Україна: незручна реальність у світі старих імперських ігор

Керівник Кам’янської окружної прокуратури Дніпропетровської області Сергій Кузьменко у своїй декларації за минулий рік розкрив інформацію про фінансові надходження родини, які склали близько 5 мільйонів гривень. Значну частину цього доходу, як вказано в опублікованих даних, було отримано від продажу майна та подарунків. Сам прокурор отримав 1,42 мільйона гривень у вигляді заробітної плати та 941 гривню як матеріальну допомогу.

Серед основних джерел доходів його дружини, Марії Станіславівни, вказано 2,4 мільйона гривень від продажу нерухомості, що була реалізована Анжеліці Баштаненко. Окрім того, вона отримала подарунок у розмірі 1,21 мільйона гривень від своєї матері, Алли Пістун. Таким чином, загальний дохід родини значною мірою сформований завдяки операціям з нерухомістю та дарунками, що може викликати додаткові питання щодо джерел походження таких значних коштів.

Під час війни, як вказано в декларації, сім’я придбала квартиру в Дніпрі площею 71 м² за 3,64 млн грн; раніше у дружини були інші квартири — зокрема 64,8 м² (вказана в 2023 році) та 114,2 м² з правом користування (власниця — Галина Кузьменко). Також у 2023 році дружина придбала автомобіль Toyota Camry (2022) за 1,37 млн грн.

Сергій Кузьменко декларує нерухомість у селі Новоолександрівка під Дніпром: дві земельні ділянки (30 м² і 2 310 м²), а також незавершене будівництво (будинок 440 м², літня кухня 103 м², гараж 55,2 м², споруда 78 м²). Крім того, у декларації вказані готівкові заощадження: у самого Кузьменка — $36 тис., 130 тис. грн і €800; у дружини — $4,5 тис. і 123 тис. грн.

У біографічній частині документонаходиться інформація про службову кар’єру: Сергій очолює Кам’янську окружну прокуратуру з березня 2021 року; його батько Анатолій Кузьменко був заступником прокурора області до 2015 року, а брат Анатолій наразі очолює Павлоградську окружну прокуратуру.

Зауважимо, що понад половина минулорічних надходжень родини припала на операції з майном і подарунки — факти, які привертають увагу на тлі воєнного часу та економічної нестабільності. Однак сама декларація фіксує надані родинні й цивільно-правові правочини; питання щодо походження коштів чи відповідності доходів і витрат потребують додаткової перевірки компетентними органами.

За інформацією антишахрайського проєкту "190", який вивчає декларації та аналізує відкриті реєстри, начальниця Головного управління Державної міграційної служби (ДМС) в Одеській області, Олена Погребняк, потрапила в епіцентр кількох скандальних випадків, що викликають серйозні сумніви щодо прозорості її фінансових операцій і правомірності деяких управлінських рішень. Дії чиновниці привернули увагу не лише правоохоронних органів, але й громадськості, адже з'явились питання про законність її майна та зв'язків із підрядними організаціями.

У 2019 році Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру Олені Погребняк та її першому заступнику, Івану Безкищенку, у привласненні майже 1 мільйона гривень. Розслідування виявило, що посадовці могли бути причетні до корупційної змови з підрядниками. Суть справи полягає в тому, що в документах, що стосуються виконаних ремонтних робіт, були внесені неправдиві відомості, завдяки чому бюджетні кошти було незаконно перераховано на рахунки певних компаній. У зв'язку з цими подіями виникає питання про те, чи не стали ці зловживання частиною більш масштабної схеми фінансових махінацій.

У наступних публікаціях і розслідуваннях, які наразі частково були видалені з деяких видань, йдеться, що посадовиця роками оформлює нерухомість на своїх синів від попереднього шлюбу — Івана та Данила — і користується цим майном. Зокрема, в Одесі в деклараціях зафіксовані будинок площею близько 161 кв. м (набутий у 2016 році), де зареєстровані Погребняк і її чоловік Олексій Пономарчук, а також земельна ділянка 330 кв. м (набута у 2010 році) із задекларованою вартістю 485 грн — сума, яка виглядає аномально заниженою для земельних цін Одеси. Чоловік посадовиці має також ділянку під Києвом (1 200 кв. м у селі Козинці), вказану як набуту у 2013 році.

У роботі з автотранспортом розслідування вказує, що Погребняк і Пономарчук не мають власних авто на свої імена, але користуються транспортними засобами, оформленими на третіх осіб. Серед зазначених — BMW X1 2012 року на родичку Катерину Росєєву (нині Колеснікову), яким користується як посадовиця, так і її чоловік. Також у матеріалах згадується FORD FIESTA 2011 року, оформлений на Ірину Романченко, який фактично використовує Пономарчук; обставини такого користування не прояснені.

Щодо доходів і соцвиплат: за 2024 рік Погребняк декларувала зарплатні надходження від ДМС (приблизно 708 тис. грн), а також винагороди від Одеського державного університету внутрішніх справ і Міжнародного гуманітарного університету. Водночас у деклараціях фігурують аліменти від колишнього чоловіка у розмірі близько 44 тис. грн — при цьому є неточності у відображенні статусу батьківства й усиновлень, які викликають додаткові питання. У матеріалах викладено, що Пономарчук офіційно усиновив Івана і Данила у 2023 році, а у 2023–2024 роках у подружжя з’явилися спільні діти — факти, які досліджувачі пов’язують із практикою оформлення сім’ї для отримання підстав на відстрочку від мобілізації. Розслідувачі звертають увагу, що деякі соцвиплати на дітей відображені не повністю або по-різному у різні роки, а подружжя не декларує готівкових заощаджень, хоча має банківські рахунки — це також викликає питання щодо прозорості фінансового стану.

Окремо слід звернути увагу, що частина публікацій про майно Погребняк, як повідомляється, була видалена з медіаплатформ — розслідувачі припускають, що на це міг вплинути адміністративний ресурс або фінансовий тиск на ЗМІ. Такі факти підкреслюють проблему доступу громадськості до інформації й викликають запитання про тиск на журналістику в регіоні.

Свіже дослідження викликало занепокоєння серед медичної спільноти: виявилося, що препарати Ozempic та Wegovy, які належать до класу агоністів GLP-1 і активно застосовуються для зниження ваги, можуть впливати на точність результатів онкологічних ПЕТ-КТ обстежень. Ці лікарські засоби потенційно змінюють накопичення фтордезоксиглюкози (FDG) у тканинах, що ускладнює виявлення пухлин та може спричинити помилкову інтерпретацію зображень.

Фахівці європейського медичного центру Alliance Medical провели ретельний аналіз ПЕТ-КТ сканувань пацієнтів, які проходили діагностику онкологічних захворювань. Вони помітили, що у людей, які приймають GLP-1 агоністи, спостерігалися нетипові «гарячі точки» — ділянки з високим рівнем поглинання радіоактивного препарату, які зазвичай вказують на пухлинні клітини. Проте в цих випадках накопичення FDG було викликане не раковими процесами, а фармакологічним впливом ліків.

Медичний директор Alliance Medical доктор Пітер Строугал пояснив, що перший випадок незвичного накопичення FDG став підставою для ширшого аналізу. Виявилось, що такі зміни трапляються все частіше, але офіційних рекомендацій щодо цього у Великій Британії та на міжнародному рівні поки немає.

Неправильне тлумачення результатів сканування може призвести до зайвих обстежень, помилкового визначення стадії раку та затримок у лікуванні пацієнтів.

Дослідники радять лікарям ретельно фіксувати інформацію про прийом препаратів GLP-1, щоб уникнути помилок у діагностиці та забезпечити своєчасну і точну медичну допомогу.

Пацієнтам, які приймають Ozempic або Wegovy, важливо повідомляти лікарів про ці ліки перед проходженням ПЕТ-КТ та інших онкологічних обстежень, щоб уникнути зайвих втручань та помилок у діагностиці.

Міський голова Вишгорода Олексій Момот та директор підрядної організації опинилися під підозрою у заволодінні бюджетними коштами. Офіс генерального прокурора повідомив, що у межах кримінального провадження перевіряються факти розтрати понад 6 мільйонів гривень, які могли бути виведені через фіктивні роботи та завищену вартість закупленої техніки. Йдеться про контракти на постачання двох екскаваторів-навантажувачів, які міська рада придбала на початку повномасштабної війни для добровольчого формування. Згідно зі слідством, техніку закупили через підприємство, яке не мало необхідних ресурсів для виконання цього контракту, а вартість екскаваторів була штучно завищена, що дозволило зловживати державними коштами.

Ця ситуація викликає занепокоєння, оскільки йдеться про фінансові ресурси, які повинні були використовуватись на підтримку обороноздатності країни в умовах війни. За інформацією прокуратури, внаслідок таких дій бюджет міста поніс серйозні фінансові втрати, а також зниження ефективності витрат, що вкрай важливо в умовах кризових ситуацій.

Ще один епізод стосується оплати 5 млн грн за роботи з днопоглиблення водойми у Вишгороді. Підрядник нібито не виконав ці роботи, однак мер підписав акти приймання та ініціював виплату.

Олексію Момоту інкримінують заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем (ч. 5 ст. 191 ККУ). Сам Момот у коментарях заперечив звинувачення, назвавши справу «політичним замовленням». Він стверджує, що закупівлі та роботи були законними, а всі акти — підписані підрядниками та службами нагляду.

Олексій Момот очолює Вишгород із 2015 року. У 2016 він уже потрапляв у гучний скандал — тоді його затримала СБУ за підозрою у вимаганні 1 млн євро хабаря. Суд відсторонив його, але згодом він повернувся до виконання обов’язків. У 2020 році Момот знову переміг на виборах, балотуючись від партії «За майбутнє».

Тепер мер знову опинився в центрі корупційного скандалу, який може завершитися кримінальною відповідальністю та втратою посади.

Обговорення можливості постачання США крилатих ракет Tomahawk Україні, яке було нещодавно підняте президентом Дональдом Трампом, може суттєво змінити політичну ситуацію в Європі та за її межами. Трамп, хоча й заявив, що «майже ухвалив рішення» щодо надання цих високотехнологічних засобів озброєння, зазначив, що чекає на детальну інформацію від Києва про те, як саме Україна планує використовувати ці ракети. Рішення, яке може бути затягнутим на місяці, безумовно, створює серйозну напругу на міжнародній арені.

Незважаючи на те, що ракети Tomahawk ще не відправлені і їх використання не є гарантованим, вже сам факт готовності США надати таке озброєння матиме великий вплив на Росію. Експерти наголошують, що це може стати потужним дипломатичним та військовим сигналом Кремлю, змушуючи його переглянути свої стратегії та тактики у відносинах із Україною та Заходом загалом.

Технічно Tomahawk — далекобійна крилата ракета; деякі джерела вказують на діапазон до ~2,500 км і історичну можливість нести ядерні бойові частини у попередніх варіантах, що ускладнює рішення про передачу і викликає побоювання щодо ескалації.

За стандартною конфігурацією ракети запускаються з кораблів і підводних човнів, але існують і модифікації/рішення для наземних установок — українська сторона вже заявляла про можливість запуска з наземних пускових комплексів у разі отримання цієї зброї.

Крім того, поставки можуть ускладнюватися реальними обмеженнями запасів і задіяністю наявних ракет в інвентарі ВМС США, через що швидка масова передача навряд чи можлива. Навіть за позитивного рішення постачання вимагатиме часу на логістику, навчання особового складу та інтеграцію у системи управління вогнем.

Навіть якщо Tomahawk фактично не застосують у бойових пусках, їх наявність під контролем США або у розпорядженні союзників може стати інструментом поступового нарощування тиску на Кремль і аргументом для дипломатичних переговорів щодо деескалації.

На Київщині правоохоронні органи розслідують низку кримінальних справ, що стосуються серйозних порушень у державному управлінні та корупційних схемах. Йдеться про розтрати бюджетних коштів, незаконне відчуження майна, фіктивні компенсації та інші злочини, які мають місце в різних сферах, зокрема в освіті, самоврядуванні та охороні довкілля. Загальна сума збитків, завданих державі та місцевим громадам, перевищує 49 мільйонів гривень. Найбільш резонансними випадками стали ситуації, коли посадовці незаконно отримували компенсації за майно, яке не існувало або було зруйноване до початку війни.

Одним із таких випадків стало нарахування компенсацій депутатові та трьом посадовцям селищної військової адміністрації за будинок, що, як виявилось, був демонтований ще до початку війни. В результаті фіктивного нарахування вони отримали виплати на загальну суму понад 2,9 мільйона гривень. Це лише один із прикладів масштабної корупційної діяльності, де зловживання владою та порушення законодавства призвели до значних фінансових втрат.

Колишнього заступника міського голови Ірпеня обвинувачують у схемі перепродажу комунального майна – земельної ділянки та будівлі бойлерної, яка була перепрофільована під офіс і продана. Збитки громади склали понад 300 тисяч гривень.

У ще одному випадку колишньому голові сільради інкримінують підробку рішень щодо передачі 18 ділянок загальною площею понад 32 гектари у приватну власність. Збитки для громади оцінюють у понад 1,9 мільйона гривень.

У сфері освіти посадовець отримав понад 70 тисяч гривень за «сприяння» у видачі посвідчень тракториста-машиніста поза процедурою, а підрядник привласнив понад 20,5 мільйона гривень на встановленні модульних укриттів у школах. У Вишгороді міському голові та керівнику підрядної організації інкримінують завищення цін на техніку та підписання актів робіт, які не виконувалися, на суму понад 6,6 мільйона гривень.

Також документовано фальсифікації під час ремонтів у Бориспільському, Бучанському та Броварському районах, поставку військового взуття, що не відповідає стандартам, незаконний вилов риби у зоні відчуження та самовільне зайняття земельних ділянок. Виявлено також схему організації виїзду призовників за кордон за грошову винагороду.

Загальна сума збитків за усі зафіксовані порушення перевищує 49 мільйонів гривень. Правоохоронці готують клопотання щодо обрання запобіжних заходів і відсторонення посадовців від займаних посад.

Суд Вишгородського району виніс вирок директорці підрядної організації, яка була визнана винною в розкраданні 115 тисяч гривень під час виконання капітального ремонту системи блискавкозахисту в одному з освітніх закладів району. Жінку засуджено до трьох років позбавлення волі за підсумками слухання справи за публічного обвинувачення Вишгородської окружної прокуратури.

Згідно з матеріалами справи, під час проведення ремонтних робіт директорка організації свідомо підписала фіктивні акти виконаних робіт, хоча знала, що частина робіт не була виконана взагалі, а частина — не в повному обсязі. Незважаючи на це, на підставі цих документів підприємство отримало з бюджету 337 тисяч гривень, з яких 115 тисяч гривень були привласнені директоркою, що призвело до значного матеріального збитку для державного бюджету та порушення законних прав громадян.

Суд визнав жінку винною у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем та службовому підробленні. Призначене покарання становить три роки позбавлення волі. Вирок набирає законної сили через 30 днів після проголошення, якщо не буде оскаржений в апеляційному порядку.

Справа підкреслює системну проблему розкрадання бюджетних коштів під час ремонту освітніх закладів. Кошти, які мали сприяти безпеці дітей через встановлення блискавкозахисту, були частково привласнені, а вирок суду є важливим прецедентом для подібних справ у Київській області.

Начальник Дергачівської міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко оприлюднив свої статки за 2024 рік, згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі декларацій. Документи свідчать про наявність у нього значних фінансових ресурсів, великих земельних масивів та елітного автомобіля. Декларація Задоренка містить не лише відомості про його особисті доходи, але й про активи, які належать його родині.

Зокрема, в декларації йдеться про те, що В’ячеслав Задоренко володіє земельними ділянками у Дергачах, сумарна площа яких перевищує 70 тисяч квадратних метрів. Окремі ділянки мають різну оцінку, причому ціна земель коливається від кількох сотень до кількох тисяч гривень. Найбільша з ділянок має площу понад 7,5 тисяч квадратних метрів, її оцінили трохи більше ніж у 5,5 тисяч гривень.

У квітні 2024 року Задоренко придбав позашляховик Toyota Land Cruiser 200 2020 року випуску, що належить до елітного сегмента автомобілів.

Фінансові активи родини також вражають. Начальник МВА зберігає 1,5 млн грн та 130 тисяч доларів США готівкою, а також понад 160 тисяч гривень на банківських рахунках. Його дружина задекларувала 7 млн грн готівки та кошти на рахунках у національній та іноземній валюті.

За 2024 рік Задоренко отримав понад 1,1 млн грн заробітної плати на посаді керівника МВА. Його дружина заробила понад 5,7 млн грн від підприємницької діяльності та ще понад 340 тисяч гривень у місцевій лікарні.

Попри високі доходи, родина також отримувала соціальні виплати як внутрішньо переміщені особи: 18 тисяч гривень на сина та додаткові суми від Управління соцзахисту.

Публікація декларації викликала суспільний резонанс, зважаючи на скромну офіційну вартість землі та значні обсяги готівки в сім’ї чиновника.