Геополітична стратегія: як Заморозка війни в Україні вигідна для Китаю та хто вирішуватиме її майбутнє

Український фармацевтичний ринок і досі переживає наслідки одного з найгучніших антимонопольних скандалів за останні роки. Розслідування виявило масштабну антиконкурентну змову між двома найбільшими дистриб’юторами медикаментів — ТОВ «БаДМ» та СП ТОВ «Оптима-Фарм, ЛТД». Разом ці компанії утримували понад 85% усього оптового сегмента постачання ліків, що фактично дозволяло їм контролювати ціноутворення на ринку по всій країні.

Антимонопольний комітет України встановив, що у період з 2020 по 2023 роки дистриб’ютори діяли узгоджено, синхронно підвищуючи ціни на низку популярних і критично важливих препаратів. Йдеться не лише про окремі позиції, а про десятки найменувань ліків, які масово купують українці. Серед них — знеболювальні, засоби для нервової системи, препарати проти застуди та ліки для лікування хронічних захворювань. Такі дії призвели до суттєвого зростання витрат для пацієнтів і медичних закладів.

Виконуючий обов’язки гендиректора «БаДМ» Дмитро Бабенко заявив, що 4 грудня компанія «не змогла провести планові розрахунки з постачальниками» через примусове стягнення штрафу. Цю заяву поширили як сигнал про нібито загрозу зупинки імпорту ліків.

У той же час Господарський суд Києва призупинив виконання рішення АМКУ, зупинивши норму про незупинення дії постанови № 370-р. Фактично це дозволило «БаДМ» уникнути негайного стягнення мільярдів гривень.

Компанія аргументує свої дії тим, що вилучення коштів «виведе гроші з обігу» щонайменше на 120 днів, що нібито призведе до зупинки імпорту й логістики. Таким чином «БаДМ» використовує пацієнтів, імпортерів і загрозу дефіциту медикаментів як інструмент публічного шантажу.

Джерела у регуляторних органах стверджують: розслідування фармкартелю роками штучно затягувалося. Значний вплив на це мала Ірина Верещук, яка на посаді заступниці голови ОП курувала напрямки, дотичні до регуляторної політики. Саме в період її відповідальності:

розслідування АМКУ фактично стояло на місці;

ключові рішення, здатні зупинити порушення, блокувалися або відкладалися;

Комітет демонстрував показову пасивність щодо 85-відсоткової монополізації ринку.

Подібну позицію, за словами співрозмовників, займав і тодішній голова АМКУ Павло Кириленко, який не проявляв ініціативи в розриві антиконкурентних практик на фармринку.

Маніпуляції дистриб’юторів і судові блокування штрафів ставлять під загрозу виконання рішення регулятора і фактично дозволяють колишнім фігурантам картелю продовжувати контролювати ціни на значну частину соціально важливих медикаментів.

Поки держава бореться з наслідками найбільшої фармацевтичної змови, пацієнти залишаються заручниками ринку, де дві компанії роками визначали, скільки українці платитимуть за базові ліки.

За останні три місяці українці оформили понад 2,1 мільйона мікрокредитів, залучивши у мікрофінансових організацій більше ніж 13,7 млрд грн. У третьому кварталі загальна кількість позик склала 2 138 569, що приблизно на 2% менше, ніж у попередньому періоді, демонструючи незначне зниження попиту на швидке фінансування. Водночас середня сума мікрокредиту залишилася стабільною, що свідчить про незмінні потреби населення у короткостроковій фінансовій підтримці.

Аналітики відзначають, що основними причинами звернення до МФО залишаються несподівані витрати, покриття повсякденних потреб та необхідність тимчасово збалансувати сімейний бюджет. Поряд із цим, зростає частка користувачів, які беруть мікропозики для фінансування невеликих бізнес-проектів або підготовки до сезонних витрат, що свідчить про адаптацію населення до нових економічних реалій.

На початку року «кредит до зарплати» становив у середньому 5 773 грн.

Нині позичальники беруть уже 6 417 грн у середньому за один мікрокредит.

Загалом від початку року МФО видали 6,5 млн мікропозик на суму понад 40 млрд грн.

Хоча кількість нових позик трохи зменшується, із поверненням кредитів ситуація значно гірша. Від початку року загальна сума заборгованості користувачів мікропозик:

зросла на 25%,

досягла 25,15 млрд грн.

Аналітики зазначають, що борги накопичуються швидше, ніж зростає кількість нових позик, що свідчить про погіршення платіжної спроможності частини населення.

МФО залишаються одним із найбільш доступних інструментів швидких позик — без довідок, перевірок і складних процедур. Саме тому українці продовжують масово звертатися до таких сервісів, навіть попри високі ставки та ризик боргової спіралі.

Експерти відзначають, що структура ринку мікрокредитування цього року демонструє дві ключові тенденції:

помірне падіння кількості кредитів,

збільшення середнього чека та різке нарощення заборгованості.

Це вказує на те, що все більше українців користуються МФО не як разовою допомогою, а як регулярним фінансовим інструментом.

У суботу, 6 грудня, на всій території України, включно зі столицею, опади не прогнозуються. За інформацією синоптиків Українського гідрометеорологічного центру, погодні умови формуватиме потужне поле підвищеного атмосферного тиску, яке забезпечить стабільну, суху, але вітряну метеоситуацію протягом усього дня.

Повітряні маси рухатимуться переважно з південного сходу та сходу зі швидкістю 7–12 метрів за секунду. На півдні країни вітер посилюватиметься: місцями очікуються пориви до 15–20 метрів за секунду, що може створювати дискомфорт для пішоходів і водіїв, а також ускладнювати ситуацію на відкритих ділянках автошляхів і морському узбережжі.

Найближчої ночі температура коливатиметься від +2 до –3 градусів. На крайньому заході, узбережжі морів та у Криму прогнозують 0–5 градусів тепла. Вдень стовпчики термометрів по країні піднімуться до 1–6 градусів тепла, а в Закарпатті, на півдні Одещини та в Криму – до +6…+11.

По Києву та області синоптики прогнозують хмарність із проясненнями та суху погоду. Вітер південно-східний, 7–12 м/с. Температура повітря в області вночі становитиме від +2 до –3 градусів, удень – 1–6 тепла. У столиці вночі очікується близько 0°, а вдень – 1–3° тепла.

Аналіз електронної декларації голови Державної регуляторної служби України Олексія Кучера виявив суттєві невідповідності між задекларованою вартістю активів і їхньою реальною ринковою ціною. Найбільший суспільний резонанс викликала історія з 77 біткоїнами, які, за даними декларації, були придбані посадовцем у 2013 році. У документі зазначена їхня первісна вартість — менш ніж 40 тисяч гривень, тоді як за актуальним курсом ринкова ціна такого обсягу криптовалюти сягає близько 298 мільйонів гривень, а восени 2025 року перевищувала 407 мільйонів.

Експерти з фінансового контролю звертають увагу, що формально закон дозволяє зазначати в декларації вартість активу на момент набуття. Однак у випадку з криптовалютою така практика створює суттєвий дисбаланс між реальним фінансовим станом посадовця та його офіційними доходами, що може вводити в оману як контролюючі органи, так і суспільство. Фактично у декларації актив виглядає як малозначний, хоча за своєю реальною вартістю належить до категорії надвеликих статків.

квартиру в Харкові (61,9 кв. м) — 612 тис. грн;

земельну ділянку 62 500 кв. м у Херсонській області — без зазначеної вартості.

З липня 2024 року Кучер орендує житло в Києві, але не декларує витрати на оренду.

Дружина Вікторія володіє:

двома земельними ділянками в Люботині площею 1 103 кв. м — 25 тис. грн;

будинком 62 кв. м — 22 тис. грн;

ще одним будинком, що будується, — без зазначення площі та року початку робіт.

Ціни виглядають заниженими та викликають питання щодо реальної ринкової вартості майна.

Дружина та діти Кучера орендують квартиру в Австрії. Однак:

у декларації не зазначено, коли почалася оренда;

відсутня інформація про витрати на проживання за кордоном;

немає відомостей про законні доходи дружини для покриття таких витрат.

Кучер почав декларувати іноземне житло лише у 2022 році, що збігається з періодом виїзду родини після початку війни.

Родина користується двома автомобілями, які оформлені на дружину:

Mercedes-Benz GLE 300D (2019) — 1,8 млн грн;

Audi Q5 (2011) — без вказаної вартості, хоча ринкова ціна сьогодні становить 600–700 тис. грн.

У декларації також фігурують два годинники Rolex, але їхня вартість не зазначена. Модель, якою володіє сам Кучер — Oyster Perpetual Datejust — може коштувати від 9 до 50 тис. доларів і більше.

За рік посадовець задекларував:

1,4 млн грн зарплати;

31 тис. грн зарплати у ХАІ;

2,5 млн грн доходу від продажу квартири.

При цьому продану квартиру він оцінив у 653 тис. грн, що майже вчетверо менше за реальну ринкову вартість.

Його дружина отримала лише 10 320 грн соцвиплат — жодних інших доходів не зазначено.

Готівкові та безготівкові заощадження подружжя:

близько 1,7 млн грн + 71 тис. доларів у Кучера;

173 тис. доларів у готівці у дружини;

всього — приблизно 12,5 млн грн.

У 2013 році Кучер купив 77 BTC приблизно по 64 долари за штуку. У декларації він зазначає тільки цю історичну вартість, а не фактичну ціну активу, яка змінюється щодня. На момент аналізу:

1 BTC = понад 3,8 млн грн,

77 BTC = майже 298 млн грн.

Тобто реальну вартість своїх криптоактивів голова ДРС занизив у понад 7 527 разів.

На піку у жовтні 2025 року біткоїни Кучера оцінювалися у 9,7 млн доларів.

Олексій Кучер очолює Державну регуляторну службу з 2021 року. Раніше він був головою Харківської ОДА, народним депутатом від «Слуги народу» та адвокатом. Заниження вартості майна та недекларування витрат родини можуть стати предметом окремої перевірки НАЗК.

Харківська обласна прокуратура розпочала службове розслідування після поширення у соціальних мережах інформації про нібито акаунт Луїзи Карапетян на платформі OnlyFans. Прокурорка працює у Новобаварській окружній прокуратурі, а скандальна інформація, за даними пресслужби, була поширена її колишнім хлопцем.

Днями низка телеграм-каналів опублікувала повідомлення про те, що Карапетян нібито є моделлю на популярній платформі для дорослого контенту. Інформація активно поширювалася у мережі, що спричинило суспільний резонанс і підвищену увагу до її особи. Пресслужба прокуратури уточнила, що наразі жодного акаунту прокурорки на OnlyFans не існує, а також немає підтвердження будь-якої подібної активності в Instagram чи інших соціальних мережах.

У пресслужбі прокуратури повідомили, що розпочато службове розслідування для всебічної та об’єктивної перевірки обставин. Сама Карапетян подала заяву до поліції, у якій зазначила, що поширення матеріалів відбулося з мотивів помсти.

Правоохоронці внесли до ЄРДР відомості за ч. 1 ст. 182 Кримінального кодексу України (порушення недоторканності приватного життя). У прокуратурі закликали користувачів соцмереж не вдаватися до маніпуляцій та приниження прокурорки.

Житлова та комерційна забудова в українських містах часто залежить не лише від якості проєктів чи відповідності державним нормам, а й від того, наскільки рівними є умови доступу до дозвільних процедур. Коли окремі компанії отримують можливість рухатися швидше та впевненіше за інших, це формує нерівний ринок, підриває довіру громади та створює підґрунтя для конфліктів навколо міського простору.

У багатьох випадках ключовим фактором стає не технічна сторона будівництва, а рішення посадовців, які мають забезпечувати контроль, баланс інтересів і дотримання правил. Проте практика вибірковості, що прослідковується у деяких міських радах, демонструє інше: девелопери, які мають доступ до впливових чиновників або володіють підтримкою певних груп, обходять бюрократичні етапи значно легше, ніж ті, хто працює в межах стандартних процедур.

Железняк зазначає, що головна мета Арахамії — не допустити втрати монобільшості, адже зараз фракція має 229 депутатів за необхідного мінімуму в 226 голосів. Втрата навіть кількох депутатів ставить стабільність цієї більшості під загрозу. Особливо ризикованою ситуація є тому, що йдеться про списочників, які, за законом, у разі виходу з фракції автоматично втрачають мандат. За даними Железняка, вони готові прийняти такі наслідки.

«Коли запас для коаліції становить лише чотири голоси, утримують усіх решту мажоритарників під будь-яким приводом. Зараз вигадали цей мирний трек до лютого», — зазначив нардеп.

У фракції ситуацію офіційно не коментують, однак неофіційно депутати визнають, що напруга зростає, а внутрішня дисципліна слабшає. Якщо тенденція збережеться, «Слуга народу» може втратити монобільшість — уперше з моменту приходу до влади.

Міністерство фінансів України повідомило про намір розпочати системну підготовку до можливого оновлення правил оподаткування для фізичних осіб-підприємців, які працюють на спрощеній системі. Окрема увага приділяється питанню податку на додану вартість. У відомстві підкреслили: мова не йде про негайне скасування чинних податкових пільг, а про формування більш зрозумілої, справедливої та збалансованої моделі, яка відповідатиме сучасному стану економіки.

У Мінфіні зазначають, що нинішня система спрощеного оподаткування відіграла важливу роль у розвитку малого бізнесу, однак з часом у ній накопичилися дисбаланси. Частина підприємців використовує спрощенку не як інструмент підтримки малого бізнесу, а як спосіб мінімізації податкового навантаження у великих обсягах обороту. Це створює нерівні умови для сумлінних платників податків та зменшує надходження до бюджету.

посилення боротьби з тіньовими схемами;

ліквідація можливостей для агресивної оптимізації, бізнес-дроблення та «сірого» імпорту;

вирівнювання умов між різними видами платників податків;

захист сумлінних підприємців і спрощення для них адміністрування та звітності.

Таким чином Міністерство фінансів планує уникнути перекосів, коли спрощена система використовується не для розвитку малого бізнесу, а для ухилення від оподаткування великих торгових та імпортних операцій.

Уряд підкреслює, що жодних термінових рішень не буде. Потенційний перегляд правил для ФОП може відбутися не раніше 2027 року. За цей час планується:

доопрацювати відповідні законодавчі пропозиції;

провести широкі публічні консультації з бізнесом;

забезпечити адаптацію підприємців до можливих нововведень.

Відповідно до заяв Мінфіну, чинна система оподаткування спрощенців працюватиме без змін у найближчі роки. Усі обговорення відбуватимуться у відкритому форматі, а держава обіцяє врахувати позиції малого бізнесу та уникати рішень, що можуть нашкодити підприємництву в умовах війни.

Департамент будівництва Черкаської ОДА 2 вересня підписав новий договір із ТОВ «Буд Кепітал Групп» на суму 47,89 млн грн для відновлення будинку на вулиці Захисників України, 25 в Умані — об’єкта, який у квітні 2023 року постраждав від ракетного удару Х-101. Тоді загинуло 23 особи, серед яких шестеро дітей, а будівля отримала значні руйнування. Цей контракт став уже другою угодою на відновлення даного будинку.

Перша угода була укладена ще у листопаді 2023 року з ПП «Уманьрембуд 2» на суму 67,82 млн грн, а згодом компанія отримала додатково 23,5 млн грн без проведення відкритого тендеру. В результаті ПП «Уманьрембуд 2» отримало вже понад 42 млн грн за роботи на об’єкті, що викликає підвищену увагу з боку громадськості та контролюючих органів.

З урахуванням нового контракту загальна вартість робіт перевищить 110 млн грн, тобто близько 1,1 млн грн за кожну з 99 квартир. Для порівняння, середня ціна двокімнатної квартири у пристойному стані на вторинному ринку Умані — 25–35 тисяч доларів, що в рази менше за кошторис «відновлення».

Найбільше запитань викликають ціни матеріалів:

металопластикові вікна — 8 641 грн/м²(ринок — 4 386–5 220 грн/м²)

утеплювач Izovat Fasad 100 мм — 7 690 грн/м³(ринок — 3 140–3 783 грн/м³)

полівінілацетатна дисперсія — 379 грн/кг(ринок — 146–148 грн/кг)

Лише на цих трьох позиціях потенційна переплата становить щонайменше 4 млн грн — і це без урахування десятків інших завищених у кошторисі матеріалів.

У тендері брав участь також «Уманьрембуд 2», що вже працював на цьому ж об’єкті, однак його пропозицію відхилили через формальні недоліки у гарантійних документах та паперах на техніку.

Натомість перемогу отримало «Буд Кепітал Групп» — компанія, у якій, судячи з кошторисів, вікна коштують удвічі дорожче від ринку, а утеплювач — майже вдвічі.

Контракт підписали в.о. директора департаменту Олександр Мацко та уповноважений представник департаменту Євгеній Аладін. Фінансовий розподіл: 40,73 млн грн — державний бюджет, 8,64 млн грн — місцевий бюджет.

Понад рік мешканці зруйнованого будинку в Умані чекають на обіцяне житло. Тим часом влада Черкащини укладає нові договори на будівництво із завищеними цінами, що шокують навіть будівельний ринок.

Переплата у 4 млн грн — це:

160 FPV-дронів, або

8 автомобілів для ЗСУ, або

кілька повноцінних будинків у невеликих громадах.

Проте, здається, для чиновників важливішими стали «вікна по 8,6 тисяч за метр».