, що ДБР перетворилося на механізм фільтрації «незручних» тем, а не на орган контролю.

Усе це разом — знищені резонансні справи, непрозоре майно, питання щодо джерел доходів і вибіркова правоохоронна політика — створює небезпечний образ керівника, під управлінням якого ДБР рухається не в бік незалежності, а в бік політичної та фінансової залежності. І поки суспільство очікує прозорості, орган, покликаний її забезпечувати, дедалі більше нагадує структуру, де найважливіші рішення ухвалюються не в інтересах держави, а в інтересах тих, хто має доступ до її керівництва.

Новопризначений очільник Державної екологічної інспекції Столичного округу Іван Яромій, якого також називають серед потенційних кандидатів на керівну посаду в Державній митній службі, оприлюднив декларацію про доходи та майновий стан за 2024 рік. Документ дає уявлення про структуру його заробітків, джерела надходжень та передбачені законом соціальні виплати.

Ключовим джерелом доходу посадовця протягом звітного року стала служба в Державному бюро розслідувань. Відповідно до поданих даних, саме робота в ДБР забезпечила йому основну частину фінансових надходжень — 1,7 мільйона гривень заробітної плати. Ця сума відображає річний дохід за виконання службових обов’язків у правоохоронному органі.

У декларації також зазначені доходи дружини посадовця — Мар’яни В’ячеславівни Яромій, яка відома як співачка під сценічним ім’ям YAROMIYA. Як фізична особа-підприємець вона задекларувала 2,83 млн гривень доходу. Окремо вказані надходження від платформи YouTube у розмірі 927 тис. гривень. Ще 1,45 млн гривень Мар’яна Яромій отримала від продажу автомобіля.

Серед грошових активів Іван Яромій задекларував 40 тис. євро готівкою та 185 тис. гривень на банківських рахунках. Його дружина задекларувала 160 тис. доларів готівкою.

Щодо нерухомості, Мар’яна Яромій володіє квартирою площею 45,9 кв. м у місті Сколе, якою володіє з 2001 року. Також їй належить нежитлове приміщення площею 70,6 кв. м у Львові, придбане у 2019 році за 1,05 млн гривень, а також паркомісце площею 17,2 кв. м вартістю 107,5 тис. гривень. Родина користується квартирою у Львові площею 103,3 кв. м, власницею якої в декларації зазначена Галина Сучко.

Сам Іван Яромій володіє земельною ділянкою площею 2 гектари в селі Керниця поблизу Львова, право власності на яку він набув у 2020 році.

У розділі транспортних засобів зазначено, що дружина надає посадовцю в користування автомобіль Mercedes-Benz GLE 350de 2022 року випуску. Формальним власником транспортного засобу є ТОВ «Вест Агро Груп ТМ». Водночас у декларації зазначено, що фотографії цього автомобіля серед ілюстрацій до документа немає.

У Канаді затримано Меттью Робара, офіцера військової контррозвідки та головного ворент-офіцера, за підозрою у передачі секретної інформації іноземній стороні. Як повідомила 16 грудня канадська телерадіокомпанія CBC.ca з посиланням на власні джерела, арешт відбувся ще минулого тижня, а звинувачення охоплюють кілька епізодів передачі «спеціальної оперативної інформації», що становить серйозну загрозу національній безпеці.

15 грудня військовий суддя ухвалив рішення про тимчасове звільнення Робара під суворі обмеження. Серед них — обов’язкова здача державних паспортів та заборона на контакти з дипломатами й представниками іноземних держав. Такі заходи спрямовані на мінімізацію ризиків для національної безпеки, поки триває слідство, та на запобігання будь-яким потенційним спробам передачі конфіденційної інформації.

Офіційно не уточнюється, якій країні військовий передавав секретні дані. Неназвані джерела CBC.ca та The Globe and Mail стверджують, що Робар намагався допомогти Україні у війні проти Росії. За даними видання, контакти з українським представником почалися у травні 2024 року, а зустріч відбулася у вересні 2024 року в Литві.

У жовтні 2025 року військова поліція вже затримувала Робара на 24 години, після чого він був відпущений під певні умови. Повторний арешт відбувся 10 грудня. Під час судового розгляду прокурор та адвокат наголосили, що дії Робара не мали фінансового мотиву та не мали наміру завдати шкоди Канаді, а випадок не є настільки серйозним, як старі справи про шпигунство.

Меттью Робар – ветеран військової служби з 24-річним стажем, офіцер розвідки з 2007 року, у контррозвідці – з 2019 року.