Як проблеми управління ЗСУ знижують ефективність у війні з Росією

Смартфони стали невід’ємною частиною нашого повсякденного життя, і їх використання навіть під час сну стало звичною практикою для багатьох людей. Проте, поряд з поширеними побоюваннями щодо можливих шкідливих впливів, пов’язаних із зарядкою гаджетів вночі, варто звернути увагу на більш реальні ризики, які можуть виникнути внаслідок технічних несправностей.

Сергій Петров, досвідчений терапевт, прокоментував актуальні питання безпеки, пов'язані з використанням смартфонів під час сну. За його словами, велика частина стурбованості щодо впливу електромагнітного випромінювання не має серйозного наукового підтвердження. Враховуючи, що радіохвилі, які випромінюються смартфонами, мають надзвичайно низьку потужність, ризик від їх впливу на організм залишається мінімальним. Немає даних, що підтверджують зв'язок між використанням смартфонів і серйозними проблемами зі здоров'ям через електромагнітне випромінювання.

Окреме застереження Петров адресував вологим умовам: заряджання в приміщеннях із підвищеною вологістю, зокрема у ванній кімнаті, категорично не рекомендується через ризик короткого замикання при потраплянні вологи в електроніку — це створює реальну небезпеку для життя і здоров’я.

Лікар також пояснив, що помірне нагрівання телефону під час зарядки є нормальним явищем і зазвичай не становить загрози. Водночас він порадив стежити за станом пристрою: якщо телефон сильно гріється, виникли пошкодження корпусу або акумулятора, або використовуються несертифіковані кабелі та адаптери — слід припинити використання і звернутися до сервісного центру.

Петров підсумував: сон поруч зі смартфоном, який заряджається, за умови дотримання елементарних правил безпеки — використання сертифікованих аксесуарів, уникнення вологи і контролю за перегрівом — не становить суттєвої загрози. Тим не менше кожен користувач сам вирішує ступінь свого комфорту й обережності — кому зручніше, той може залишати телефон на тумбочці, інші віддають перевагу дистанції або вимкненню пристрою на ніч.

Здоров'я серця не можна оцінювати лише за віковими критеріями, адже серцево-судинні захворювання можуть виникати навіть у молодих людей, у яких немає очевидних факторів ризику. Один із найважливіших параметрів, на який варто звертати увагу, — це частота серцевих скорочень (ЧСС). Цей показник може стати своєрідним «попереджувальним сигналом» про можливі проблеми із серцем ще до того, як інші симптоми стають очевидними.

Для того, щоб правильно оцінити ЧСС, вимірювання повинно проводитися в стані спокою, без фізичних навантажень та емоційного стресу, адже в такому випадку можна отримати найбільш точний результат. Нормальна частота серцевих скорочень у здорової людини коливається від 60 до 100 ударів на хвилину. Показники, що виходять за ці межі, можуть свідчити про порушення в роботі серцево-судинної системи, тому важливо уважно ставитися до таких змін і своєчасно звертатися до лікаря для додаткових обстежень.

Кардіолог Юрій Конєв зазначає: якщо пульс перевищує 150 ударів або взагалі не визначається — необхідно негайно викликати швидку допомогу. Це потенційно небезпечний стан, який може свідчити про небезпечну аритмію чи інші критичні порушення.

Особливу увагу слід звертати на стабільно високий пульс у спокої. Якщо протягом години ЧСС залишається понад 90 ударів, це може бути ознакою тахікардії. У молодих людей такий стан іноді пов’язаний із роботою нервової системи, але у старших — це тривожний знак можливих серцевих змін.

«Не варто самостійно лікувати серце чи приймати препарати без консультації лікаря. Якщо пульс не заспокоюється, це привід для обстеження», — наголошує Конєв.

Для підтримки здорового серця кардіолог радить більше рухатися — щонайменше 10 тисяч кроків на день, менше користуватися автомобілем, а також займатися плаванням, яке м’яко тренує серцево-судинну систему та підвищує витривалість.

Регулярний контроль показників — артеріального тиску, індексу маси тіла, ліпідів, рівня глюкози та глікованого гемоглобіну — допоможе виявити проблеми вчасно та уникнути серйозних ускладнень.

Сучасні наукові дослідження все більше підтверджують важливість харчових звичок для збереження здоров'я та продовження життя. Одним із таких важливих досліджень є робота науковців Орхуського університету (Данія), яка опублікована в журналі Earth. Цей науковий аналіз зосереджено на вивченні зв'язку між дотриманням скандинавських рекомендацій щодо харчування та зниженням ризику ранньої смерті. Виявилось, що правильне харчування не лише знижує ризик розвитку серйозних захворювань, але й значно збільшує тривалість життя.

Доцент Крістіна Дам та аспірантка Анна Бак Мерх протягом кількох років вивчали харчові звички понад 76 тисяч шведів, які почали фіксувати свій раціон і спосіб життя з 1997 року. На основі зібраних даних вчені дійшли висновку, що люди середнього віку, які слідують скандинавським рекомендаціям щодо харчування, значно знижують ризик розвитку серйозних хвороб, таких як серцево-судинні захворювання, діабет та онкологічні недуги.

Окремо вчені відзначають: найбільше скорочення ризику спостерігалось щодо смертності від серцево-судинних захворювань. Це підкреслює важливість харчування для профілактики хвороб серця незалежно від соціально-економічного статусу.

Авторами підкреслено, що ідея скандинавських рекомендацій — не суворі заборони, а баланс. Раціон має бути корисним для здоровʼя людини й водночас менш шкідливим для довкілля: менше тваринництва, більше рослинних продуктів, менше харчових відходів.

Це особливо важливо з огляду на вплив харчової галузі на клімат: за оцінками вчених, виробництво і споживання їжі відповідає приблизно за 30% світових викидів парникових газів. Скандинавські рекомендації враховують цей факт і закликають робити вибір на користь більш екологічних продуктів.

У Києві, поблизу станції метро «Академмістечко», планується будівництво нового великого торгово-розважального центру та масштабна реконструкція підземних переходів. Ці роботи, згідно з розпорядженням КМДА, повинні розпочатися в 2025 році і тривати до 2027 року. Міська влада запевняє, що ці зміни не впливатимуть на функціональне призначення станції та не порушать нормальну роботу метрополітену. Проте в транспортних колах та серед громадських активістів вже виникла серйозна стурбованість.

Експерти та представники громадських організацій звертають увагу на кілька важливих проблем, які можуть виникнути внаслідок цієї реконструкції. Олександр Гречко з ГО «Пасажири Києва» підкреслює, що проект не враховує інтереси пасажирів та може значно ускладнити їх пересування. За його словами, будівництво великих торгово-розважальних центрів поруч з важливими транспортними вузлами створює додаткове навантаження на інфраструктуру. Підвищена кількість відвідувачів таких об'єктів може призвести до переповнених підземних переходів, заторів та проблем з доступом до станції метро.

Експерти також попереджають про транспортні наслідки: у проєкті наразі не прописано, де зупинятимуться автобуси, як організують під’їзд і паркування для відвідувачів ТРЦ та мешканців, тож існує ризик утворення заторів і «колапсу» транспортного руху, особливо для мешканців західних передмість — Ірпеня та Бучі — які користуються пересадковим вузлом.

Окрема претензія — відсутність рішень щодо безбар’єрності. За проєктом не передбачено ліфтів чи підйомників для людей з інвалідністю та маломобільних груп, наголошують активісти, через що доступ до станції та пересування в підземних переходах може стати проблемою для частини пасажирів.

Що пропонують фахівці: передбачити автобусну станцію в складі ТРЦ, облаштувати підземний паркінг із прямим переходом до метро та забезпечити безбар’єрний доступ у підземних переходах. Без цих змін, попереджають вони, проєкт може створити більше проблем, ніж вигод.

У КМДА в коментарі зазначили, що містобудівні умови та обмеження на будівництво комплексу були видані ще у 2011 році компанії «Гротто». У «Київському метрополітені» підтвердили, що точне розташування виходів і організація переходів будуть визначені проєктною документацією.

Термін виконання робіт — до 2027 року — означає тривалі будівельні роботи поблизу одного з ключових пересадкових вузлів міста. Через це мешканці і експерти очікують докладнішої проєктної документації, із роз’ясненнями щодо організації руху, заходів з пожежної безпеки та інклюзивних рішень.

Зведення великого ТРЦ поруч із метро ставить питання балансу між інвестиціями та транспортною доступністю — і змушує владні структури довести, що проєкт передбачає стале вирішення проблем пасажиропотоку, безбар’єрності та безпеки в одному з найжвавіших районів Києва.

Керівник Дослідницької служби Верховної Ради Леся Ваолевська представила важливе парламентське дослідження, яке детально розглядає правове регулювання статусу «політично значущої особи» (ПЗО) в Україні. У документі також аналізуються підходи до застосування посиленого фінансового моніторингу щодо таких осіб, а також членів їхніх родин та пов'язаних осіб. Це дослідження є важливим для розуміння поточних проблем у сфері фінансового контролю та антикорупційної політики в Україні.

У своєму дослідженні Леся Ваолевська порівнює національну практику з міжнародними рекомендаціями, зокрема стандартами, розробленими Групою розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), а також нормативами Європейського Союзу. До цього аналізу включені приклади з різних країн, серед яких Австралія, Велика Британія, Франція, Канада, Сінгапур, Швейцарія та Об'єднані Арабські Емірати.

Дослідження підкреслює, що після припинення публічних функцій посилену увагу зберігають ще щонайменше 12 місяців, причому оцінка залишкових ризиків враховує рівень впливу особи та її зв’язки з країнами, що мають високі ризики відмивання коштів. Якщо ризики визнають низькими, статус і пов’язані з ним заходи можуть бути зняті раніше. Така модель відповідає принципу «ризик-орієнтованого підходу», проте в інших державах терміни і критерії відрізняються.

Порівняльний огляд у документі показує значну різнорідність підходів у світі: Велика Британія застосовує ризик-орієнтований підхід без фіксованого строку моніторингу; Франція вимагає посиленого контролю щонайменше 12 місяців після відставки; Канада розділяє підхід за походженням — для іноземних ПЗО контроль може бути довічним, для національних — 5 років; Сінгапур також практикує ризик-орієнтованість без фіксованого строку; Швейцарія передбачає мінімум 10 років нагляду; ОАЕ — мінімум 3 роки. Учасники дослідження звертають увагу, що ці варіації відображають різну оцінку ризиків, історичний і правовий контекст кожної країни та рівень розвитку фінансової інфраструктури.

Документ також порівнює українські норми з Європейським законодавством, зокрема Директивою 2015/849 та пізнішими рекомендаціями ЄС, які визначають широкий перелік посад, що підпадають під режим ПЗО (глави держав, урядовці, депутати, судді, посли тощо). У 2023 році ЄС опублікував додатковні орієнтири щодо переліку посад для країн-членів, і дослідження зазначає, що українські правила адаптують ці підходи в рамках Угоди про асоціацію.

Практичні наслідки для банків йтих клієнтів очевидні: необхідність розширених процедур KYC (know your customer), більш жорсткої перевірки бенефіціарів, введення внутрішніх лімітів для схвалення великих операцій та постійне моніторингу транзакцій. Банки мають не лише виявляти підозрілі операції, а й документувати оцінку ризиків і вживати заходів згідно з внутрішніми політиками та національними регуляторними вимогами.

У дослідженні також піднімається питання ефективності практичної реалізації: відсутність єдиних підходів до строків моніторингу, відмінності в визначенні «пов’язаних осіб» та складності встановлення реальних бенефіціарів ускладнюють роботу як банків, так і контролюючих органів. Автори звертають увагу на потребу у вдосконаленні механізмів обміну інформацією між державними реєстрами, фінансовими установами та правоохоронними органами для швидшого виявлення аномалій та кореляції ризиків.

Ключовий висновок дослідження — щоб відповідати стандартам FATF і кращим міжнародним практикам, Україні варто забезпечити чіткі процедурні правила для застосування посиленого моніторингу, визначити прозорі критерії для встановлення строків нагляду та посилити інструменти контролю за деклараціями й джерелами доходів ПЗО. Це також передбачає підвищення спроможності банків у частині аналітики ризиків і кращу координацію між регуляторами.

У Тернополі правоохоронці провели масштабну операцію, результатом якої стало викриття організованої групи, що займалася систематичним викраденням дизельного пального з поїздів. Цей злочинний процес був добре організований і охоплював 18 осіб, серед яких були як досвідчені працівники локомотивного депо, так і колишній начальник депо, який координував незаконну діяльність.

Згідно з даними слідства, перший епізод крадіжки був зафіксований ще в жовтні 2024 року, коли поліція затримала п’ятьох осіб, які безпосередньо займалися незаконним відбором пального з потягів. Однак, подальше розслідування показало, що ця група діяла набагато масштабніше. У результаті з’ясувалося, що до злочинної діяльності були залучені не лише машиністи та їхні помічники, а й складачі поїздів, майстер цеху та інші співробітники депо. Всі вони діяли чітко за планом, використовуючи свої професійні знання про графіки руху потягів та специфіку роботи депо.

За даними слідства, дизельне пальне зливали у каністри під час зупинок тепловозів на одній із залізничних станцій області. Каністри скидали у визначених місцях, після чого доставляли їх до сховищ. Надалі пальне переливали у більші ємності та продавали мешканцям регіону, а отримані кошти ділили між учасниками групи.

Поліція встановила всі нові епізоди та ідентифікувала всіх причетних. Усім 18 учасникам повідомлено про підозру за статтями, що передбачають привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем у складі організованої групи. Якщо їхню вину буде доведено, зловмисникам загрожує до 12 років позбавлення волі, а також заборона обіймати певні посади та конфіскація майна.

Ця справа стала однією з найбільших викритих схем крадіжок на залізничному транспорті в регіоні, і слідчі не виключають можливість появи нових фігурантів.

Колишній президент США Дональд Трамп звернувся до громадськості з закликом поновити розслідування, що стосується процедури його імпічменту, ініційованої в 2019 році через обвинувачення в нібито тиску на Україну. В дописі на своїй платформі Truth Social Трамп назвав цей процес «українським імпічментом» і заявив, що це була «набагато серйозніша і незаконніша маніпуляція, ніж сам Вотергейтський скандал».

Президент США наголосив, що має на меті змусити відповідні органи, зокрема Конгрес, повторно розглянути всі факти і обставини, що лежать в основі цих звинувачень. Трамп також зазначив, що сподівається на об'єктивне та неупереджене втручання правових структур країни, яке могло б привести до справедливого розгляду цієї ситуації. Він особливо підкреслив роль Адама Шиффа, колишнього заступника голови Комітету з розвідки Палати представників, звинувативши його в «нечесності» та маніпуляціях під час розслідування.

Процедуру першого імпічменту Трампа було ініційовано Демократичною партією у 2019 році. Причиною став його телефонний дзвінок до президента України Володимира Зеленського. Трамп, за версією демократів, вимагав від України розслідування діяльності Гантера Байдена, сина Джо Байдена, що розцінювалося як тиск з метою впливу на президентські вибори у США.

Попри те, що Палата представників оголосила імпічмент, Сенат виправдав Трампа. Він неодноразово заявляв про політичний характер звинувачень та називав справу сфабрикованою. Тепер, напередодні нової виборчої кампанії, Трамп повертається до цієї теми, використовуючи її як аргумент проти своїх опонентів.

Його нові заяви можуть загострити політичне протистояння у США, адже імпічмент 2019 року досі залишається однією з найбільш суперечливих подій сучасної американської політики.