ІНСАЙДИ:

На Банковій обговорюють можливих кандидатів на посаду Головнокомандувача – джерела

За інформацією наших джерел в Офісі Президента, Андрій Єрмак нібито продовжує пошук потенційного замінника Сергія Сирського: на Банковій регулярно проводяться співбесіди й зустрічі з кандидатами та посадовцями. Далі виклад — як це подають джерела та які наслідки називають учасники процесу. За словамиспіврозмовників, такі співбесіди мають дві паралельні цілі: формальна — оцінити претендентів на посаду Головнокомандувача […]

Очільниця департаменту охорони здоров’я Києва прагне залишити Україну до офіційних звинувачень – джерела

За інформацією наших джерел, керівниця департаменту охорони здоров’я КМДА Валентина Гінзбург, яка подала заяву на звільнення у зв’язку з виходом на пенсію, “може виїхати за кордон через ймовірне вручення підозри”. Нагадаємо, Валентина Гінзбург підтвердила, що залишає посаду з 13 жовтня та написала заяву на звільнення “у зв’язку з виходом на пенсію”. Водночас, за інформацією джерела, […]

Київська ТЕЦ-6 фактично зупинила свою роботу, повідомляють джерела

За інформацією наших джерел, внаслідок ворожої атаки на столицю у ніч на 10 жовтня,  Київська ТЕЦ-6 була практично повністю виведена з ладу. Нагадаємо, цієї ночі ціллю ворожих ударів стала цивільна енергетична інфраструктура. Були атаковані ТЕЦ, ГЕС, ТЕС та трансформатори у різних регіонах України. За інформацією  ДТЕК, на Київщині були введені екстрені графіки аварійних відключень. Довідково: […]

Україна: незручна реальність у світі старих імперських ігор

У нещодавньому інтерв’ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

В обох випадках завжди є сильніший, правила для якого відрізняються від загальних. Це замкнуте коло дещо нагадує реалії часів станових монархій, коли всі мають визначені і прописані ролі, існує усталений порядок речей, а будь-які зміни є аномаліями. Лиш українцям у цій системі координат не сидиться на місці. Вони раз у раз перевертають усе з ніг на голову й шукають своє місце під сонцем. Принаймні останнім часом, зазначає видання ZAXID.net.

У підручниках з історії України ми десятиліттями спостерігали образ безправного українського народу. Гніт, полонізація, русифікація, утиски… Проте світ дещо інший. Він непередбачуваний і несправедливий, містить багато підлості й непослідовності. Однак, навіть цього не помічаючи, ми живемо поруч із дивовижними людьми. Вони гідні захоплення й написання про них книг, зйомки фільмів. Виклик усталеному порядку та несправедливості, багаторічним пропагандистським кліше – кредо багатьох наших співвітчизників. Власне це і є шлях до набуття Україною суб’єктності. Не всім він подобається, але інакше не буває.

Проголошення незалежної України відбулося фактично і юридично, але до свідомості людей (часто і самих українців) це дійшло далеко не зразу. Нас довго сприймали за росіян і такими себе бачили багато українців. Одні й інші користувалися дивними й ефемерними конструктами на кшталт «русскіє». Вважали, що кажуть про всіх, хто жив у Російській імперії і Радянському Союзі.

Про тих, які, в їхньому сприйнятті, волею випадку та обставин, не стали частиною Російської Федерації. При цьому вони ще й згадують якусь «Росію». Проте власне «Росії» ніколи не існувало. Є люди в Україні, Білорусі, Казахстані тощо, які вважають себе «русскімі» і бачать у цьому зв’язок з «Росією», але назва тієї держави на болотах – Російська Федерація. Перед тим був СРСР. Ще раніше Російська імперія. До неї Московія. «Росії» не було і зараз немає. Є Україна, Білорусь і Російська Федерація. «Росія» – лиш у схемах російських пропагандистів.

Їм вигідно поширювати нісенітниці про князя Володимира, «правителя Росії» або про єдиний історичний шлях і спільну колиску, тобто брехню про українців, білорусів і росіян, які нібито є одним народом. У це вкладають великі гроші, про це без упину торочить їхня пропаганда, довільно інтерпретуючи події минулого у вигідному для себе ключі.

«Дослідження» в такому дусі пишуть у Російській Федерації, на Заході та й у нас. Донедавна це взагалі був домінантний політичний наратив, коли говорили про Східну Європу. Цей простір вважався російською сферою впливу. Така матриця, усталена й закореніла, але побудована на брехні й несправедливості, не передбачала коректур і всіх влаштовувала. Подекуди від такого мислення бояться відступити досі. Наприклад, на Заході.

Дії й позицію Російської Федерації можна пояснити, якщо бути свідомим політичного мракобісся, яке там буяє. Імперської діареї, що властива політикуму, елітам і значній частині їхнього населення. Дивною є поведінка цивілізованого світу.

Постійно апелюючи до раціонального мислення й загальнолюдських цінностей, колективний Захід так і не наважився поставити під сумнів тиражовані росіянами вигадки. Навіть попри те, що не всі з них історичні чи нейтральні. Більшість – ксенофобські й суперечать цінностям Заходу, а значна частина – політичні й відверто спрямовані проти Європи.

Проте це ніколи нікого не хвилювало. Пихаті росіяни вирізнялися зверхністю й підлістю, куди б не закинула їх доля. Упередженість і деспотизм фонтанували російські владні особи на міжнародному рівні. Усіх все влаштовувало. Це сприймали за норму. «Дітям Сталіна» можна. Лише коли руки росіян стали по лікоть у крові, адекватна частина світу зрозуміла, що так тривати більше не може.

Хоча критикувати світ за світоглядну незрілість чи брак принциповості ми не можемо. Навіть після проголошення незалежності багато українців довго вірили російській пропаганді, дивились російські фільми і слухали тиражовану росіянами музику.

Українське вважали неякісним і не помічали, що російська продукція отруєна пропагандою і зневагою до всього людського. Масштабність цих процесів була такою, що виникало відчуття, наче нам готують теплу ванну. Ціль – ще одна Білорусь, тобто деполітизована пустеля, зі жителями якої можна робити все, що заманеться. Тоді й взяли слово свідомі українці.

Від 2004 року і досі українці неодноразово міняли хід історії. Це були внутрішні питання. Як оскарження результатів виборів у 2004 році. Події масштабні. Як Революція гідності та відбиття російської агресії, що потрапило в поле зору всього світу.

Цей момент часто за лаштунками, але українці неодноразово брали ініціативу у свої руки в найнесподіваніші моменти і міняли усталений порядок. Це руйнувало «договірняки», ламало плани політикам, які по-чемберленівськи «вирішують» питання.

Коли здавалося, що виходу немає, своє слово казали українці. Валили Радянський Союз, зокрема, росіяни. Скажімо, коли Боріс Єльцин закликав своїх прихильників виходити на протести. Проте поховали СРСР, між іншим, українці, які в грудні 1991 року проголосували на референдумі за незалежність. Згодом ця карта стала політичним козирем Леоніда Кравчука.

Демократичні протести українців у 2004 році дозволили Віктору Ющенку, чи не найуспішнішому в історії нашої країни прем’єр-міністру, відновити справедливість і стати президентом. Українці міняли хід подій під час Революції гідності та в часі злочинної агресії Російської Федерації проти нашої країни. У першому випадку від нас не очікували такої згуртованості й волі, у другому – стійкості.

На жаль, жоден із цих несподіваних маневрів українське суспільство не зуміло трансформувати в системні й послідовні політичні реформи, які дозволили б створити ефективні державні органи, справедливі суди та рівні для всіх правила.

У моменті з проголошенням державної незалежності України в 1991 році був фактор несподіванки й ламання усталених порядків. Фактор несподіванки спрацював і під час подій 2004 року, 2013-2014 років, а також у 2022-му. Під час Помаранчевої революції в потенціал та самоорганізацію українців не вірили бандити з Партії регіонів, які хотіли прийти до влади шляхом фальсифікації виборів.

Під час Революції гідності українці сколихнули весь світ, показавши найбільш демократичним країнам, еліти яких забули значення слів «цінності» й «демократія», що таке воля, принципи і самобутність. Перегородивши шлях путінській чумі, українці розбили цинічні плани й очікування колективного Заходу про окупацію частини України російськими військами та наступну партизанську війну на цих територіях.

Прикладом раптових і несподіваних дій українців можна вважати й операцію ЗСУ на теренах Курщини. Ми досі достеменно не знаємо, якими були цілі цієї операції та в якому контексті бачить ці події Генеральний штаб ЗСУ, але цей наступ став несподіванкою для людей в Україні, на Заході і в Росії.

На адресу операції української сторони звучало багато критики. Проте незаперечним є те, що вона підняла дух і дала надію українцям. Не менш важливо, що ці раптові масштабні дії розвіяли низку міфів російської пропаганди. Було розрубано й гордіїв вузол настроїв на Заході, який, таке враження, почав шукати шляхи примирення сторін – навіть шляхом суттєвих поступок України.

Курська операція триває і має певні позитивні наслідки для української сторони. Проте й ейфорія від неї спала. Над нами знову загроза заморозки війни на невизначених (вважай – невигідних для України) умовах. На Заході поступово повертаються до політики розведення руками і перебігання між краплинками.

Вкотре українці перевернули усе з ніг на голову, але чи принесе це користь для нашої країни в довготерміновій перспективі? Ситуативний розрив шаблону працює, але не так довго, як цього хотілося б. Очевидно, що ні виграти війну, ні збудувати ефективні державні інститути ситуативними стрибками не вийде.

Українці мали безліч нагод, щоб у цьому переконатися. Одне й інше потребує стратегічного і продуманого плану, бачення. Якщо цього не буде, нас надалі чекатимуть гойдалки настрою й очікувань. Перевалювання між ейфорією, що сягає хмар, та нестерпною рутиною, яка тягне на дно. Ми, зрозуміло, сподіваємося на перше, але в якийсь момент може переважити друге.

Євген Гулюк

Не пропустіть

Фінансове становище керівника Кам’янської окружної прокуратури: аналіз декларації Сергія Кузьменка

Керівник Кам’янської окружної прокуратури Дніпропетровської області Сергій Кузьменко у своїй декларації за минулий рік розкрив інформацію про фінансові надходження родини, які склали близько 5 мільйонів гривень. Значну частину цього доходу, як вказано в опублікованих даних, було отримано від продажу майна та подарунків. Сам прокурор отримав 1,42 мільйона гривень у вигляді заробітної плати та 941 гривню як матеріальну допомогу.

Серед основних джерел доходів його дружини, Марії Станіславівни, вказано 2,4 мільйона гривень від продажу нерухомості, що була реалізована Анжеліці Баштаненко. Окрім того, вона отримала подарунок у розмірі 1,21 мільйона гривень від своєї матері, Алли Пістун. Таким чином, загальний дохід родини значною мірою сформований завдяки операціям з нерухомістю та дарунками, що може викликати додаткові питання щодо джерел походження таких значних коштів.

Під час війни, як вказано в декларації, сім’я придбала квартиру в Дніпрі площею 71 м² за 3,64 млн грн; раніше у дружини були інші квартири — зокрема 64,8 м² (вказана в 2023 році) та 114,2 м² з правом користування (власниця — Галина Кузьменко). Також у 2023 році дружина придбала автомобіль Toyota Camry (2022) за 1,37 млн грн.

Сергій Кузьменко декларує нерухомість у селі Новоолександрівка під Дніпром: дві земельні ділянки (30 м² і 2 310 м²), а також незавершене будівництво (будинок 440 м², літня кухня 103 м², гараж 55,2 м², споруда 78 м²). Крім того, у декларації вказані готівкові заощадження: у самого Кузьменка — $36 тис., 130 тис. грн і €800; у дружини — $4,5 тис. і 123 тис. грн.

У біографічній частині документонаходиться інформація про службову кар’єру: Сергій очолює Кам’янську окружну прокуратуру з березня 2021 року; його батько Анатолій Кузьменко був заступником прокурора області до 2015 року, а брат Анатолій наразі очолює Павлоградську окружну прокуратуру.

Зауважимо, що понад половина минулорічних надходжень родини припала на операції з майном і подарунки — факти, які привертають увагу на тлі воєнного часу та економічної нестабільності. Однак сама декларація фіксує надані родинні й цивільно-правові правочини; питання щодо походження коштів чи відповідності доходів і витрат потребують додаткової перевірки компетентними органами.

Скандал з Оленою Погребняк: можливі зловживання та корупційні схеми в ДМС

За інформацією антишахрайського проєкту "190", який вивчає декларації та аналізує відкриті реєстри, начальниця Головного управління Державної міграційної служби (ДМС) в Одеській області, Олена Погребняк, потрапила в епіцентр кількох скандальних випадків, що викликають серйозні сумніви щодо прозорості її фінансових операцій і правомірності деяких управлінських рішень. Дії чиновниці привернули увагу не лише правоохоронних органів, але й громадськості, адже з'явились питання про законність її майна та зв'язків із підрядними організаціями.

У 2019 році Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру Олені Погребняк та її першому заступнику, Івану Безкищенку, у привласненні майже 1 мільйона гривень. Розслідування виявило, що посадовці могли бути причетні до корупційної змови з підрядниками. Суть справи полягає в тому, що в документах, що стосуються виконаних ремонтних робіт, були внесені неправдиві відомості, завдяки чому бюджетні кошти було незаконно перераховано на рахунки певних компаній. У зв'язку з цими подіями виникає питання про те, чи не стали ці зловживання частиною більш масштабної схеми фінансових махінацій.

У наступних публікаціях і розслідуваннях, які наразі частково були видалені з деяких видань, йдеться, що посадовиця роками оформлює нерухомість на своїх синів від попереднього шлюбу — Івана та Данила — і користується цим майном. Зокрема, в Одесі в деклараціях зафіксовані будинок площею близько 161 кв. м (набутий у 2016 році), де зареєстровані Погребняк і її чоловік Олексій Пономарчук, а також земельна ділянка 330 кв. м (набута у 2010 році) із задекларованою вартістю 485 грн — сума, яка виглядає аномально заниженою для земельних цін Одеси. Чоловік посадовиці має також ділянку під Києвом (1 200 кв. м у селі Козинці), вказану як набуту у 2013 році.

У роботі з автотранспортом розслідування вказує, що Погребняк і Пономарчук не мають власних авто на свої імена, але користуються транспортними засобами, оформленими на третіх осіб. Серед зазначених — BMW X1 2012 року на родичку Катерину Росєєву (нині Колеснікову), яким користується як посадовиця, так і її чоловік. Також у матеріалах згадується FORD FIESTA 2011 року, оформлений на Ірину Романченко, який фактично використовує Пономарчук; обставини такого користування не прояснені.

Щодо доходів і соцвиплат: за 2024 рік Погребняк декларувала зарплатні надходження від ДМС (приблизно 708 тис. грн), а також винагороди від Одеського державного університету внутрішніх справ і Міжнародного гуманітарного університету. Водночас у деклараціях фігурують аліменти від колишнього чоловіка у розмірі близько 44 тис. грн — при цьому є неточності у відображенні статусу батьківства й усиновлень, які викликають додаткові питання. У матеріалах викладено, що Пономарчук офіційно усиновив Івана і Данила у 2023 році, а у 2023–2024 роках у подружжя з’явилися спільні діти — факти, які досліджувачі пов’язують із практикою оформлення сім’ї для отримання підстав на відстрочку від мобілізації. Розслідувачі звертають увагу, що деякі соцвиплати на дітей відображені не повністю або по-різному у різні роки, а подружжя не декларує готівкових заощаджень, хоча має банківські рахунки — це також викликає питання щодо прозорості фінансового стану.

Окремо слід звернути увагу, що частина публікацій про майно Погребняк, як повідомляється, була видалена з медіаплатформ — розслідувачі припускають, що на це міг вплинути адміністративний ресурс або фінансовий тиск на ЗМІ. Такі факти підкреслюють проблему доступу громадськості до інформації й викликають запитання про тиск на журналістику в регіоні.

Популярні препарати для схуднення можуть спотворювати результати онкологічних обстежень

Свіже дослідження викликало занепокоєння серед медичної спільноти: виявилося, що препарати Ozempic та Wegovy, які належать до класу агоністів GLP-1 і активно застосовуються для зниження ваги, можуть впливати на точність результатів онкологічних ПЕТ-КТ обстежень. Ці лікарські засоби потенційно змінюють накопичення фтордезоксиглюкози (FDG) у тканинах, що ускладнює виявлення пухлин та може спричинити помилкову інтерпретацію зображень.

Фахівці європейського медичного центру Alliance Medical провели ретельний аналіз ПЕТ-КТ сканувань пацієнтів, які проходили діагностику онкологічних захворювань. Вони помітили, що у людей, які приймають GLP-1 агоністи, спостерігалися нетипові «гарячі точки» — ділянки з високим рівнем поглинання радіоактивного препарату, які зазвичай вказують на пухлинні клітини. Проте в цих випадках накопичення FDG було викликане не раковими процесами, а фармакологічним впливом ліків.

Медичний директор Alliance Medical доктор Пітер Строугал пояснив, що перший випадок незвичного накопичення FDG став підставою для ширшого аналізу. Виявилось, що такі зміни трапляються все частіше, але офіційних рекомендацій щодо цього у Великій Британії та на міжнародному рівні поки немає.

Неправильне тлумачення результатів сканування може призвести до зайвих обстежень, помилкового визначення стадії раку та затримок у лікуванні пацієнтів.

Дослідники радять лікарям ретельно фіксувати інформацію про прийом препаратів GLP-1, щоб уникнути помилок у діагностиці та забезпечити своєчасну і точну медичну допомогу.

Пацієнтам, які приймають Ozempic або Wegovy, важливо повідомляти лікарів про ці ліки перед проходженням ПЕТ-КТ та інших онкологічних обстежень, щоб уникнути зайвих втручань та помилок у діагностиці.

Олексій Момот та директор підрядної організації підозрюються у розтраті бюджетних коштів на закупівлі техніки та фіктивних робіт

Міський голова Вишгорода Олексій Момот та директор підрядної організації опинилися під підозрою у заволодінні бюджетними коштами. Офіс генерального прокурора повідомив, що у межах кримінального провадження перевіряються факти розтрати понад 6 мільйонів гривень, які могли бути виведені через фіктивні роботи та завищену вартість закупленої техніки. Йдеться про контракти на постачання двох екскаваторів-навантажувачів, які міська рада придбала на початку повномасштабної війни для добровольчого формування. Згідно зі слідством, техніку закупили через підприємство, яке не мало необхідних ресурсів для виконання цього контракту, а вартість екскаваторів була штучно завищена, що дозволило зловживати державними коштами.

Ця ситуація викликає занепокоєння, оскільки йдеться про фінансові ресурси, які повинні були використовуватись на підтримку обороноздатності країни в умовах війни. За інформацією прокуратури, внаслідок таких дій бюджет міста поніс серйозні фінансові втрати, а також зниження ефективності витрат, що вкрай важливо в умовах кризових ситуацій.

Ще один епізод стосується оплати 5 млн грн за роботи з днопоглиблення водойми у Вишгороді. Підрядник нібито не виконав ці роботи, однак мер підписав акти приймання та ініціював виплату.

Олексію Момоту інкримінують заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем (ч. 5 ст. 191 ККУ). Сам Момот у коментарях заперечив звинувачення, назвавши справу «політичним замовленням». Він стверджує, що закупівлі та роботи були законними, а всі акти — підписані підрядниками та службами нагляду.

Олексій Момот очолює Вишгород із 2015 року. У 2016 він уже потрапляв у гучний скандал — тоді його затримала СБУ за підозрою у вимаганні 1 млн євро хабаря. Суд відсторонив його, але згодом він повернувся до виконання обов’язків. У 2020 році Момот знову переміг на виборах, балотуючись від партії «За майбутнє».

Тепер мер знову опинився в центрі корупційного скандалу, який може завершитися кримінальною відповідальністю та втратою посади.

Постачання ракет Tomahawk Україні: стратегічні наслідки для Кремля та міжнародної політики

Обговорення можливості постачання США крилатих ракет Tomahawk Україні, яке було нещодавно підняте президентом Дональдом Трампом, може суттєво змінити політичну ситуацію в Європі та за її межами. Трамп, хоча й заявив, що «майже ухвалив рішення» щодо надання цих високотехнологічних засобів озброєння, зазначив, що чекає на детальну інформацію від Києва про те, як саме Україна планує використовувати ці ракети. Рішення, яке може бути затягнутим на місяці, безумовно, створює серйозну напругу на міжнародній арені.

Незважаючи на те, що ракети Tomahawk ще не відправлені і їх використання не є гарантованим, вже сам факт готовності США надати таке озброєння матиме великий вплив на Росію. Експерти наголошують, що це може стати потужним дипломатичним та військовим сигналом Кремлю, змушуючи його переглянути свої стратегії та тактики у відносинах із Україною та Заходом загалом.

Технічно Tomahawk — далекобійна крилата ракета; деякі джерела вказують на діапазон до ~2,500 км і історичну можливість нести ядерні бойові частини у попередніх варіантах, що ускладнює рішення про передачу і викликає побоювання щодо ескалації.

За стандартною конфігурацією ракети запускаються з кораблів і підводних човнів, але існують і модифікації/рішення для наземних установок — українська сторона вже заявляла про можливість запуска з наземних пускових комплексів у разі отримання цієї зброї.

Крім того, поставки можуть ускладнюватися реальними обмеженнями запасів і задіяністю наявних ракет в інвентарі ВМС США, через що швидка масова передача навряд чи можлива. Навіть за позитивного рішення постачання вимагатиме часу на логістику, навчання особового складу та інтеграцію у системи управління вогнем.

Навіть якщо Tomahawk фактично не застосують у бойових пусках, їх наявність під контролем США або у розпорядженні союзників може стати інструментом поступового нарощування тиску на Кремль і аргументом для дипломатичних переговорів щодо деескалації.

Кримінальні розслідування на Київщині: корупційні схеми та масштабні розтрати бюджетних коштів

На Київщині правоохоронні органи розслідують низку кримінальних справ, що стосуються серйозних порушень у державному управлінні та корупційних схемах. Йдеться про розтрати бюджетних коштів, незаконне відчуження майна, фіктивні компенсації та інші злочини, які мають місце в різних сферах, зокрема в освіті, самоврядуванні та охороні довкілля. Загальна сума збитків, завданих державі та місцевим громадам, перевищує 49 мільйонів гривень. Найбільш резонансними випадками стали ситуації, коли посадовці незаконно отримували компенсації за майно, яке не існувало або було зруйноване до початку війни.

Одним із таких випадків стало нарахування компенсацій депутатові та трьом посадовцям селищної військової адміністрації за будинок, що, як виявилось, був демонтований ще до початку війни. В результаті фіктивного нарахування вони отримали виплати на загальну суму понад 2,9 мільйона гривень. Це лише один із прикладів масштабної корупційної діяльності, де зловживання владою та порушення законодавства призвели до значних фінансових втрат.

Колишнього заступника міського голови Ірпеня обвинувачують у схемі перепродажу комунального майна – земельної ділянки та будівлі бойлерної, яка була перепрофільована під офіс і продана. Збитки громади склали понад 300 тисяч гривень.

У ще одному випадку колишньому голові сільради інкримінують підробку рішень щодо передачі 18 ділянок загальною площею понад 32 гектари у приватну власність. Збитки для громади оцінюють у понад 1,9 мільйона гривень.

У сфері освіти посадовець отримав понад 70 тисяч гривень за «сприяння» у видачі посвідчень тракториста-машиніста поза процедурою, а підрядник привласнив понад 20,5 мільйона гривень на встановленні модульних укриттів у школах. У Вишгороді міському голові та керівнику підрядної організації інкримінують завищення цін на техніку та підписання актів робіт, які не виконувалися, на суму понад 6,6 мільйона гривень.

Також документовано фальсифікації під час ремонтів у Бориспільському, Бучанському та Броварському районах, поставку військового взуття, що не відповідає стандартам, незаконний вилов риби у зоні відчуження та самовільне зайняття земельних ділянок. Виявлено також схему організації виїзду призовників за кордон за грошову винагороду.

Загальна сума збитків за усі зафіксовані порушення перевищує 49 мільйонів гривень. Правоохоронці готують клопотання щодо обрання запобіжних заходів і відсторонення посадовців від займаних посад.

Директорку підрядної організації засудили за розкрадання бюджетних коштів на ремонті системи блискавкозахисту в навчальному закладі

Суд Вишгородського району виніс вирок директорці підрядної організації, яка була визнана винною в розкраданні 115 тисяч гривень під час виконання капітального ремонту системи блискавкозахисту в одному з освітніх закладів району. Жінку засуджено до трьох років позбавлення волі за підсумками слухання справи за публічного обвинувачення Вишгородської окружної прокуратури.

Згідно з матеріалами справи, під час проведення ремонтних робіт директорка організації свідомо підписала фіктивні акти виконаних робіт, хоча знала, що частина робіт не була виконана взагалі, а частина — не в повному обсязі. Незважаючи на це, на підставі цих документів підприємство отримало з бюджету 337 тисяч гривень, з яких 115 тисяч гривень були привласнені директоркою, що призвело до значного матеріального збитку для державного бюджету та порушення законних прав громадян.

Суд визнав жінку винною у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем та службовому підробленні. Призначене покарання становить три роки позбавлення волі. Вирок набирає законної сили через 30 днів після проголошення, якщо не буде оскаржений в апеляційному порядку.

Справа підкреслює системну проблему розкрадання бюджетних коштів під час ремонту освітніх закладів. Кошти, які мали сприяти безпеці дітей через встановлення блискавкозахисту, були частково привласнені, а вирок суду є важливим прецедентом для подібних справ у Київській області.

В’ячеслав Задоренко задекларував значні статки та земельні активи за 2024 рік

Начальник Дергачівської міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко оприлюднив свої статки за 2024 рік, згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі декларацій. Документи свідчать про наявність у нього значних фінансових ресурсів, великих земельних масивів та елітного автомобіля. Декларація Задоренка містить не лише відомості про його особисті доходи, але й про активи, які належать його родині.

Зокрема, в декларації йдеться про те, що В’ячеслав Задоренко володіє земельними ділянками у Дергачах, сумарна площа яких перевищує 70 тисяч квадратних метрів. Окремі ділянки мають різну оцінку, причому ціна земель коливається від кількох сотень до кількох тисяч гривень. Найбільша з ділянок має площу понад 7,5 тисяч квадратних метрів, її оцінили трохи більше ніж у 5,5 тисяч гривень.

У квітні 2024 року Задоренко придбав позашляховик Toyota Land Cruiser 200 2020 року випуску, що належить до елітного сегмента автомобілів.

Фінансові активи родини також вражають. Начальник МВА зберігає 1,5 млн грн та 130 тисяч доларів США готівкою, а також понад 160 тисяч гривень на банківських рахунках. Його дружина задекларувала 7 млн грн готівки та кошти на рахунках у національній та іноземній валюті.

За 2024 рік Задоренко отримав понад 1,1 млн грн заробітної плати на посаді керівника МВА. Його дружина заробила понад 5,7 млн грн від підприємницької діяльності та ще понад 340 тисяч гривень у місцевій лікарні.

Попри високі доходи, родина також отримувала соціальні виплати як внутрішньо переміщені особи: 18 тисяч гривень на сина та додаткові суми від Управління соцзахисту.

Публікація декларації викликала суспільний резонанс, зважаючи на скромну офіційну вартість землі та значні обсяги готівки в сім’ї чиновника.

Судовий процес у Сумській області щодо фіктивних медичних документів для призовників

У Сумській області завершено розслідування у справі, пов’язаній з медичними підробками, які були здійснені лікарем та медичною сестрою. Згідно з матеріалами справи, підозрювані обвинувачуються у фальшуванні медичних документів для чоловіків призовного віку. Це сталося внаслідок зловживання посадовими обов'язками та участі у схемах, які дозволяли ухилятися від військової служби через фіктивні діагнози.

Слідство встановило, що з початку 2024 року лікар, який входив до складу військово-лікарської комісії, організував систему надання неправдивих медичних висновків. Спільно з медсестрою вони розробили механізм, у рамках якого чоловіки, що підлягали призову, могли отримати "ліцензію" на відстрочку від служби через госпіталізацію у психіатричний заклад. Для цього вони використовували підроблені документи, а процес оцінювався в суму близько 40 тисяч гривень за одного призовника.

Дії лікаря кваліфіковано за ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України (одержання неправомірної вигоди службовою особою). Медична сестра відповідає за пособництво у вчиненні цього злочину — за ч. 5 ст. 27 у поєднанні з ч. 1 ст. 368 ККУ.

У провадженні тривають слідчі та процесуальні дії; матеріали передаються до судового розгляду, де мають бути встановлені всі обставини та ступінь причетності кожного з фігурантів. Якщо вина буде доведена в суді, їм загрожує кримінальна відповідальність у порядку, передбаченому інкримінованими статтями.

Мікрофон як зброя: культура, що лікує і об’єднує

Український артист EL Кравчук відкрито заявив, що його вибір — не брати до рук вогнепальної зброї, бо нині його головна місія проходить на сцені й у живому діалозі з людьми. Він переконаний: музика, слово і прості людські зустрічі здатні розгортати те, що не завжди вдається виправити силами армії — страхи, нерозуміння, підозру між цивільними та військовими, втрату довіри і розбиті емоційні зв’язки. Коли музикант виходить у село чи містечко з концертною програмою, грає не лише для розваги — він створює простір, в якому можна почати діалог, підписати неписані договори довіри й повернути людям відчуття захищеності.

У практичних випадках це працює просто: перед концертом або після нього артист знайомить місцевих з військовими, розповідаючи про конкретних людей, їхні історії, обов’язки й наміри. Така знайомість демократизує образ захисника — він вже не абстракція з новин, а реальна людина з іменем і обличчям. Коли капітан або солдат виходять на сцену поруч зі співаком і щиро звертаються до людей, напруга спадає. Це не замінює безпеки, яку забезпечує армія, але допомагає будувати міжособистісні стосунки, що дуже важливі в умовах тривалого конфлікту.

EL Кравчук також наголосив на важливості інформаційного фронту: сьогодні війна ведеться не лише засобами воєнної техніки, а й через фейки та пропаганду. У цій боротьбі артисти, на його переконання, можуть бути надзвичайно потужними. Тому він закликає колег не зосереджуватися лише на великих містах, а їхати туди, «де справді потрібні підтримка й щире слово» — у менш захищені громади та прифронтові населені пункти.

Коментар артиста підкреслює, що внесок культури і живих виступів нині розглядають як важливу складову національної стійкості: через мистецтво можна знімати страх, зміцнювати мораль і протидіяти інформаційним загрозам, не вдаючись до озброєного протистояння.

Арешт майна цивільної дружини ексдиректора харківського КП у рамках розслідування про фіктивне бронювання

Суд ухвалив рішення накласти арешт на майно цивільної дружини колишнього директора харківського комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів» Олексія Артикуленка. Це сталося в межах кримінального провадження, що стосується фіктивного бронювання військовозобов’язаних. У відповідній ухвалі вказано, що арештовані активи включають дорогі автомобілі, нерухомість, а також інше майно, яке має допоміжне призначення.

Серед арештованих предметів варто зазначити два автомобілі високого класу, які були придбані у 2024–2025 роках. Одним із них є преміальний Audi Q8 (2024 року випуску), який був куплений у лютому 2025 року за 3,54 мільйона гривень. Інший арештований автомобіль — це повнопривідний електрокросовер Volkswagen ID. Unyx Max (2024), що був придбаний 4 червня 2025 року. Ухвала також містить деталі про інші об’єкти майна, які були піддані арешту в рамках розслідування.

У документі зазначено, що 26 вересня 2025 року Артикуленку повідомлено про підозру за ознаками ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України (перешкоджання діяльності Збройних Сил та інших військових формувань в особливий період, вчинене групою осіб) та ч. 5 ст. 191 КК України (розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах, за попередньою змовою групи осіб). Повідомлення про підозру було оприлюднено того ж дня в офіційних публікаціях.

Слідчі також просили суд застосувати до Артикуленка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте в задоволенні клопотання відмовили — у матеріалах провадження відсутні дані про його перебування на тимчасово окупованих територіях, у країні-агресорі або про оголошення у міжнародний розшук, що унеможливлювало застосування такого заходу за відсутності підозрюваного. 1 жовтня Артикуленка оголосили у розшук на території України.

За даними слідства, схема полягала у фіктивному працевлаштуванні чоловіків призовного віку на комунальне підприємство з метою оформлення їм броні. За версією правоохоронців, від цієї практики керівництво КП отримувало значні кошти. У рамках розслідування також накладено арешт на особові справи 417 працівників підприємства.

Додатково звертається увага на зв’язки цивільної дружини Артикуленка: вона є співвласницею фірм, які отримували підряди на вивезення відходів і інші послуги від комунальних установ. У матеріалах провадження та ухвалі суду окремо згадано про участь підрядників та можливі канали виведення коштів.

Раніше в межах тієї ж справи були затримані й інші фігуранти: наприклад, заступник директора КП та інші працівники. Їхнім родинам і близьким також інкримінують причетність до схем з нарахуванням зарплат «фіктивним» працівникам та зняттям коштів із їхніх банківських карток. Частина підозрюваних перебуває під вартою.