USAID тимчасово зупинила програми допомоги: це одразу відчують люди

У Києві, на території Оболонського району, стався інцидент, що викликав великий резонанс серед місцевої єврейської громади та в суспільстві загалом. Під час завершення шабату група молодиків здійснила напад поблизу місцевої синагоги, демонструючи нацистські привітання та вигукуючи образливі гасла, що не залишили байдужими ні свідків події, ні пересічних громадян.

Цей акт насильства став сигналом тривоги для єврейської спільноти столиці, яка вже неодноразово стикається з проявами антисемітизму в Україні. Група агресивно налаштованих молодиків наблизилася до синагоги, коли молитовне служіння добігало кінця. Один із вірян, побачивши ворожі дії нападників, вийшов до них, щоб запобігти ескалації конфлікту та захистити святе місце. Однак, побачивши на ньому традиційне вбрання, зокрема кіпу та цицит, зловмисники застосували сльозогінний газ із двох балонів.

Представники Київської єврейської громади заявили, що інцидент не був випадковим. Напередодні ці ж молодики вже з’являлися біля синагоги, викрикуючи антисемітські висловлювання та демонструючи жест нацистського привітання в присутності рабина. Громада назвала те, що сталося, «спланованим і жорстоким актом ненависті».

Поліція розпочала перевірку та встановлює причетних до нападу. Наразі вирішується питання щодо правової кваліфікації злочину, який може бути розцінений як порушення прав на свободу віросповідання та розпалювання ворожнечі. Громада закликає правоохоронців діяти рішуче, аби не допустити повторення таких випадків.

Інцидент в Оболонській синагозі викликав занепокоєння не лише серед вірян, а й усього суспільства, адже подібні прояви ненависті суперечать цінностям толерантності та поваги. У часи війни, коли українці стоять за єдність і людяність, кожен акт агресії на релігійному ґрунті стає особливо небезпечним сигналом.

Київська міська прокуратура досягла важливої перемоги в судовому процесі, пов’язаному із скасуванням реєстрації права власності на нежитлову будівлю площею 517,3 кв. м, що розташована за адресою вул. Спаська, 12 (Подільський район). У результаті зусиль прокуратури, 2 вересня 2025 року Господарський суд міста Києва задовольнив позов у справі №910/5325/25. Судове рішення стало важливим кроком у боротьбі з неправомірними діями у сфері нерухомості та сприяє посиленню правопорядку в державі.

В рамках судового розгляду, було скасовано державну реєстрацію права власності на зазначену будівлю за ТОВ «Блексквад», яке мало претензії на цей об'єкт нерухомості. Крім того, визнано недійсним договір купівлі-продажу між ТОВ «Блексквад» і ТОВ «Правова компанія «Ноосфера Плюс»», що став основою для незаконного переходу прав на нерухомість. У результаті анульовано також реєстрацію права власності за останньою компанією.

Ділянка з кадастровим номером 8000000000:85:362:0004 (0,22 га) перебуває в постійному користуванні Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток (КНМЦ) на підставі акта від 27 лютого 2002 року. На цій же землі розташована історична садиба Апштейна — пам’ятка архітектури кін. XIX — поч. XX ст., в якій базується Департамент охорони культурної спадщини КМДА та підпорядкований йому КНМЦ. Через це справа викликала підвищену увагу медіа й громадськості.

У судовому рішенні йдеться, що державна реєстрація права власності ТОВ «Центр інвестиційно-будівельних досліджень» (пізніше — ТОВ «Блексквад») від 16 березня 2016 року відбулася на підставі документів, які насправді не видавалися відповідними органами, а розпорядження РДА, зазначене як підстава, стосувалося іншої адреси. КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» також повідомило прокуратурі, що нежитлова будівля за цією адресою ніким не реєструвалася.

Хто стоїть за спорудою, прокуратура прямо не називає, але в публічно доступних аналітичних довідках (YouControl) «Правова компанія «Ноосфера Плюс»» фігурує в орбіті бізнес-структур, пов’язаних із ексдепутатом Київради Павлом Тесленком. У матеріалах також згадується, що раніше низка об’єктів нерухомості у столиці потрапляла до компаній, близьких до його оточення. У рішенні суду й супровідних повідомленнях прокуратури ці факти подані як підґрунтя для посиленого контролю за подальшою долею цієї ділянки.

На момент публікації на сайті «Судова влада України» відсутні апеляційні скарги від відповідних компаній, але прокуратура і експерти не виключають, що «Блексквад» та «Ноосфера Плюс» можуть оскаржити рішення у апеляції.

Ця справа становить частину ширшої хвилі уваги до механізмів відведення міської землі без торгів, які в медіа та серед активістів відомі як «туалетні схеми». У Києві такими питаннями займаються й правоохоронні органи: у лютому 2025 року НАБУ і САП повідомили про підозри фігурантам великої операції проти корупційних схем із землею (операція «Чисте місто»; кримінальне провадження №52023000000000154), а прокуратура й міська влада декларують наміри повертати втрачені ділянки громаді.

Київська прокуратура заявляє, що подібні рішення суду — важливий крок для недопущення зловживань і захисту комунальної власності. Місто, своєю чергою, має вирішити питання охорони пам’ятки Апштейна та уникати ситуацій, коли сусідні «паперові» споруди створюють ризик неправомірного відведення землі.

Смартфон став важливим елементом нашого повсякденного життя, який зберігає всю особисту інформацію: від приватного листування до фінансових операцій. Він вже давно перетворився на невід'ємну частину сучасного світу, і, відповідно, є основною ціллю для хакерів та інших зловмисників. Будь-яке несанкціоноване втручання в роботу пристрою, будь то його злам чи встановлення шпигунських програм, може створити серйозну загрозу для вашої безпеки. Важливо знати, як своєчасно виявити ознаки того, що телефон використовується без вашої згоди, аби знизити ризики.

Одним із найбільш явних попереджувальних сигналів є незвичайне споживання заряду батареї або мобільного трафіку. Якщо ви помічаєте, що акумулятор вашого смартфона швидко розряджається без активного використання або спостерігаєте підозрілі стрибки у витраті мобільного інтернету, це може бути ознакою того, що у фоновому режимі працює шпигунське програмне забезпечення. Такі програми можуть відслідковувати вашу активність, передавати інформацію про ваші дії в мережі або навіть здійснювати запис дзвінків без вашого відома.

Особливу увагу слід звернути на самовільну активацію камери чи мікрофона. Якщо під час дзвінків чути сторонні шуми, клацання або ехо, це може свідчити про прослуховування. Не менш тривожно, коли камера активується без вашої участі або з’являються ознаки запису.

Поява невідомих програм — ще один серйозний сигнал. Шкідливе ПЗ часто маскується під системні служби або «оновлення ОС». Якщо такі додатки неможливо видалити, а телефон починає зависати, перегріватися або самостійно перезавантажуватися, варто негайно перевірити пристрій на віруси та шпигунські модулі.

Щоб знизити ризики, встановлюйте додатки лише з офіційних магазинів, уважно контролюйте надані дозволи й регулярно оновлюйте операційну систему. Використання антивірусного ПЗ та періодичний аналіз витрат батареї та трафіку допоможуть вчасно виявити небезпеку.

Пильність — головний захист від стеження. Регулярно перевіряйте роботу свого смартфона та не ігноруйте навіть дрібні відхилення. Саме увага до деталей допоможе зберегти конфіденційність і захистити особисті дані.

Прокурорами подано обвинувальний акт до суду стосовно чотирьох харків’ян, які були обвинувачені у шахрайстві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб із застосуванням електронно-обчислювальної техніки. Одному з організаторів також інкримінується легалізація коштів, здобутих злочинним шляхом. За даними слідства, один з обвинувачених, безробітний харків’янин, ініціював створення злочинної групи, до якої залучив ще трьох осіб: двох чоловіків та жінку. Спільники організували масштабну шахрайську схему, яка включала дистанційні «цілительські» послуги через популярну телепередачу.

Зловмисники діяли, представляючись вигаданими іменами, обіцяючи людям допомогу у вирішенні їхніх проблем через фальшиві методи цілительства. Жертвами ставали здебільшого люди, що перебували в складних життєвих ситуаціях і шукали допомоги. Вони через телефонні дзвінки або онлайн-запити зверталися до «цілителів», які за певну плату пропонували «чудодійні» послуги.

Глядачів переконували перераховувати кошти на підконтрольні рахунки за проведення «обрядів», які нібито мали лікувати тяжкі хвороби, «знімати порчу» та приносити «зцілення». Жертвами шахрайської схеми стали громадяни з різних регіонів України, серед яких були тяжкохворі та їхні родичі.

Загальна сума завданих збитків становить майже 6 млн гривень. Отримані гроші учасники групи знімали з банківських карток і розподіляли між собою. Обвинуваченим загрожує кримінальна відповідальність за статтями Кримінального кодексу України щодо шахрайства та легалізації незаконно отриманого майна.

Олена Сосєдка, колишня іпотекодавиця ТОВ «Біо Енерджі Дніпро», опинилася в епіцентрі резонансного скандалу, пов’язаного з можливим виведенням мільйонних сум з державного «Укргазбанку» до Австрії. За інформацією з відкритих джерел, під час повномасштабної війни Росії проти України, що триває вже більше трьох років, Олена Сосєдка виїжджала за кордон 26 разів, відвідавши низку європейських країн — Швейцарію, Францію, Італію, Ізраїль, а також Австрію. Саме з цією країною вона має особливі родинні зв'язки, оскільки там проживають її діти та сестра Юлія.

Однак, Австрія для Олени Сосєдки — це не тільки родинний зв'язок. Батько її другого сина, Сергій Довгалюк, колишній керівник асоційованого об’єднання «Промислово-фінансова група Конкорд», у різні періоди своєї кар’єри був пов’язаний із міжнародними фінансовими операціями та здійснював бізнес-активність в Австрії, що тільки додає запитань до цієї історії. За повідомленнями з різних джерел, Довгалюк активно займався управлінням значними фінансовими потоками, і його ім’я з’являється у контексті можливих схем виведення коштів через офшорні структури, в тому числі і на території Австрії.

У 2018 році Сосєдка виступила іпотекодавцем за кредитом «Біо Енерджі Дніпро» у «Укргазбанку» для будівництва біогазової електростанції. Проєкт так і не був реалізований, але кредит у сумі майже 3,4 млн євро було видано. Частина коштів, включно з 100 тис. доларів, зафіксованих у базі експортно-імпортних операцій у 2019 році, була перерахована компанії Concord Solutions Lab GmbH, що, ймовірно, свідчить про виведення грошей за межі України.

Суд заборонив ТОВ «Біо Енерджі Дніпро» будувати біогазову електростанцію, а кредит державного банку не був повернений. Директором австрійських компаній у 2016–2018 роках був Alexandre Egger, адвокат експрем’єр-міністра Миколи Азарова у ЄСПЛ, що дозволяє припустити, що він міг бути залучений до схем виведення коштів «Укргазбанку» за кордон.

Ця справа підкреслює ризики фіктивних проєктів та потенційних схем виведення державних коштів за кордон, а також необхідність ретельного контролю за використанням кредитних ресурсів державних банків.

7 жовтня є важливою датою у календарі, що несе в собі низку професійних, культурних та релігійних свят. Для багатьох людей це не просто черговий день, а момент, коли звертають увагу на різні аспекти життя, зокрема на професії, традиції та духовні практики. Цього дня в Україні та за її межами відзначають кілька знаменних подій, серед яких і релігійні свята, і міжнародні акції, що дозволяють вшанувати тих, хто зробив значний внесок у різні сфери діяльності.

Однією з важливих подій є Всесвітній день листоноші, коли ми маємо змогу подякувати тим, хто не тільки доставляє кореспонденцію, але й забезпечує важливі комунікаційні зв’язки в суспільстві. Від кожного листа, пакету чи посилки залежить багато, і саме завдяки цим людям ми залишаємося на зв’язку один з одним, незважаючи на відстані та час. 7 жовтня відзначають також День бавовни та бавовняних виробів, що є чудовою нагодою згадати про важливість цієї культури в текстильній промисловості та нашому повсякденному житті.

У церковному календарі за новим стилем 7 жовтня вшановують преподобного Сергія Києво-Печерського та мучеників Сергія і Вакха; віруючі звертаються до них із проханнями про душевні й тілесні сили, полегшення від сумних думок і зміцнення віри. За старим (юліанським) календарем у цей день згадують також преподобного Феодосія Манявського і рівноапостольну Феклу Іонійську.

Для України цей день, зазвичай, не є офіційним державним святом — це звичайний робочий день, проте в культурній площині 7 жовтня згадують народження кількох відомих співвітчизників (істориків, науковців, журналістів та військових), і деякі громади можуть звертати на це увагу у публікаціях та локальних заходах.

Народні звичаї цього дня пов’язані з підготовкою до зими: раніше люди починали топити печі, діставали з комори теплі речі, закінчували сезонні роботи й готували консервацію. Існує низка прикмет: нічні заморозки — ознака закінчення бабиного літа; багато жолудів на дубі — до відносно м’якої зими; поганий врожай винограду — до холодної осені. Також у народі вважають, що 7 жовтня не найкращий день для розголошення планів і секретів — є повір’я, що це може нашкодити здійсненню задумів.

Традиційні «заборони» на цей день — утримуватися від лихослів’я, пияцтва, зайвої жорстокості й пліток. У релігійному контексті віруючим радять дотримуватися постулатів дня: не сваритися, не ображати інших і не порушувати моральних приписів.

Якщо ви плануєте відвідати богослужіння або локальні заходи, перевірте розклад у місцевих парафіях. Для тих, хто святкує міжнародні професійні дати, це гарний привід подякувати поштарям, працівникам текстильної галузі і всім, чия праця тримає суспільство на зв’язку.

У Київській області правоохоронці затримали 35-річну працівницю банку, яка протягом двох років незаконно переказувала гроші з рахунків померлих клієнтів на свої власні картки. Зловмисниця діяла з 2020 по 2021 рік, підбираючи облікові записи користувачів, що вже померли. Використовуючи своє службове становище, вона змінювала прив’язані до рахунків контактні дані і фінансові номери на свої, після чого здійснювала переведення коштів на власні картки.

За даними правоохоронних органів Київщини та Київської міської прокуратури, слідство вже встановило щонайменше шістьох потерпілих, а загальна сума викрадених коштів становить близько 500 тисяч гривень. Для того, щоб уникнути підозр, жінка переводила кошти в розмірі 10–20 гривень, що дозволяло їй довгий час залишатися непоміченою. Однак обережність не допомогла уникнути покарання: розслідування встановило, що зловмисниця використовувала систему банківських операцій для здійснення транзакцій у режимі прихованих операцій.

Під час обшуку вдома у фігурантки вилучили речові докази. Їй повідомили про підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України: ч. 3 ст. 190 — шахрайство; ч. 1 ст. 200 — незаконні дії з платіжними документами; ч. 1 ст. 362 — несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних систем. Санкції статей передбачають покарання до п’яти років позбавлення волі.

Зараз триває досудове розслідування, а правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини справи та можливих інших потерпілих.